- •Список прийнятих скорочень
- •Ранні гестози
- •Етіологія і патогенез
- •Блювання вагітних (emesis gravidarum )
- •Слюнотеча (птіалізм, гіперсалівація) вагітних
- •Рідкісні форми гестозів
- •Пізні гестози вагітних
- •Головними ланками патогенезу пгв є:
- •Класифікація пізніх гестозів
- •Особливостями поєднаного гестозу є:
- •Профілактика пізнього гестозу
- •3. Оцінка периферичного кровотоку
- •6. Тест із сечею на мембраноліз
- •Тактика ведення вагітності при виявленні ознак прегестозу
- •Діагностика пізнього гестозу
- •Обсяг обстеження, основні напрями терапії і тактика ведення пізніх гестозів
- •Обсяг обстеження та лікування при набряках у вагітних
- •Обсяг обстеження і лікування при гіпертензії та прееклампсії
- •Інфузінна терапія при пізніх гестозах
- •Загальні вимоги до ведення хворих з тяжкими формами пізніх гестозів
- •Перша допомога при розвитку судом і коми
- •Терміни лікування прееклампсії
- •Знеболювання пологів у роділь з пізніми гестозами
- •Знеболювання кесарева розтину
- •Ведення післяопераційного періоду
- •Синдром поліорганної недостатності
- •Діагностика та лікування спон
- •Лікування спон
- •Етапи проведення дискретного плазмаферезу
- •Медична реабілітація жінок, які перенесли пізній гестоз
- •Додатки
- •Оцінка ступеня тяжкості блювання вагітних
- •Вітамінні фітопрепарати
- •Гомеопатичне лікування гестозів
- •Ароматерапія ранніх і пізніх гестозів
- •4. Невроз вагітних (дратівливість, нестійкий настрій, образливість):
- •6. Невроз вагітних (безсоння):
- •7. Підвищення артеріального тиску:
- •8. Набряки вагітних:
- •9. Пізні гестози вагітних:
- •Диференційний діагноз патології печінки, пов'язаний з вагітністю
- •Фітопрофілактика пізніх гестозів
- •Застосування хофітолу для профілактики та лікування фетоплацентарної недостатності за ускладненого перебігу вагітності
- •Ступені тяжкості прееклампсії залежно від клінічних проявів
- •Оцінка ступеня тяжкості прееклампсії за шкалою Віттлінгера
- •Індекс гестозу за Gecke
- •Седативні фітозбори
- •Застосування клофеліну для лікування пізніх гестозів вагітних
- •Актовегін у комплексному лікуванні пізнього гестозу
- •Принципи інтенсивної терапії тяжких форм гестозу
- •Раціональні схеми лікування тяжких форм пізніх гестозів
- •Показання для розродження за прееклампсії вагітних
- •Характеристика основних лікарських засобів, які використовують для лікування прееклампсії
- •Еферентні методи в лікуванні гестозів вагітних
- •Етапи реабілітації жінок, які перенесли гестоз
- •Список рекомендованої літератури
- •Гестози вагітних
Індекс гестозу за Gecke
Симптоми |
Бали
|
||||
|
0 |
1 |
2 |
3 |
|
Набряки |
Відсутні |
Патологічний приріст маси тіла |
Локальні |
Генералізовані |
|
Середній AT, мм рт.ст. (кПа) |
100 (13,3) |
100-110 (13,3-14,6) |
110-120 (14,6-15,9) |
120 і вище (15,9 і вище) |
|
Добова втрата білка, г |
0.5 |
0,5 - 2,0 |
2,0 - 5,0 |
5,0 |
|
Стан очного дна |
Без змін |
Ангіопатія А |
Ангіопатія Б |
Набряк сітківки |
Середній АТ= АТс + 2АТд / 3, де
АТс- систолічний AT;
АТд - діастолічний AT.
Визначення індексу гестозу:
1-4 бали - легкий ступінь прееклампсії;
5-6 балів - середній ступінь прееклампсії;
7-8 балів - тяжкий ступінь прееклампсії.
