- •Семінари іv курс (2012-13 н.Р. І семестр) «Методика навчання історії» Тема 11. Головні прийоми вивчення історичного матеріалу
- •Прийоми вивчення фактичного матеріалу
- •Прийоми вивчення теоретичного матеріалу
- •Нетрадиційні прийоми вивчення історичного матеріалу
- •Методичні рекомендації
- •1. Російський похід наполеона бонапарта
- •1.1. Загострення відносин між Францією й Росією
- •1.2. Підготовка Наполеона Бонапарта до війни з Росією
- •1.3. Росія перед війною із Францією
- •1.4. Вторгнення наполеонівської армії в Росію
- •1.5. Бородінський бій
- •Михайло Кутузов (Картина р.Волкова)
- •1.6. Покидання Москви російськими військами
- •1.7. Відступ і розгром армії Наполеона Бонапарта
- •Від Березини до Неману. Переслідування французів російською армією
- •2.3. «Битва народів»
- •3. «Сто днів». Битва під ватерлоо
- •3.1. Вступ союзних військ на територію Франції
- •3.2. Зречення Наполеона Бонапарта
- •3.3. Реставрація Бурбонів
- •3.5. Битва під Ватерлоо
- •4. Територіальні зміни
- •4.1. Наростання протиріч між провідними державами Європи
- •4.2. Рішення Віденського конгресу
- •4.3. Підписання другого Паризького мирного договору
- •I. Для перевірки знань
- •II. Для систематизації навчального матеріалу
- •III. Для обговорення в групі
- •IV. Робота з історичними термінами й поняттями, географічними назвами
- •V. Творчі завдання
- •Тема 12. Методика формування умінь учнів
- •Уміння: сутність поняття та класифікація.
- •Методика формування умінь учнів.
- •Пізнавальні завдання та їх роль у формуванні умінь учнів.
- •Пометун о. Методика навчання історії в школі / о. Пометун, г. Фрейман – к.: Генеза, 2006. Методичні рекомендації
- •Тема 13. Формування хронологічної та картографічної (просторової) компетентностей учнів
- •Хронологічна компетентність. Сутність поняття. Види пізнавальних завдань, спрямованих на формування компетентності орієнтування в часі.
- •Картографічна (просторова) компетентність. Сутність поняття. Типологія пізнавальних картографічних завдань.
- •Гора п.В. Повышение эффективности обучения истории в средней школе. – м., 1988. – с.98-115.
- •Методичні рекомендації
- •Тема 14. Формування логічної та інформаційної компетентностей учнів
- •Логічна компетентність та види пізнавальних завдань, спрямованих на її формування.
- •Інформаційна компетентність. Типологія пізнавальних завдань орієнтованих на формування інформаційної компетентності.
- •Методичні рекомендації
- •Тема 15. Формування мовленнєвої та аксіологічної компетентностей учнів
- •Мовленнєва компетентність та види пізнавальних завдань, спрямованих на її формування.
- •Аксіологічна компетентність. Типологія пізнавальних завдань орієнтованих на формування компетентності цінностей.
- •Методичні рекомендації
- •Тема 16. Урок історії: підготовка, типологія, аналіз
- •Методичні рекомендації
- •Тема 17. Навчальні заняття з історії та методика їх проведення
- •Баханов к.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі: [монографія]. – Запоріжжя: Просвіта, 2004.
- •Методичні рекомендації
- •Тема 18. Повторення, узагальнення та оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках історії
- •Повторення й узагальнення на уроках історії
- •Методика виявлення рівня компетентності учня
- •Методичні рекомендації
- •Тема 5. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав
- •Тема 19. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі
- •Методичні рекомендації
- •Контрольні питання й завдання з методики навчання історії в школі
- •Список основної літератури
- •Борзова л.П. Игры на уроке истории. – м., 2001.
- •Короткова м.В. Методика проведения игр и дискуссий на уроках истории. – м., 2001.
- •Пометун о. Методика навчання історії в школі / о. Пометун, г. Фрейман – к.: Генеза, 2006.
