- •Семінари іv курс (2012-13 н.Р. І семестр) «Методика навчання історії» Тема 11. Головні прийоми вивчення історичного матеріалу
- •Прийоми вивчення фактичного матеріалу
- •Прийоми вивчення теоретичного матеріалу
- •Нетрадиційні прийоми вивчення історичного матеріалу
- •Методичні рекомендації
- •1. Російський похід наполеона бонапарта
- •1.1. Загострення відносин між Францією й Росією
- •1.2. Підготовка Наполеона Бонапарта до війни з Росією
- •1.3. Росія перед війною із Францією
- •1.4. Вторгнення наполеонівської армії в Росію
- •1.5. Бородінський бій
- •Михайло Кутузов (Картина р.Волкова)
- •1.6. Покидання Москви російськими військами
- •1.7. Відступ і розгром армії Наполеона Бонапарта
- •Від Березини до Неману. Переслідування французів російською армією
- •2.3. «Битва народів»
- •3. «Сто днів». Битва під ватерлоо
- •3.1. Вступ союзних військ на територію Франції
- •3.2. Зречення Наполеона Бонапарта
- •3.3. Реставрація Бурбонів
- •3.5. Битва під Ватерлоо
- •4. Територіальні зміни
- •4.1. Наростання протиріч між провідними державами Європи
- •4.2. Рішення Віденського конгресу
- •4.3. Підписання другого Паризького мирного договору
- •I. Для перевірки знань
- •II. Для систематизації навчального матеріалу
- •III. Для обговорення в групі
- •IV. Робота з історичними термінами й поняттями, географічними назвами
- •V. Творчі завдання
- •Тема 12. Методика формування умінь учнів
- •Уміння: сутність поняття та класифікація.
- •Методика формування умінь учнів.
- •Пізнавальні завдання та їх роль у формуванні умінь учнів.
- •Пометун о. Методика навчання історії в школі / о. Пометун, г. Фрейман – к.: Генеза, 2006. Методичні рекомендації
- •Тема 13. Формування хронологічної та картографічної (просторової) компетентностей учнів
- •Хронологічна компетентність. Сутність поняття. Види пізнавальних завдань, спрямованих на формування компетентності орієнтування в часі.
- •Картографічна (просторова) компетентність. Сутність поняття. Типологія пізнавальних картографічних завдань.
- •Гора п.В. Повышение эффективности обучения истории в средней школе. – м., 1988. – с.98-115.
- •Методичні рекомендації
- •Тема 14. Формування логічної та інформаційної компетентностей учнів
- •Логічна компетентність та види пізнавальних завдань, спрямованих на її формування.
- •Інформаційна компетентність. Типологія пізнавальних завдань орієнтованих на формування інформаційної компетентності.
- •Методичні рекомендації
- •Тема 15. Формування мовленнєвої та аксіологічної компетентностей учнів
- •Мовленнєва компетентність та види пізнавальних завдань, спрямованих на її формування.
- •Аксіологічна компетентність. Типологія пізнавальних завдань орієнтованих на формування компетентності цінностей.
- •Методичні рекомендації
- •Тема 16. Урок історії: підготовка, типологія, аналіз
- •Методичні рекомендації
- •Тема 17. Навчальні заняття з історії та методика їх проведення
- •Баханов к.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі: [монографія]. – Запоріжжя: Просвіта, 2004.
- •Методичні рекомендації
- •Тема 18. Повторення, узагальнення та оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках історії
- •Повторення й узагальнення на уроках історії
- •Методика виявлення рівня компетентності учня
- •Методичні рекомендації
- •Тема 5. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав
- •Тема 19. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі
- •Методичні рекомендації
- •Контрольні питання й завдання з методики навчання історії в школі
- •Список основної літератури
- •Борзова л.П. Игры на уроке истории. – м., 2001.
- •Короткова м.В. Методика проведения игр и дискуссий на уроках истории. – м., 2001.
- •Пометун о. Методика навчання історії в школі / о. Пометун, г. Фрейман – к.: Генеза, 2006.
1.5. Бородінський бій
Бородінський бій між російськими й французькими військами відбувся 7 вересня 1812 р. у районі села Бородіно в 125 км на захід від Москви. Ця битва стала вирішальною битвою війни 1812 р.
