
- •Список прийнятих скорочень
- •Ранні гестози
- •Етіологія і патогенез
- •Блювання вагітних (emesis gravidarum )
- •Слюнотеча (птіалізм, гіперсалівація) вагітних
- •Рідкісні форми гестозів
- •Пізні гестози вагітних
- •Головними ланками патогенезу пгв є:
- •Класифікація пізніх гестозів
- •Особливостями поєднаного гестозу є:
- •Профілактика пізнього гестозу
- •3. Оцінка периферичного кровотоку
- •6. Тест із сечею на мембраноліз
- •Тактика ведення вагітності при виявленні ознак прегестозу
- •Діагностика пізнього гестозу
- •Обсяг обстеження, основні напрями терапії і тактика ведення пізніх гестозів
- •Обсяг обстеження та лікування при набряках у вагітних
- •Обсяг обстеження і лікування при гіпертензії та прееклампсії
- •Інфузінна терапія при пізніх гестозах
- •Загальні вимоги до ведення хворих з тяжкими формами пізніх гестозів
- •Перша допомога при розвитку судом і коми
- •Терміни лікування прееклампсії
- •Знеболювання пологів у роділь з пізніми гестозами
- •Знеболювання кесарева розтину
- •Ведення післяопераційного періоду
- •Синдром поліорганної недостатності
- •Діагностика та лікування спон
- •Лікування спон
- •Етапи проведення дискретного плазмаферезу
- •Медична реабілітація жінок, які перенесли пізній гестоз
- •Додатки
- •Оцінка ступеня тяжкості блювання вагітних
- •Вітамінні фітопрепарати
- •Гомеопатичне лікування гестозів
- •Ароматерапія ранніх і пізніх гестозів
- •4. Невроз вагітних (дратівливість, нестійкий настрій, образливість):
- •6. Невроз вагітних (безсоння):
- •7. Підвищення артеріального тиску:
- •8. Набряки вагітних:
- •9. Пізні гестози вагітних:
- •Диференційний діагноз патології печінки, пов'язаний з вагітністю
- •Фітопрофілактика пізніх гестозів
- •Застосування хофітолу для профілактики та лікування фетоплацентарної недостатності за ускладненого перебігу вагітності
- •Ступені тяжкості прееклампсії залежно від клінічних проявів
- •Оцінка ступеня тяжкості прееклампсії за шкалою Віттлінгера
- •Індекс гестозу за Gecke
- •Седативні фітозбори
- •Застосування клофеліну для лікування пізніх гестозів вагітних
- •Актовегін у комплексному лікуванні пізнього гестозу
- •Принципи інтенсивної терапії тяжких форм гестозу
- •Раціональні схеми лікування тяжких форм пізніх гестозів
- •Показання для розродження за прееклампсії вагітних
- •Характеристика основних лікарських засобів, які використовують для лікування прееклампсії
- •Еферентні методи в лікуванні гестозів вагітних
- •Етапи реабілітації жінок, які перенесли гестоз
- •Список рекомендованої літератури
- •Гестози вагітних
Какую работу нужно написать?
Особливостями поєднаного гестозу є:
- ранній початок (до 25-30 тижнів);
- тяжкий перебіг;
- моносимптомні прояви (тільки набряки, протеїнурія або гіпертензія);
- наявність у клініці атипових проявів: моторне занепокоєння, безсоння, парестезії, млявість, слинотеча тощо. Ігнорування цих симптомів може призвести до неадекватних і запізнілих лікувальних заходів.
Профілактика пізнього гестозу
Первинна профілактика
Збереження здоров'я і загальне оздоровлення дівчаток, дівчат і жінок до вагітності.
Вторинна профілактика
Диспансерний нагляд за вагітними в жіночій консультації і виявлення чинників ризику виникнення пізнього гестозу.
До чинників ризику пізнього гестозу належать:
1. Екстрагенітальна патологія:
захворювання нирок, печінки, гіпертонічна
хвороба, нейроциркуляторна дистонія,
геморагічний васкуліт, системні
захворювання сполучної тканини,
діенцефальний нейро-обмінно-ендокринний
синдром, недостатність згортапьної та
фібринолітичної систем крові, хронічні
захворювання легенів і бронхів, епілепсія,
порушення імунної системи, перенесені
дитячі інфекції (особливо скарлатина),
вади серця різного генезу, цукровий
діабет, ожиріння та інші прояви
ендок
Корисним і ефективним для запобігання гіпо- і авітамінозам та їх лікування вважають призначення фітопрепаратів зборами, що пропонуються в додатках 2 і 6.
