- •Семінари іv курс (2012-13 н.Р. І семестр) «Методика навчання історії» Тема 11. Головні прийоми вивчення історичного матеріалу
- •Прийоми вивчення фактичного матеріалу
- •Прийоми вивчення теоретичного матеріалу
- •Нетрадиційні прийоми вивчення історичного матеріалу
- •Методичні рекомендації
- •1. Російський похід наполеона бонапарта
- •1.1. Загострення відносин між Францією й Росією
- •1.2. Підготовка Наполеона Бонапарта до війни з Росією
- •1.3. Росія перед війною із Францією
- •1.4. Вторгнення наполеонівської армії в Росію
- •1.5. Бородінський бій
- •Михайло Кутузов (Картина р.Волкова)
- •1.6. Покидання Москви російськими військами
- •1.7. Відступ і розгром армії Наполеона Бонапарта
- •Від Березини до Неману. Переслідування французів російською армією
- •2.3. «Битва народів»
- •3. «Сто днів». Битва під ватерлоо
- •3.1. Вступ союзних військ на територію Франції
- •3.2. Зречення Наполеона Бонапарта
- •3.3. Реставрація Бурбонів
- •3.5. Битва під Ватерлоо
- •4. Територіальні зміни
- •4.1. Наростання протиріч між провідними державами Європи
- •4.2. Рішення Віденського конгресу
- •4.3. Підписання другого Паризького мирного договору
- •I. Для перевірки знань
- •II. Для систематизації навчального матеріалу
- •III. Для обговорення в групі
- •IV. Робота з історичними термінами й поняттями, географічними назвами
- •V. Творчі завдання
- •Тема 12. Методика формування умінь учнів
- •Уміння: сутність поняття та класифікація.
- •Методика формування умінь учнів.
- •Пізнавальні завдання та їх роль у формуванні умінь учнів.
- •Пометун о. Методика навчання історії в школі / о. Пометун, г. Фрейман – к.: Генеза, 2006. Методичні рекомендації
- •Тема 13. Формування хронологічної та картографічної (просторової) компетентностей учнів
- •Хронологічна компетентність. Сутність поняття. Види пізнавальних завдань, спрямованих на формування компетентності орієнтування в часі.
- •Картографічна (просторова) компетентність. Сутність поняття. Типологія пізнавальних картографічних завдань.
- •Гора п.В. Повышение эффективности обучения истории в средней школе. – м., 1988. – с.98-115.
- •Методичні рекомендації
- •Тема 14. Формування логічної та інформаційної компетентностей учнів
- •Логічна компетентність та види пізнавальних завдань, спрямованих на її формування.
- •Інформаційна компетентність. Типологія пізнавальних завдань орієнтованих на формування інформаційної компетентності.
- •Методичні рекомендації
- •Тема 15. Формування мовленнєвої та аксіологічної компетентностей учнів
- •Мовленнєва компетентність та види пізнавальних завдань, спрямованих на її формування.
- •Аксіологічна компетентність. Типологія пізнавальних завдань орієнтованих на формування компетентності цінностей.
- •Методичні рекомендації
- •Тема 16. Урок історії: підготовка, типологія, аналіз
- •Методичні рекомендації
- •Тема 17. Навчальні заняття з історії та методика їх проведення
- •Баханов к.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі: [монографія]. – Запоріжжя: Просвіта, 2004.
- •Методичні рекомендації
- •Тема 18. Повторення, узагальнення та оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках історії
- •Повторення й узагальнення на уроках історії
- •Методика виявлення рівня компетентності учня
- •Методичні рекомендації
- •Тема 5. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав
- •Тема 19. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі
- •Методичні рекомендації
- •Контрольні питання й завдання з методики навчання історії в школі
- •Список основної літератури
- •Борзова л.П. Игры на уроке истории. – м., 2001.
- •Короткова м.В. Методика проведения игр и дискуссий на уроках истории. – м., 2001.
- •Пометун о. Методика навчання історії в школі / о. Пометун, г. Фрейман – к.: Генеза, 2006.
2.3. «Битва народів»
16–19 жовтня 1813 р. під Лейпцигом відбулася вирішальна битва, в якій брало участь з обох боків понад півмільйона чоловік. Французькій армії протистояли об’єднані війська Росії, Пруссії, Швеції й Австрії. Запеклий і кровопролитний бій ввійшов в історію під назвою «битва народів». Армія Наполеона зазнала нищівної поразки й почала поспішно відступати. Однак Бонапарту вдалося уникнути повного розгрому, й він відвів залишки своєї армії за Рейн.
Результатом перемоги союзників стали розпуск Рейнського союзу, ліквідація Вестфальського королівства, ряду залежних від Франції німецьких герцогств. Вся Німеччина повстала проти завойовників. Закінчилося французьке панування в Голландії. Французька армія змушена була відступити до Франції.
