- •Тема 1. Економічна суть і функції грошей 6
- •Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм 36
- •Тема 3. Грошовий оборот і грошовий ринок 53
- •Передмова
- •Тема 1. Економічна суть і функції грошей Методичні вказівки
- •Раціоналістична й еволюційна концепції походження грошей
- •Економічна суть грошей
- •Функції грошей
- •Функції грошей
- •Форми грошей
- •Відмінності кредитних грошей від паперових
- •Термінологічний словник
- •Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм Розвиток теорії грошей
- •Основоположні постулати класичної теорії
- •Неокласична кількісна теорія грошей
- •Кембріджський варіант кількісної теорії грошей
- •Внесок Дж.М.Кейнса у розвиток кількісної теорії
- •Сучасний монетаризм
- •Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез
- •Грошово-кредитна політика в Україні
- •Термінологічний словник
- •Суть і структура грошового обороту
- •Модель сукупного грошового обороту і грошові потоки
- •Модель:
- •Сучасні засоби платежу
- •Грошова маса, її агрегати і механізм дії
- •Грошова база
- •Швидкість обігу грошей
- •Закон грошового обігу
- •Грошовий мультиплікатор
- •Методи стабілізації грошей
- •Заняття II Грошовий ринок, особливості його функціонування і стабілізації Методичні вказівки
- •Економічна суть грошового ринку
- •Загальна схема взаємозв'язку між об'єктами та інструментами грошового ринку
- •Види грошового ринку
- •Модель грошового ринку
- •Поняття попиту на гроші
- •Пропозиція грошей та механізм її реалізації
- •Рівновага на грошовому ринку
- •Рівновага монетарного ринку
- •Рекомендована література
- •Тема 4. Грошові системи, їх типи та складові елементи Економічна суть і структура грошової системи
- •Структура загальноекономічної політики держави та місце грошово-кредитної політики
- •Типи грошових систем
- •Грошові системи монометалевого і біметалевого обігу
- •Паперово-кредитна система грошей
- •Класифікація цілей грошово-кредитної політики цб
- •Творення грошової системи України
- •Провідні складові елементи грошової системи України
- •Формування грошової системи ринкового зразку в Україні
- •Рекомендована література
- •Тема 5. Механізм функціонування валютних відносин і процес формування конвертованості національної валюти України Методичні вказівки
- •Поняття валюти
- •Валютний курс
- •Моделі валютних курсів
- •Валютний ринок
- •Класифікація валютних ринків
- •Класифікація напрямів валютних операцій
- •Ознаки конвертованості валюти
- •Валютна система і особливості її формування в Україні Національна валютна система
- •2. Ступінь конвертованості національної валюти.
- •Світова валютна система
- •Уніфікований режим валютних паритетів і курсів.
- •Регіональні валютні системи
- •Рекомендована література
- •Термінологічний словник
- •Тема 6. Гроші та інфляція Методичні вказівки Економічна суть інфляції
- •Модель початкового циклу інфляції
- •Типи інфляційного процесу
- •Пофакторний аналіз інфляції
- •Розвиток інфляційного процесу в Україні у 1995-1999 pp.
- •Функції грошей в умовах інфляції
- •Рівень монетизацїї ввп в Україні
- •Вітчизняний і зарубіжний досвід долання інфляції
- •Тема 7. Грошові реформи, їх суть, спрямування і процес проведення Причини і спрямування грошових систем
- •Типи грошових реформ
- •Методи проведення грошових реформ
- •Грошова реформа в Україні
- •Тема 8. Етапи творення національної грошової системи в Україні Розвиток обміну та грошей
- •Кунна система грошей
- •Обіг грошей держав, до яких входили землі України
- •Гроші козацької республіки
- •Гроші Української Народної Республіки
- •Обіг російського рубля
- •Становлення сучасної грошової системи
- •Тема 9. Кредит у ринковій економіці Економічна суть кредиту
- •Межі кредиту
- •Характерні ознаки кредиту в ринковій економіці
- •Основні принципи банківського кредитування
- •Функції кредиту
- •Форми і види кредиту
- •Взаємовідносини учасників лізингової угоди
- •Теорії кредиту
- •Відсоток за кредит
- •Річний дохід × на використаний позичковий капітал Середня сума капіталу, що надається в позику
- •Тема 10. Кредитні системи Методичні вказівки
- •Поняття кредитної системи
- •Банківська система: принципи побудови, цілі, механізм функціонування
- •Центральний банк
- •Статус та функції Національного банку України
- •Механізм дії норм обов'язкових резервів
- •Комерційні банки, їх види й правові основи організації
- •Принципи банківського кредитування
- •Функції банківської системи в ринковій економіці
- •Рекомендована література
- •Термінологічний словник
- •Тема 11. Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути Економічна суть і функції спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів.