Додатково слід призначати полівітаміни для вагітних (ундевіт, прегнавіт та ін.). Підвищену потребу у вітамінах і мікроелементах можна ефективно задовольнити за рахунок прийому вітамінно-мінерального комплексу "Матерна" виробництва WYETH-LEDERLE (США). Кількість випитої рідини має становити
не більш як 1 - 1,2 л, під кінець вагітності її слід обмежити до 1 л, а також зменшити кількість кухонної солі до 5,0 г на добу. У дієті значне місце повинні займати овочі (до 1 кг на добу) та фрукти (до 0,5 кг). Особливо корисні полуниці, чорна смородина, морква, яблука, абрикоси, капуста, буряк.
Діагностика прегестозу
У літературі дискутується питання про доцільність виділення поняття прегестозу. Разом з тим, ми вважаємо, що з метою раннього виявлення перших клінічних ознак пізніх гестозів і своєчасного застосування лікувально-профілактичних заходів у клінічній практиці потрібно виділяти цей термін.
Прегестоз - комплекс патологічних змін в організмі вагітної, який безпосередньо передує клінічній картині ПГВ і виявляється лише спеціальними методами дослідження. Характерні зміни - гіповолемія, спазм судин матково-плацентарного комплексу, периферичний судинний спазм, порушення гемостазу (хронічна чи підгостра стадія синдрому ДВЗ) виявляються, тоді як клінічні прояви гестозу відсутні.
Нині розроблені і добре себе зарекомендували в повсякденній акушерській практиці досить прості скринінгові тести діагностики доклінічних стадій пізнього гестозу, які мають бути впроваджені в практику абсолютно всіх жіночих консультацій і регулярно застосовуватися під час кожного огляду вагітних групи ризику щодо розвитку пізнього гестозу.
До таких тестів належать:
1. Гемодинамічні проби:
а) судинна асиметрія при вимірюванні AT на обох руках понад 10 - 15 mm рт. ст.;
б) зменшення пульсового артеріального тиску (ПАТ) до 30 мм рт. ст. і нижче:
ПАТ = AT систолічний - AT діастолічний;
в) збільшення AT на ЗО - 40% порівняно з початковим рівнем;
г) вимірювання AT на обох руках у трьох статичних положеннях: "лежачи на спині", "лежачи на боці", "сидячи". За нормальних умов при зміні статичного положення систолічний тиск змінюється не більш ніж на 15 мм рт. ст., а діастолічний залишається на попередніх цифрах або змінюється максимум на 10 мм рт. ст. Значна амплітуда зміни AT свідчить про лабільність гемодина-міки;
д) збільшення середнього артеріального тиску (CAT) на 10 - 20 мм рт. ст.:
AT систолічний +2 AT діастодічних
3
е) "проба з поворотом". У вагітної визначають AT через 5 хв та 15 хв у положенні лежачи на лівому боці, потім вона лягає на спину і AT визначають негайно і через 5 хв після зміни положення тіла. Підйом діастолічного тиску на 20 мм рт. ст. е підставою для віднесення вагітної до групи ризику розвитку гестозу.
Артеріальний тиск у вагітної слід визначати:
-у положенні сидячи;
-у положенні лежачи на лівому боці;
-м'язи руки мають бути розслаблені;
-розміщення руки має забезпечити положення манжетки на рівні серця. Артеріальний тиск не варто вимірювати:
-у вагітної в стані занепокоєння;
- холодному приміщенні;
-при повному сечовому міхурі;
-після навантаження (необхідна 1 хв відпочинку).
2. Виявлення прихованих набряків:
а) триденне визначення добового діурезу з окремим підрахунком нічного діурезу за однакових фізичного та водного навантажень. Рекомендується вагітній для виконання 2 рази на місяць, починаючи з 20-го тижня вагітності. Підвищення нічного діурезу більш ніж на 75 мл свідчить про схильність до утворення набряків, а зниження добового діурезу більш ніж на 150 мл може супроводжуватись наявністю прихованих набряків;
б) проба Мак Кпюра-Олдріча - у передпліччя чи гомілку внутрішньо-шкірно вводять 0,2 мл фізіологічного розчину і реєструють час, упродовж якого повністю розсмоктується візуально і пальпаторно пухир, що утворився (у нормі - близько 60 хв). При схильності до набряків папула зникає менш ніж за 40 хв за рахунок підвищеної гідрофільності тканин внаслідок збільшення капілярного тиску;
в) позитивний "симптом кільця";
г) збільшення обводу гомілковостопного суглоба більш ніж на 1 см упродовж тижня або збільшення обводу гомілки на 8 - 10% початкового розміру;
д) щотижневе збільшення маси тіла, особливо після ЗО тижнів вагітності, більш ніж на 400 г;
е) патологічне збільшення маси тіла з урахуванням масово-зростового
коефіцієнта (МЗК):
;
для нормостеніків МЗК = 36 + 4%;
для гіпостеніків МЗК = 28 + 3%;
для гіперстеніків МЗК = 45 + 5%.
Нормостеніки набирають у нормі за вагітність 9,7 ± 1 кг, гіпостеніки -10,6+1 кг, гіперстеніки - 8,8 ± 1 кг.