3. «Сто днів». Битва під ватерлоо
3.1. Вступ союзних військ на територію Франції
Наприкінці 1813 р. об’єднані війська союзників, що нараховували понад 450 тис. чоловік, форсували Рейн і вступили на територію Франції. Незважаючи на те, що Наполеон мав усього 160 тис. солдат, він наніс низку поразок союзним арміям. Коаліція запропонувала Наполеону укласти мир на умовах збереження французьких кордонів 1792р., але Бонапарт відмовився. На початку 1814 р. він програв бої при Ліоні й Арсі-сюр-Об. Війська союзників рушили на Париж і 31 березня, після нетривалого бою, вступили в столицю Франції.
Прихильники скинутої династії Бурбонів, підбадьорені присутністю величезної армії коаліції, підняли голову. За ініціативи колишнього наполеонівського міністра Ш.М.Талейрана й інших високопосадовців, що перейшли на бік роялістів, Сенат ухвалив рішення позбавити влади Наполеона Бонапарта.
Вони проголосили королем Людовика XVIII, брата страченого в 1793 р. Людовика XVI (Людовиком XVII у роялістів вважався померлий незабаром після революції син Людовика XVI).
3.2. Зречення Наполеона Бонапарта
Н аполеон відмовився від престолу на користь свого сина, але союзники не погодилися визнати права династії Бонапартів на престол. 6 квітня 1814 р. вони примусили Наполеона Бонапарта остаточно зректися трону, і в той же день Сенат призначив на трон Людовика XVIII.
Людовік
XVIII
3.3. Реставрація Бурбонів
Реставрація – відновлення скинутого суспільного ладу або династії.
Реставрація Бурбонів відбулася за допомогою військ європейських монархів. До Франції поверталися дворяни-емігранти, ворожі до революції та її завоювань. На вимогу Великої Британії, Австрії й тих французьких політичних діячів, які розуміли неможливість повернення до старих феодально-абсолютистських порядків, у 1814 р. Людовик XVIII обнародував Хартію (конституцію). У країні був установлений режим конституційної монархії. У парламенті була запроваджена двопалатна система: членів Палати перів призначав король, Палата депутатів обиралася відповідно до майнового цензу. Закони розроблялися міністрами, які були відповідальні лише перед королем.
Втім, Громадянський кодекс і демократичні свободи були збережені. Людовик XVIII змушений був визнати і зміни в землеволодінні, що відбулися за роки революції й імперії, та погодитися зі скасуванням станових привілеїв.
Однак озлоблені аристократи прагнули повернути країну в дореволюційний режим. У колах колишніх емігрантів всерйоз обговорювалося питання про повернення попереднім власникам земельних володінь, конфіскованих у них під час революції, та відновлення феодальних повинностей.
3.4. «Сто днів»
Перебуваючи на о. Ельба, Наполеон тонко відчув, яку ненависть викликали дії аристократів, які намагалися відкинути Францію у минуле. Йому було відомо також про гострі протиріччя між країнами антифранцузької коаліції. З огляду на все це Бонапарт вирішив відновити боротьбу.
У березні 1815 р. Наполеон висадився на південному березі Франції з невеликим загоном у тисячу чоловік і з шістьома гарматами. Людовик XVIII направив проти нього 30-тисячну армію. Побачивши урядові війська, що стояли у нього на шляху, Наполеон наказав своєму загону опустити рушниці й, підійшовши на відстань пострілу, розстебнув свій сюртук і сказав: «Солдати, чи впізнаєте ви мене? Хто з вас хоче стріляти у свого імператора? Я стаю під ваші кулі». «Хай живе імператор!» – вигукнули солдати, і загін у повному складі перейшов на бік Бонапарта. Через три тижні, без жодного пострілу, він на чолі військ, які були вислані проти нього, але перейшли на його бік, вступив тріумфатором у Париж. Незабаром Наполеон видав декрет про відновлення імперії.
Свідчать документи. Заголовки паризьких газет тих днів: «Корсиканське чудовисько висадилося в бухті Жуан» – «Людожер іде до Грассу» – «Узурпатор увійшов у Гренобль» – «Бонапарт зайняв Ліон» – «Наполеон наближається до Фонтенбло» – «Його імператорська величність очікується сьогодні у своєму вірному Парижі».
Як змінювався тон газетних заголовків залежно від наближення
Наполеона до столиці? Про що це свідчило?
Наполеон виступив у ролі захисника революції. Імператор декларував прагнення виправити свої минулі помилки, дати Франції мир, вигнати аристократів, прийняти конституцію, обмеживши свої повноваження. Однак протриматися при владі йому вдалося тільки «сто днів» (20 березня – 22 червня 1815 р.). Європейські держави прагнули перешкодити відновленню наполеонівської імперії. Утворилася нова, сьома коаліція європейських монархій у складі Великої Британії, Росії, Пруссії, Австрії, Швеції, Іспанії та інших держав.