Методичні рекомендації
Для кращого розуміння сутності мовленнєвої та аксіологічної компетентностей необхідно ознайомитися з різновидами та послідовністю засвоєння пізнавальних дій, на яких вони будуються. Тому слід заповнити таблицю, скориставшись шкільною програмою
Клас |
Мовленева компетентність (складні уміння) |
Аксіологічна компетентність (складні уміння) |
Для розкриття другої частини питань, пов’язаних з визначенням основних видів специфічних завдань, варто проаналізувати завдання, подані у робочих зошитах для учнів 6-9 класів, спробувати додати власні й, таким чином, зробити перелік тих, що, на ваш погляд, найбільше використовуються в практиці навчання історії.
Тема 16. Урок історії: підготовка, типологія, аналіз
(4 год.)
Мета: ознайомлення із структурою уроків різних типів, закріплення уміння складати плани й конспекти уроків, визначення цілей навчальних занять.
План
Сутність підготовки вчителя до уроку історії
Типи уроків історії
План і конспект уроку історії
Аналіз уроку історії
Реферати:
Класифікації аналізу уроку
Характеристика планів та конспектів уроків з історії
Питання для самостійної роботи:
Типологія уроків історії в середній школі.
Методичні аспекти вивчення нового матеріалу на уроці
Комбінований урок і його структурно-змістовний компонент
Література:
Актуальные вопросы методики обучения истории в средней школе. - М., 1984. – С.216-242.
Андрієвська Н.В., Бернадський В.М. Методика викладання історії в семирічній школі. – К.: Рад школа. – 1948.
Баханов К.О. Традиції та інновації у навчанні історії в школі. Дидактичний словник-довідник. – Запоріжжя, 2002. – С.86-87.
Вагин А.А. Методика обучения истории в школе. – М., 1972.
Гора П. Повышение эффективности обучения истории в средней школе. - М., 1988. - 64-71.
Грицевский И.М., Грицевская С.О. От учебника - к творческому замыслу урока. – М., 1990.
Зиновьев М. А. Основные вопросы методики преподавания истории / М. А. Зиновьев – Ленинград: Изд. Академии пед. наук РСФСР, 1948.
Карцов В. Г. Методика преподавания истории СССР в начальной школе / В. Г. Карцов – М.: Учпедгаз, 1951.
Короткова М.В. Методика обучения истории в схемах, таблицях, описаниях: практ. пособ. для учителей / М.В. Короткова, М.Т. Студеникин. – М.: ВЛАДОС, 1999.
Озерский И.З. Начинающему учителю истории. – М., 1981.
Пометун О. Методика навчання історії в школі / О. Пометун, Г. Фрейман – К., 2006
Методичні рекомендації
Перше питання вимагає ознайомлення з основними етапами підготовки вчителя до уроку і відпрацювання алгоритму діяльності вчителя, для чого необхідно у вигляді стислих тез (правил) сформулювати основні вимоги до підготовки в логічній послідовності. У разі ускладнення, спробуйте розпочати із заповнення таблиці «Функції та етапи підготовки уроку історії»
Функції |
Етапи |
Дії та зміст |
Гностична |
|
|
Конструктивна |
|
|
Організаційна |
|
|
Інформаційна |
|
|
Контрольна |
|
|
Коригуюча |
|
|
Для підготовки другого питання необхідно пригадати найпоширеніші класифікації уроків за провідним методом (В.М. Бернадський), за переважаючим характером діяльності учнів (О.О.Вагін, О.І.Стражев), за співвідношенням структурно-змістовних компонентів уроку (М.О.Зинов’єв, В.Г.Карцов, П.С.Лейбенгруб, П.В.Гора). Взявши для прикладу одну з тем курсу історія стародавнього світу, необхідно написати розгорнутий план кожного з уроків відповідно до загальновизнаної структури та визначеного типу уроку, використавши останню класифікацію уроків. Розгляд третього питання починається з обговорення запропонованих студентам планів уроків і продовжується спільним аналізом заздалегідь підготовленого конспекту уроку. Результатом аналізу має стати вироблення загальних вимог до структури та веденні конспекту уроку. Вивчення наступного питання доцільно розпочинати з вироблення загальних підходів до аналізу уроку. Для цього кожний студент повинен підготувати власний варіант головних питань, за якими аналізується урок, і бути готовим аналізувати урок за його конспектом. Завершується заняття обговоренням виявлених типових помилок молодих вчителів при підготовці й проведенні уроків історії.