Додаток 11
Седативні фітозбори
Рецепт 1
Корінь валеріани - 1 ст. л.;
плоди кмину - 1 ст. л.;
плоди фенхеля - 1 ст. л.;
трава собачої кропиви (пустирника) - 1 ст. л.;
листя берези - 1 ст. л.;
трава хвоща польового - 1 ст. л.
Дві столові ложки суміші залити 500 мл окропу, настоювати 20 хв, процідити. Пити по 75 мл настою 3 рази на день.
Рецепт 2
Листя берези - 1 ст. л.;
трава хвоща польового - 1 ст. л.;
ягоди брусниці - 1 ст. л.;
листя брусниці - 1 ст. л.
Готувати і приймати, як за рецептом 1.
Рецепт 3
Листя дивини ведмежої - 3 ст. л.;
квіти волошки - 1 ст. л.;
корінь солодцю голого - 1 ст. л.
Одну столову ложку суміші залити 200 мл окропу, настоювати впродовж 15 хв, процідити. Пити по 1 ст. л. напою 3-5 разів на день за 15 хв до їди.
Рецепт 4
Плоди шипшини - 3 ст. л.;
трава собачої кропиви (пустирника) - 3 ст. л.;
трава звіробою - 2 ст. л.;
трава цмину піскового (сухоцвіту) - 2 ст. л.;
корінь валеріани подрібнений - 2 ст. л.;
листя або бруньки берези - 2 ст. л.;
трава хвоща польового - 2 ст. л.;
листя дивини ведмежої - 2 ст. л.;
кореневище аїру подрібнене - 2 ст. л.
Три столові ложки залити 1 л окропу, кип'ятити 0,5 хв, настояти впродовж 20 хв, процідити. Пити по 50 мл відвару 3 рази на день.
Рецепт 5
Плоди горобини чорноплідної - 3 ст. л.;
плоди моркви посівної - 2 ст. л.;
плоди фенхеля - 2 ст. л.;
корінь валеріани - 3 ст. л.;
трава хвоща польового - 2 ст. л.;
квіти волошки - 2 ст. л.;
плоди глоду - 3 ст. л.
Дві столові ложки суміші залити 500 мл окропу, настояти впродовж 10 год, процідити. Пити по 100 мл настою 3 рази на день.
Додаток 12
Застосування клофеліну для лікування пізніх гестозів вагітних
Клофепін е антигіпертензивним засобом. Його дія пов'язана з впливом на нейрогенну регуляцію судинного тонусу. Стимулюючи периферичні а-1-адрено-рецептори, викликає короткочасний пресорний ефект, але, проникаючи через гематоенцефалічний бар'єр, клофелін стимулює 2-адренорецептори судинорухових центрів, зменшує потік симпатичних імпульсів з ЦНС і вивільнення норадреналіну з нервових закінчень, що, відповідно, спричинює його симпато-літичну дію.
Кпофелін має анальгезивний ефект. Встановлено, що а-адреноміметичні сполуки значно підвищують поріг больової чутливості і гальмують відповідь нейронів задніх рогів спинного мозку на ноцицептивні стимули (Ю.Д. Ігнатов, А.А.Зайцев, В.А. Михайлович, В. І. Страшнов, 1994).
Клінічні дослідження показали, що помірний гіпотензивний ефект клофеліну посилюють діуретики. Препарат знижує серцевий викид внаслідок зменшення ударного об'єму крові та брадикардії. Крім того, значно зменшується загальний периферичний опір у положенні хворого стоячи. Кровотік у м'язах змінюється мало, а в нирках підтримується на достатньому рівні, що важливо в акушерській практиці, оскільки навіть за фізіологічного перебігу вагітності функція нирок погіршується. Тривале лікування зумовлює толерантність до гіпотензивної дії клофеліну.