Плани протиборчих сторін виглядали так:
• М. Кутузов прагнув завзятою обороною і нанесенням якомога більших втрат послабити французьку армію, зупинити її просування до Москви, одночасно зберегти боєздатність російських військ.
• Наполеон Бонапарт прагнув розгромити російську армію в генеральному бою. Маючи кількісну перевагу, він збирався прорвати центр російських позицій, обійти їхній лівий фланг і відрізати російській армії шляхи на Москву, щоб потім вступити в столицю Росії й примусити Олександра I капітулювати.
Генеральному бою передував бій за Шевардінський редут, у ході якого російські війська героїчно відбивали атаки супротивника. Цей бій дав можливість російським військам завершити оборонні роботи на основних позиціях.
7 вересня, побачивши сонце, що піднімалося, Наполеон вигукнув: «Ось воно, сонце Аустерліца!». Битва почалася. Після могутньої артпідготовки французькі війська атакували Багратіонові флеші (земляні укріплення з гарматами). Обстановка на полі бою змінювалася практично щогодинно.
К
Михайло Кутузов (Картина р.Волкова)
утузов Михайло Іларіонович (1745–1813
рр.) – російський полководець,
генерал-фельдмаршал (1812 р.). Народився
в Петербурзі в родині військового.
Закінчив з відзнакою Дворянську
артилерійську школу й був залишений
при ній викладачем математики. У 1761 р.
підвищений у прапорщики й призначений
командиром роти Астраханського піхотного
полку. Учень О. Суворова. Учасник
російсько-турецьких війн у другій
половині XVIII ст. У 1790 р. взяв участь у
штурмі Ізмаїла, отримавши високу оцінку
О. Суворова. У 1805 р. командував об’єднаними
збройними силами Росії й Австрії в
боротьбі з Наполеоном Бонапартом. У
1806–1807 рр. – київський військовий
губернатор. У 1811 р. – головнокомандувач
російської армії в Молдавії. З серпня
1812 р. – головнокомандувач всіх армій
та ополчень.
У критичний момент французький імператор не наважився ввести в бій свій найнадійніший підрозділ – стару гвардію. Імператор сказав: «За вісімсот льє від Парижа я не можу ризикувати моїм останнім резервом». Французи завзято атакували, але розгромити російську армію їм не вдалося.
Продовжувати битву наступного дня М. Кутузов не став. Уночі російські війська покинули укріплення й відправилися через Москву на південь, не підпускаючи до себе на відстань пострілу французькі полки.
Бородінський бій закінчився. Російська армія нанесла супротивникові непоправні втрати – понад 58 тис. чоловік убитих. Бородіно позбавило непереможного до того французького полководця 40% його армії.
Великими були втрати й російської армії: понад 40 тис. чоловік убитих. Втім, російська армія зберегла боєздатність і рішучість продовжувати боротьбу.
1.6. Покидання Москви російськими військами
М. Кутузов зібрав у Філях (село поблизу Москви) Воєнну раду. Більшість генералів висловлювалися за новий бій, хоча вони й не були впевнені в його успішному результаті. Уважно вислухавши всіх, М. Кутузов оголосив своє рішення залишити Москву без бою. «Із втратою Москви, – сказав він, – не втрачена ще Росія... Але, якщо буде знищена армія, загине й Москва, й Росія». Виявивши величезну мужність і витримку, головнокомандувач взяв відповідальність за наслідки цього рішення на себе. Російські війська залишили місто.
Вступ військ Наполеона в Москву найменше нагадував тріумф – жителі покинули столицю, ніхто не зустрічав французького імператора. Незабаром у місті спалахнули пожежі, що знищили дві третини міста, у тому числі й продовольчі склади. У пожежі зникли безцінні реліквії стародавньої столиці. Армія ворога опинилася на межі голоду. Французи вешталися по спустошених вулицях, вривалися в уцілілі будинки й садиби, грабували населення. Перебуваючи в Москві, Наполеон гадав, що він виграв війну. Однак, не дочекавшись російських послів із пропозицією миру, гордий завойовник змушений був сам звернутися із запитами до М. Кутузова й Олександра I. М. Кутузов відповідав ухильно, посилаючись на відсутність повноважень. Командування армії було рішуче налаштовано проти переговорів про мир, а оточення російського імператора наполягало на укладанні угоди із Наполеоном. Однак за умов напружених відносин між двором та армією та з огляду на зростання патріотичних настроїв у суспільстві, Олександр I відмовився від переговорів.