Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Гроші та кредит_Демківський.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
4.07 Mб
Скачать

Рекомендована література

  1. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу».

  1. Закон України «Про господарські товариства» з внесеними доповненнями від 23 грудня 1997 р. - № 763/97-ВР.

  1. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

  2. Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні».

  3. Положення про допуск (лістинг) цінних паперів і вилучення їх з обороту та котирування на Українській фондовій біржі. - Фондовий ринок України: Навч. пос. - К.: Скарбниця, 1994. -С 319-353, 392-402.

  4. Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного фонду акціонерного товариства, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 8 квітня 1998 р. - № 44.

  5. Положення про порядок реєстрації випуску акцій закритими акціонерними товариствами // Бізнес. - 1999. - № 14.

  6. Положення про порядок реєстрації випуску акцій і облігацій підприємств та інформації про їх емісію // Бізнес. - 1999. - № 14.

  7. Волик І.М. Фінансові чинники акціонування // Фінанси України. -2000. -№ 9.- С. 32.

  1. Гольцберг М.А. Акционерные товарищества. Фондовая биржа. Операции с ценными бумагами. - К., 1992.

  1. Енджел П., Бойд Б. Как покупать акции. - М., 1990.

  1. Короленко М.В. Дивідендна політика акціонерного товариства // Фінанси України. - 2000. - № 2. - С 58-63.

  2. Красько М.А. и др. Акции и векселя в экономическом обороте Украины: Учебно-справочное пособие. - Харьков: Эскада. -1999. - Раздел 1.

  3. Марахов К.С. Уніфікація моделі лістингу корпоративних цінних паперів // Фнанси України. - 2001. - № 3.

  4. Луців Б.Л. Формування портфеля корпоративних цінних паперів // Фінанси України. - 2001. - № 10.

Тема 15. Механізм функціонування облігаційного кредиту Методичні вказівки

Особливе місце в структурі форм кредиту та фінансового ринку ринкової економіки обіймає облігаційний кредит. Метою вивчення даної теми є оволодіння основами організації провідного сегменту фінансового ринку і механізмом реалізації облігаційних позик, виробити вміння залежно від умов випуску й обертання класифікувати види облігацій, визначати розмір номінальної, викупної і курсової ціни облігації, обчислювати розміри регулярних купонних платежів, курсову різницю, дисконтний і конвертовуваний дохід власника облігації.

Спираючись на вже вивчені теми щодо економічної суті і функцій кредиту, студенти мають засвоїти, що в багатоаспектній соціально-економічній системі ринку фінансових ресурсів важливу роль у стимулюванні обігу, розподілі і перерозподілі позикового капіталу відіграють облігаційні позики, інструментом реалізації яких є облігація. Облігація - різновид цінного паперу, що засвідчує внесення його власником певних коштів і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати власникові номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений термін з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску).

В ринковій економіці облігації стали важливим інструментом мобілізації зовнішніх коштів для довгострокового кредитування галузей і сфер економіки. В Україні їх номінальна мінімальна вартість встановлена у 50 грн. Вищі номінали можуть бути лише кратними.

Як об'єкт торгівлі на фондовому ринку і фінансовий інструмент облігації посідають друге місце після акцій в системі мобілізації розрізнених тимчасово вільних фінансових ресурсів.

Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» наголошує такі провідні властивості облігацій:

а) облігація є фінансовим документом, що засвідчує позику і зобов'язання боржника-емітента повернути взяті у борг кошти. Це означає, що облігація не є титулом власності на майно емітента. Вона становить лише інструмент позики, у якій емітент виступає заставодавцем, боржником, а власник облігації є інвестором, але не співвласником капіталу емітента. Продаючи облігацію, емітент фактично позичає грошові кошти у інвесторів-власників і зобов'язується повернути їх у вказаний строк у вигляді номінальної вартості облігації;

б) облігація має визначений кінцевий термін погашення або, як кажуть, строк виплати запозиченої грошової суми та відсотків. У більшості умов емісії облігаційних позик встановлені ставки процентів сплачуються з моменту випуску облігації і до її погашення;

в) облігаційні позики гарантують власникам облігацій першочерговість сплати процентів (у порівнянні з механізмом виплат дивідендів) та першочергове задоволення інших зобов'язань на випадок ліквідації емітента.

Водночас облігаціям властиві такі вади:

По-перше, облігації не дають їхнім власникам прав участі в управлінні справами емітента та можливості отримати більший дохід від піднесення фінансово-економічної ефективності діяльності емітента.

По-друге, хоч облігація становить тверде боргове зобов'язання емітента і тому є більш надійним фінансовим документом, ніж акція, проте й вона в отриманні вказаного доходу створює певні ризики. Облігаційний дохід досить часто піддається впливу

ник облігації не отримує членства в акціонерному товаристві і не набуває права голосу у емітента. Форма стандартизованого одноманітного боргового свідоцтва, що реалізується конкретним емітентом на однакових умовах, робить облігації потенційним предметом торгівлі вже декілька віків.