Препарат ефективний у досить малих дозах. Дози слід добирати індивідуально. Приймання всередину починають з 0,075 мг (0,000075 г) 2 - 4 рази на добу. У разі недостатнього гіпотензивного ефекту разову дозу збільшують через кожні 1-2 доби на 0,0375 мг (1/2 табл. по 0,075 мг) до 0,15 - 0,3 мг на прийом до 3 - 4 разів на день. Добова доза становить у середньому 0,3 -0,45 мг, іноді - 1,2-1,5 мг.
При високому AT препарат краще вводити парентеральне: внутрішньо-м'язово, підшкірно та внутрішньовенне. Для внутрішньовенного введення розводять 0,5 - 1,5 мл 0,01 % розчину клофеліну в 10 - 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, вводять повільно впродовж 3 - 5 хв (у разі швидкого введення спостерігається короткочасна гіпертензивна дія - збудження периферичних а-адренорецепторів, яка триває декілька хвилин). Гіпотензивний ефект внутрішньовенного введення проявляється через 3 - 5 хв, максимум дії - через 15-20 хв, тривалість дії - 4 - 8 год. У разі приймання препарату всередину гіпотензивна дія розвивається через 1-2 год і триває після одноразового приймання впродовж 6-8 год.
Всмоктування, розподіл та екскреція
Добре всмоктується з кишок. Має високий об'єм розподілу. Період напіврозпаду в плазмі крові становить близько 12 год, тому достатньо призначати препарат 2 рази на добу. Майже половина препарату екскретуеться з сечею в
Побічні реакції
Препарат викликає сонливість (центральна седативна дія) та сухість у роті внаслідок пригнічення салівації, а також через центральні механізми. Крім того, спостерігаються запаморочення, закрепи, болючість привушних залоз, порушення функції травного каналу, алергічні реакції, ортостатичні явища, іноді галюцинації. Клофелін спричинює стійку затримку натрію в організмі, тому бажано призначати його одночасно з діуретиками. У токсичних дозах викликає виражену брадикардію, міоз та гіпотензію. Синдром відміни виявляється підвищенням AT, тому відміняти препарат слід поступово.
Комбінована терапія гіпертензивного синдрому клофеліном і фіноптином (антагоніст кальцію) поліпшує мікроциркуляцію, знижує периферичний опір судин, середній AT, що знижує частоту розвитку пізнього гестозу у жінок групи високого ризику.
Профілактична доза для вагітних групи високого ризику розвитку пізнього гестозу - 40 мг фіноптину 2 рази на добу, починаючи з 24-го тижня вагітності.
Для лікування гіпертензивних станів під час вагітності призначають:
клофелін - 0,075 мг 1 - 2 рази на добу, фіноптин - 40 мг 2 рази на добу, починаючи з 20-го тижня вагітності.
Для нормалізації основних показників гемодинаміки у вагітних з гіпер-тензивним синдромом пізнього гестозу показана внутрішньовенна мікропер-фузія клофеліну в дозі 1 мл 0,01 % розчину (1 мл на 50 мл ізотонічного розчину натрію хлориду) або внутрішньовенна інфузія (1 мл на 200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду).
Гіпотензивну терапію клофеліном слід проводити під контролем показників центральної гемодинаміки, не допускаючи різкого зниження AT.
Клофелін е препаратом вибору для лікування загрози переривання вагітності у жінок з гіпертензивною формою пізнього гестозу (1 мл 0,01% розчину в 50 мл ізотонічного розчину натрію хлориду внутрішньовенне краплинне з швидкістю 17-24 мл/год). З профілактичною метою жінкам з гіпертензивним синдромом з групи високого ризику невиношування вагітності клофелін призначають у дозі 0,05 мг 3 рази на добу з поступовим її зниженням. У разі вираженої загрози переривання вагітності ефективним засобом профілактики передчасних пологів е комбіноване застосування клофеліну в половинній дозі та (3-адреноміметика партусистену або ніфедипіну.
Додаток 13