- •Сучасні види скфі та їх операції
- •Характерні ознаки і функції міжбанківських об'єднань
- •Тема 12. Вексель та вексельний обіг Методичні рекомендації
- •Порівняльна характеристика банкнот і векселів
- •Особливості вексельних зобов'язань
- •Норми вексельного права
- •Форми і функції векселів
- •Найпростіша форма обігу простого векселя
- •Реалізація вексельних операцій
- •Рекомендована література
- •Тема 13. Цінні папери в системі кредиту Методичні вказівки
- •Функції цінних паперів
- •Відмінні особливості небіржового ринку цінних паперів
- •Операції з цінними паперами
- •Перелік основних фінансових засобів сша
- •Тема 14. Акції та операції з ними Методичні вказівки
- •Види акцій
- •Види акцій за обсягом прав інвесторів
- •Власний акціонерний капітал сша
- •Статутний фонд
- •Дохід власників акцій
- •Рекомендована література
- •Тема 15. Механізм функціонування облігаційного кредиту Методичні вказівки
- •Види облігацій
- •Класифікація облігацій
- •Державні позики
- •Муніципальні позики
- •Корпоративні облігації
- •Доходи власників облігацій
- •Термінологічний словник
- •Тема 16. Фондовий ринок, його організаційна структура й операційний механізм Ринок цінних паперів, його суть та структура
- •Біржовий ринок цінних паперів
- •Ринок цінних паперів та його основні функції
- •Концепція розвитку ринку цінних паперів
- •Небіржовий ринок цінних паперів
- •Відмінні особливості небіржового ринку цінних паперів
- •Перелік основних фінансових засобів сша
- •Співвідношення ввп та показників фондових ринках, млрд. Дол.
- •Структура світового ринку паперів, млрд. Дол.
- •Обсяги торгів на організованих ринках 1996-1999 pp., млн. Грн.
Модель грошового ринку
Основною функцією грошового ринку є формування і спрямування грошових потоків у сектори і галузі суспільного виробництва. Взаємодію грошових потоків та інструментів між трьома групами суб'єктів економічного життя можна зобразити у вигляді інституційної моделі грошового ринку
Інституційна модель грошового ринку
Сектор прямого фінансування
У цій моделі взаємодіють три групи економічних суб'єктів:
а) кредитори - ті, що володіють заощадженими тимчасово вільними коштами. Ними стають насамперед сімейні господарства, фірми, урядові структури, органи місцевого самоврядування, іноземні фізичні та юридичні особи;
б) позичальники - ті, що тимчасово потребують додаткових грошових ресурсів;
в) фінансові посередники.
Стрілки, що показують рух грошей, спрямовані від кредиторів до позичальників, а назустріч їм спрямовані стрілки, які відображають рух інструментів від позичальників грошових коштів.
Спираючись на модель і за ознакою участі суб'єктів, грошовий ринок можна поділити на два сектори: сектор прямого фінансування і сектор опосередкованого фінансування. Сектор прямого фінансування відображає безпосередні зв'язки між продавцями і покупцями грошей. Всі угоди тут узгоджуються між самими продавцями і покупцями. Навіть тоді, коли вони звертаються до послуг брокерів і дилерів. В останньому випадку професійні посередники виконують чисто технічні функції, діють за дорученням сторін з метою прискорення реалізації операцій та підвищення їх ефективності за допомогою високої кваліфікації професійних учасників ринку.
Сектор прямого фінансування функціонує на основі двох грошових потоків: капітального фінансування і грошових запозичень. За допомогою акцій покупці грошей назавжди залучають кошти інвесторів у свій оборот. А каналом запозичень залучаються грошові кошти на визначений період часу. Покупці грошей для цього використовують облігації та інші подібні боргові папери.
