Обіг російського рубля

Студенти мають засвоїти, що ігнорування законів грошового обігу заради реалізації ідеї декларованого будівництва соціалізму спочатку привели до припинення розміну паперових червінців на золото, а на початку 30-х pp. - до повного розвалу грошової системи. Для впорядкування грошового обігу у 1937 р. курс рубля було прирівняно до долара як 1 дол.:5,3 руб. Спробами адаптуватися до нових соціально-економічних умов після II світової війни стали грошова реформа 1947 р., в ході якої обміняно старі грошові знаки на нові як 10:1, і 1960 р. ще наступний обмін - 10:1. Розрахунково встановлений вміст рубля в 0,987412 г проіснував до остаточного розвалу старої системи і формування національних валют незалежних держав. Адміністративно-командна система вичерпала свої можливості одержавлення всіх сфер господарського життя. Неспроможним виявилося підтримання неконвертованості грошової одиниці та її надуманого офіційно встановленого курсу. Водночас Україна отримала можливість для формування власної грошової системи і розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки.

На прикладі існування різних державних режимів студенти переконуються, що будь-яка іноземна влада на території України завжди підпорядковувала грошовий обіг власним інтересам, досягненню своїх цілей, максимальній експлуатації її природних ресурсів та людського потенціалу. Такими були гроші кайзерівської Німеччини часів першої світової війни, окупаційні грошові знаки фашистської Німеччини, Румунії і Угорщини в роки другої світової війни. їм протистояла емісія грошових знаків, що проводилася окремими регіонами і містами в роки громадянської війни та випуск «лісових» грошей Української Повстанської Армії 1942-1948 pp.

Становлення сучасної грошової системи

Важливо звернути увагу студентів на особливості зародження української грошової системи шляхом еволюційного розвитку купонної системи, що спочатку діяла як додаток до рубля і виконувала функцію захисту внутрішнього ринку від зовнішнього інфляційного процесу, а далі і впровадження купоно-карбованця, що конвертувався у рублі за відповідно встановленим курсом НБУ. Впровадження купоно-карбованця як тимчасової валюти, напрацювання досвіду його емісії та обігу, зберігання й інкасації, а головне, захист внутрішнього ринку і стабілізації економіки стали важливим етапом напрацювання досвіду управління грошовою системою. Водночас надто розтягнений у часі процес переходу до постійно діючої і стабільної національної грошової одиниці - гривні - привів до купоно-карбованець передчасного знецінення. Часті економічно невмотивовані й навіть деструктивні рішення, економічно невмотивована кредитна політика, дотаційний характер фінансування багатьох галузей і цілих сфер економіки спровокували зростання зовнішньої заборгованості, гіперінфляцію і різке погіршення стану економіки й соціальної сфери.

Лише в 1995 р. та першій половині 1996 р. вдалося ліквідувати перевищення пропозиції грошей над їх попитом, уповільнити темп розкручування інфляційного процесу і зниження обсягів ВВП, поліпшити зовнішньоекономічну діяльність. Такі позитивні наслідки досягнуто завдяки послідовності і активному застосуванню ринкового механізму, використанню неінфляційних джерел покриття дефіциту державного бюджету, лібералізації зовнішньоекономічної діяльності й валютного ринку, дотриманню позитивного рівня облікової ставки Національного банку України та процентних ставок на депозити й кредити комерційних банків.

Важливо вірно оцінити результати грошової реформи 2-16 вересня 1996 р. як одного з етапів становлення національної грошової системи. Вона, замінюючи тимчасову грошову одиницю на гривню, була проведена організаційно чітко, прозоро і носила неконфіскаційний характер. Головними її здобутками стали: зміцнення стабільності економіки, фінансів і грошового обігу; залучення до банківської системи надлишкової готівки; забезпечення стабільності курсу національної валюти щодо іноземних валют і створення необхідних умов для позитивних змін у виробництві і споживанні.