Тема 19. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі

(4 год.)

Мета: розкриття на конкретних прикладах суті інноваційних систем, технологій та моделей навчання історії в школі, формування вміння використовувати інновації у своїй педагогічній діяльності.

План

1. Сутність поняття «інноваційне навчання історії».

2. Інноваційні системи навчання (комплексна, навчання у співробітництві, Вальдорфська педагогіка тощо).

3. Технології навчання історії (модульна, розвивального навчання, інтегральна, повного засвоєння навчального матеріалу тощо).

4. Моделі навчання історії в школі (сугестопедична, навчання у грі, дискусії тощо).

Реферати:

1. Кооперативне та колективно-групове навчання

2. Педагогічна технологія на основі дидактичного вдосконалення й реконструювання матеріалу шляхом «занурення».

3. Комбінована система М.Гузика

4. Школа діалогу культур

5. Технологія розвитку критичного мислення

Питання для самостійної роботи:

1. Порівняння традиційної та інноваційних систем навчання

2. Поняття «технологія навчання»

3. Поняття «модель навчання»

Література:

1. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. – Запоріжжя: Просвіта, 2004.

2. Баханов К.О. Сучасна шкільна історична освіта: інноваційні аспекти: [монографія] / К.О.Баханов. – Донецьк: ТОВ Юго-Восток, Лтд, 2005.

3. Бондар С. П. Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті: [навч. посіб.] / С.Бондар, Л. Момот, Л. Липова, М. Головко. – Рівне: Редакційно-видавничий центр "Теніс", 2003.

4. Курилів В. Методика викладання історії: Навчальний посібник. – Львів, Торонто: Світ, 2003

5. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования. Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повышен. квалифик. пед. кадров / Е. Полат, М. Бухарина, М. Моисеева, А. Петрова; под ред. Е. С. Полат. – М.: Академия, 1999.

6. Освітні технології: [навч. - метод. посібник] / О. Пєхота, А. Кіктенко, О.Любарська та ін.; за загал. ред. О. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001.

7. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : наук.-метод. посібник / О.Пометун, Л.Пироженко. – К. : Видавництво А.С.К., 2004.

8. Селевко Г. К. Энциклопедия образовательных технологий: [В 2 т. Т.1.] / Г.К.Селевко. – М.: НИИ школьных технологий, 2006.

9. Студеникин М. Т. Современные технологии преподавания истории в школе: [пособие для учителей и студентов вузов] / М. Т. Студеникин. – М.: ВЛАДОС, 2007.

Методичні рекомендації

Під час розкриття першого питання необхідно детально з’ясувати сутність поняття «інноваційне навчання», відповідність і можливість його використання для позначення сучасних методик навчання історії. Друге, третє і четверте питання заняття розраховані на опрацювання студентами спеціалізованої методичної літератури, що присвячена інноваційним системам, технологіям і моделям навчання історії та розробку власних занять за цими інноваційними підходами.

Для зразка наведемо приклад розробки навчального модуля за відповідною моделлю навчання, уроків-діалогів за моделлю «діалогу культур», уроків з використанням ігор у навчанні [1]:

«Модульно-розвивальне навчання добре простежується на прикладі завершеного навчального модуля з теми «Країни Східної Європи після Другої світової війни»(11 клас).

Тема розрахована на 10 уроків по 45 хвилин, при модульному навчанні вона подаватиметься на п'яти етапах навчального модуля. Один етап цілісного навчального модуля в старших класах складається з 3-х міні модулів (ММ), кожен по 30 хвилин, тобто - 3x30 хвилин. Отже:

І. Настановчо-мотиваційний етап 1-2 ММ Настановчо-мотиваційні (2x30). 3 ММ змістово-пошуковий (1x30). 1-2 ММ УМ (2x30).

1. Актуалізація опорних знань учнів (знання за 10 клас).

2. Постановка нових навчальних цілей, стимулювання учнів щодовивчення нової теми. Використання таблиці «Країни Східної Європи в роки II світової війни».

3. Схема структури навчального модуля.

4. Введення в понятійно-термінологічне поле по темі.

5. Робота з прогнозування політичної ситуації в країнах Східної Європи після Другої світової війни.

6. Постановка сукупності навчальних проблем щодо становища країн Східної Європи з 1945 року по 90-ті роки за допомогою таблиці «Від тоталітаризму - до демократії».

7. Список рекомендованої літератури, завдання випереджаючого характеру, теми рефератів, конференції.

3 ММ Змістово-пошуковий (3 ММ 3П 1x30)

1. Постановка навчальних проблем щодо загальної характеристики становища країн Східної Європи з 1945 по 90-ті роки.

2. Пошук способів розв'язання цих проблем.

ІІ. Змістово-пошуковий етап (3 ММх30)

1. Проблемна лекція з використанням опорної схеми. Тема «Причини формування тоталітарної системи в країнах Східної Євро­пи та наростання політичної нестабільності в цих країнах в 60-90-ті роки».

2. Учнівські дослідження на зразок: «Що означає «соціалізм за радянським зразком» для країн Східної Європи?», «Чим закінчились визвольні змагання 50-х років у цих країнах?», «Провісником чого була "Празька весна" 1968 року?», «Який вплив мала «перебудова» в СРСР на країни «соціалістичної співдружності?»

3. Аналіз політичного та соціально-економічного становища в кожній країні.

4. Пошук розв'язання навчальних проблемних ситуацій щодо передумов, причин і характеру революцій 80-90-х років.

