5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових

З метою збереження природного різноманіття існуючих ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та збереження фонового моніторингу довкілля, котрі нині перебувають під загрозою знищення через надмірну експлуатацію ландшафтів, а також розширення мережі природно-заповідного фонду області у 2009 році рішеннями обласної ради створено 5 ландшафтних заказників місцевого значення загальною площею 6742,0 га, чим збільшено показник заповідності області із 1,2 % до 1,5 %, а саме:

в Ульяновському районі – 1 територія площею 30,0 га;

в Устинівському районі – 1 територія площею 17,0 га;

у м. Кіровограді – 1 територія площею 30,0 га;

у Голованівському районі – 1 територія площею 3717,0 га;

у Новоархангельському районі – 1 територія площею 2948,0 га.

З метою охорони та збереження водно-болотних угідь рішенням Кіровоградської обласної ради від 25 вересня 2009 року № 765 погоджено створення в Світловодському районі іхтіологічного заказника загальнодержавного значення “Цибульницька затока” загальною площею 1200,0 га. Матеріали до проекту створення іхтіологічного заказника направлено до Державної служби заповідної справи для підготовки проекту Указу Президента України.

Складові структурних елементів екологічної мережі

Таблиця 5.2.

№ з/п	Одиниці адміністративно-територіального устрою	Загальна площа, тис. га	Загальна площа екомережі, тис. га	Складові елементи екомережі, тис. га
				Об’єкти ПЗФ	Водно-болотні угіддя	Відкриті заболочені землі	Водоохоронні зони, винесені в натуру	Землі водного фонду	Ліси та інші лісовкриті площі	Курортні та лікувально-оздоровчі території	Рекреаційні території	Землі під консервацією	Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом	Пасовища, сіножаті	Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
	Кіровоградська область	2458,8	592,9	29,1	25,3	10,5	58,3	23,3	181,3	-	0,8	-	12,9	251,8	-

5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення

Територія Кіровоградської області характеризується значним рівнем антропогенної трансформації, яка є наслідком тривалого різнобічного та високо інтенсивного використання природних ресурсів з часу її заселення і до наших днів. Завдяки цьому на території області історично сформувався певний тип ландшафту, котрий представлений відповідним складом природних, напівприродних та штучних екосистем. Природні ландшафти і близькі до них за сучасним станом території та об'єкти складають близько чверті від загальної площі області, у найменшій мірі антропогенної трансформації зазнали землі зайняті лісами, водами, болотами, чагарниками, луками, степовим різнотрав’ям тощо, і вони мають скласти основу для формування національної екологічної мережі на теренах області. На даний час найбільш захищеними є природні комплекси в межах природно-заповідного фонду.

Докорінно змінити стан справ на краще можливо шляхом значного розширення площі земель не лише з природним, напівприродним станом, але й переважно завдяки залученню до складу національної екологічної мережі земель, які внаслідок тривалої експлуатації зазнали значних деструктивних процесів деградації, забруднення тощо. Більшість з них вимагає термінового вилучення з інтенсивного сільськогосподарського і промислового використання та ренатуралізації шляхом залуження, заліснення, обводнення та інших видів консервації.

Однією з найбільш несприятливих для забезпечення структурно-функціональних зв'язків, притаманних живій природі на території області є значний рівень її розораності, який перевищує 70%. Це значною мірою погіршує умови забезпечення територіальної єдності ділянок з природним і близьким до нього станом ландшафту, що значно ускладнює, а нерідко взагалі унеможливлює перебіг процесів біоценотичного і генетичного обміну між популяціями різних видів рослин і тварин, призводить до зниження їх чисельності і переходу до стану рідкісних і зникаючих. Вирішення цих та багатьох інших проблем великою мірою залежить від успішності реалізації Обласної програми формування національної екологічної мережі в кіровоградській області на 2003-2015 роки.