Загалом, сектор прямого фінансування відіграє важливу роль. Для суб'єктів економічного життя, що стають позичальниками, грошові кошти цього сектору розширюють можливості вибору найвигідніших запозичень і знижуються ціни за користування позиками. Продавцям грошей надається можливість вибору найнадійнішого позичальника, дозволяє уникати ризиків, а загострення конкуренції на ринку запозичень, в тому числі між фінансовими посередниками, примушує їх знижувати ціну і розширювати асортимент послуг.
Сектор опосередкованого фінансування суттєво доповнює пряме фінансування, створює спеціальний механізм реалізації тих зв'язків між кредиторами і позичальниками, які не можуть бути реалізовані через канали прямого фінансування. Зокрема, перевагами сектора опосередкованого фінансування є реалізація зв'язків, що потребують значних витрат грошей, відповідного часу для вивчення контрагентів, професійної оцінки ризиків тощо.
На цій підставі між обома секторами діють дві тенденції: з одного боку, загострюється конкуренція за грошові ресурси та їх розміщення, а з іншого, - набувають сили інтеграційні процеси і взаємопроникнення. Провідними фінансовими посередниками нині стали банки, страхові компанії, пенсійні фонди, кредитні товариства та ін. Їх можна поділити на дві групи: банки і парабанківські інститути. Банкам належить визначальна роль тому, що своєю посередницькою діяльністю вони не тільки акумулюють тимчасово вільні кошти, а й самі створюють депозитні грошові кошти і реалізують їх у процесі кредитування. Крім цього, здійснюючи розрахунково-касове обслуговування усіх інших фінансово-кредитних інститутів, банки тимчасово використовують також їхні вільні кошти.
Структуризацію грошового ринку можна продовжити на основі кількох критеріїв:
по-перше, за видами інструментів, якими здійснюються переміщення грошей від продавців до покупців. За даною ознакою розрізняють ринок позичкових зобов'язань, ринок цінних паперів і валютний ринок. Хоч вказані ринки діють відносно самостійно, проте, обслуговуючи рух грошових коштів, вони тісно взаємодіють. Приміром, комерційні банки здатні легко переміщувати грошові кошти з одного ринку на інший, купувати і продавати усі види фінансових інструментів, випускати свої депозитні сертифікати з метою мобілізації коштів, щоб далі розмістити їх на ринку цінних паперів чи валютному ринку;
по-друге, за інституційними ознаками грошових потоків. Кожний грошовий потік може оцінюватися як додатний грошовий потік, якщо йдеться про надходження, і від'ємний грошовий потік, якщо через нього відбувається витрачання грошових коштів. Різниця між ними становить чистий грошовий потік. За інституційними ознаками грошових потоків грошовий ринок поділяють на три сектори: фондовий ринок, ринок банківських кредитів і ринок послуг парабанківських фінансово-кредитних інститутів.
На фондовому ринку забезпечується переміщення небанківського капіталу. Він приводиться у рух за допомогою акцій, облігацій, бонів та інших фінансових інструментів середньо- і довготривалої дії, що купуються і продаються на фондовій біржі. Фондовий ринок країн з розвиненою ринковою економікою став основним джерелом фінансових інвестицій у розширене відтворення основного і оборотного капіталу.
Детальніше механізм фондового ринку, ринок банківських кредитів і ринок послуг парабанківських установ буде охарактеризований у наступних розділах цієї книги;
• по-третє, за критерієм економічного призначення куплених на грошовому ринку коштів виокремлюють два сектори: ринок грошей і ринок капіталів. Їх роль в системі функціонування механізму грошового ринку ми вже попередньо розглянули. Класичними організаціями ринку грошей стали операції врахування комерційних векселів, міжбанківське кредитування, операції вторинного ринку з короткостроковими державними зобов'язаннями. Оскільки цей ринок найчутливіший до змін у кон'юнктурі ринку та фінансово-кредитній політиці держави, то його ціна у вигляді відсотка служить базою відсоткової політики країни. Попит і пропозиція грошей на ринку капіталів менш динамічні, ніж на ринку грошей, тому рівень відсоткової ставки стабільніший, куплені кошти використовуються для поповнення основного й оборотного капіталу на середньо- і довгостроковій основі.