5. Аналіз ролі опозиційних сил, їх лідерів в здійсненні революцій у Східній Європі.

6. Робота над складанням таблиці: «Спільні та відмінні риси революцій 1989 і 1991 роках в країнах Східної Європи».

7. Розробка наукових версій стосовно сучасного й майбутнього становища цих країн.

ІІІ. Контрольно-смисловий та адаптивно-перетворювальний етап (1x30 КС,2x30 АП) 1 ММ - контрольно-смисловий (1x30 КС)

1. Система навчальних завдань репродуктивно-перетворювального та творчого змісту щодо:

а) розуміння причин і характеру революцій 80-90-х років в країнах Східної Європи;

б) осмислення історичного значення революцій в країнах Східної Європи для подальшого розвитку цих країн шляхом демократії і прогресу;

в) обґрунтування неминучості краху тоталітаризму перед поступом демократії.

2-3 ММ - адаптивно-перетворювальні (2x30 АП)

1. Постановка і вирішення логічних завдань за темою.

2. Захист індивідуальних творчих робіт.

3. Організація рольової гри.

4. Тестування з теми, графічний контроль.

IV. Системно-узагальнюючий етап (3x30 СУ)

1. Конференція на тему: «Крах тоталітарної системи в країнах Східної Європи і його наслідки».

2. Визначення місця теми «Країни Східної Європи в 40-90-ті роки» в навчальному курсі, її роль у формуванні світосприймання учнів.

V. Контрольно-рефлексійний етап (3 ММх30 КР)

1. Система завдань на само- та взаємооцінювання.

2. Різноваріантне оцінювання рівня оволодіння змістом теми.

3. Авторський міні-підручник учня за темою (суб'єктивні враження, думки тощо).

4. Анкетування, інтерв'ю тощо».

«Наочно сутність уроку-діалогу можна продемонструвати на прикладі циклу з чотирьох уроків з теми «Середньовічна інквізиція».

Перший урок. Введення в проблему. Старий і Новий Заповіт. Бл. Августин - передвісник інквізиції. Виникнення єресей XI століття (розповідь вчителя, бесіда).

Другий урок. Альбігойська трагедія (моделювання історичної ситуації).

Третій урок. Погляд на альбігойські події очима церкви (робота над текстами: Цезарій Гейстербахський «Хрестовий похід проти альбігойців», Бернар Клервоський «Лист до єпископів», Фома Аквінський «Про істинність католицької віри проти язичників»)

Четвертий урок. Розум і віра в середні віки (диспут).

На прикладі цього циклу простежується кілька паралелей діа­логів: діалог у культурі (світська і духовна влада, церква і єретики, погляд на інквізицію середньовічної і сучасної церкви, зіткнення суті біблійського вчення і форми його виявлення...), діалог творів учнів (питання учнів на уроках, їх тексти), діалог учителя і учня».

«Використання ігор у навчанні. Для прикладу звернемося до розробки теми «Економічний, політичний і культурний розвиток Росії в XVII столітті», створену К.О.Бахановим наприкінці 80-х років (чим пояснюється відповідна кількість годин і акценти в назвах тем уроків та їх змісті). На опрацювання теми згідно з тогочасною програмою відводилося 8 годин:

Урок №1. Економічний розвиток Росії у XVII столітті (шкільна лекція з елементами бесіди).

Урок №2. Політичний розвиток Росії у XVII ст. (комбінований урок).

Урок №3. Селянська війна під проводом Степана Разіна (шкільна лекція).

Урок №4. Селянська війна під проводом Степана Разіна (семінарське заняття).

Урок №5. Сибір у XVII столітті (гра «Клуб мандрівників», імпровізована бесіда гостей клубу - «учасників експедицій» В.Пояркова, Є.Хабарова, С. Дежньова (заздалегідь підготовлених учнів) - з глядачами - учнями класу (спілкування відбувається за допомогою аркушів із запитаннями, на які усно відповідають «мандрівники»). Урок №6. Культура Росії XVII століття (гра «Екскурсія»; клас поділяється на групи «ексурсоводів» - тих, хто готує за допомогою слайдів, ілюстрацій імпровізовані екскурсії по залах «Живопис Росії XVII століття», «Усна народна творчість», «Розвиток наукових знань і техніки», «Школа і освіта», «репортерів» - тих, хто складає письмові репортажі із залів музею, «дослідників» -тих, хто добирає факти для виконання завдань, що пропонуються класу на початку уроку).

Урок №7. Резервний (гра «Мандрівка по карті». Учні поділяються на три команди, які здійснюють подорож по карті, розповідаю­чи про історичні подіїXVII століття, пов'язані з визначеними в маршрутному листі населеними пунктами: 1. Київ - Ніжин - Калуга - Москва - Ярославль - Вологда - Архангельск; 2. Псков — Новгород - Москва - Нижній Новгород - Казань - Самара - Саратов - Царицин — Астрахань; 3. Смоленськ - Москва - Нижній Новгород - Солікамськ - Ірбіт - Сибір).

Урок №8. Бліц-залік (командне змагання: учням пропонується відповісти на запитання діафільму «Из истории России XVII века», клас поділяється на дві рівні за силами команди, заво­диться шаховий годинник на 15 хвилин для кожної команди. Програє та команда, в якої раніше впаде прапорець на годин­нику. Запитання ставляться конкретним учням, в разі їх мов­чання допомагає команда, але витрачається час. Якщо ко­манда не має відповіді, відповідають суперники, але за раху­нок часу суперників)».