Заняття № 8 Технологія роботи сортувальної гірки

Необхідно.

Скласти технологічні графіки та визначити переробну здатність сортувальної гірки при роботі спочатку одного, потім двох гіркових локомотивів.

Вихідні дані.

1. Взаємне розташування парків (прибуття та сортувального) за поздовжньою схемою (для студентів, у яких номер варіанту парний) або по паралельній схемі (для студентів, у яких номер варіанту непарний) (рисунок 8.1).

а) повздовжня схема; б) паралельна схема

Рисунок 8.1 – Схеми взаємного розташування парків прибуття (ПП) та сортувального (СП)

2. Кількість вагонів m та відчепів g в составі наведені в таблиці 8.4.

Таблиця 8.4 – Кількість вагонів та відчепів в составі

Варіанти	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
m	25	30	35	40	45	50	26	28	30	32
g	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17
Варіанти	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
m	34	36	38	41	43	44	46	48	49	27
g	18	19	20	19	18	17	16	15	14	13
Варіанти	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30
m	29	31	33	36	31	39	25	26	27	28
g	12	11	10	9	8	9	10	11	12	13

3. Середня довжина одного вагону м.

4. Середня швидкість заїзду гірочного локомотиву в парк прибуття за наступним составом км/год, час на зміну напрямку руху локомотиву при заїзді хв.

5. Середня швидкість витягування складу до вершини гірки км/год (для паралельної схеми).

6. Середня швидкість насуву сладу до вершини гірки км/год.

7. Середня швидкість розпуску з гірки встановлюється в залежності від середньої кількості вагонів у відчепі m/g по таблиці 8.5. Допустима швидкість розпуску 10 км/год.

8. Час на завершення формування та осадження вагонів 15 хвилин, через кожні 3 состави.

9. Час на технологічний перерив на гірці протягом доби хв.

Таблиця 8.5 – Середня швидкість розпуску вагонів з механізованої гірки в залежнисті від кількості вагонів та відчепів в составі

m/g		m/g		m/g
Більше 5	Допустима	2,50	6,09	1,65	5,40
5,00	7,08	2,40	6,01	1,60	5,35
4,60	6,95	2,30	5,93	1,55	5,30
4,20	6,85	2,20	5,86	1,50	5,25
3,90	6,75	2,10	5,79	1,45	5,21
3,60	6,65	2,00	5,72	1,40	5,17
3,40	6,55	1,90	5,66	1,35	5,13
3,20	6,45	1,85	5,60	1,30	5,10
3,00	6,36	1,80	5,55	1,25	5,07
2,80	6,27	1,75	5,50	1,20	5,05
2,60	6,18	1,70	5,45	1,15	5,04
				1,10	5,03
				1,05	5,02
				1,00	5,01

Порядок рішення.

1. Визначити час на заїзд гірочного локомотиву в парк прибуття за наступним складом, .

2. Визначити час витягування складу (операція витягування виникає лише при розміщенні парків за паралельною схемою), .

3. Визначити час надвигу складу до вершини гірки, .

4. Визначити час на розпуск складу з гірки, .

5. Скласти масштабний технологічний графік роботи сортувальної гірки при роботі одного гірочного локомотиву.

6. Скласти масштабний технологічний графік роботи сортувальної гірки при роботі двох гірочних локомотивів.

7. Показати на графіках технологічний цикл роботи гірки та визначити його тривалість, .

8. Визначити середнє значення гірочного інтервалу в технологічному циклі, .

9. Визначити добову переробну здатність гірки, .

Методичні вказівки виконання (на прикладі варіанта №30).

1. Час на заїзд гіркового локомотива в парк прибуття визначається за формулою:

, (8.1)

хв.

2. Час витягування складу з парку прибуття на витяжну колію сортувального парку визначається за формулою:

, (8.2)

Для варіанту №30 ця операція відсутня, тому не визначається.

3. Час насуву складу до вершини гірки визначається за формулою:

, (8.3)

Приймаємо 4 хвилини.

Час на розпуск складу з гірки визначається за формулою:

, (8.4)

Згідно таблиці 8.5, швидкість розпуску вагонів по варіанту №30 ( ), км/год. (визначена способом інтерполяціі).

Тоді

хв.

5. Технологічний графік роботи сортувальної гірки при роботі одного локомотиву показаний на рис. 8.1.

Рисунок 8.1 - Технологічний графік роботи сортувальної гірки при роботі одного гіркового локомотиву.

6. Технологічний графік роботи сортувальної гірки при роботі двох локомотивів показаний на рис. 8.2.

Рисунок 8.2 - Технологічний графік роботи сортувальної гірки при роботі двох гіркових локомотивів.

7. Технологічний цикл (час від скінчення одного осадження та завершення формування скінчення наступного) при роботі одного локомотиву (рис. 8.1) хв., при роботі двох локомотивів (рис. 8.2) хв.

8. Значення гіркового інтервалу (середній час на розформування одного складу з урахуванням допоміжних операцій осаджування вагонів та завершення формування складів) визначається за формулою:

, (8,5)

де - кількість складів, що сортуються на гірці за час одного технологічного циклу.

У нашому прикладі при роботі одного гіркового локомотиву хв.; при роботі двох локомотивів хв.

9. Добова переробна здатність гірки визначається за формулою

(8.6)

При роботі одного локомотиву

ваг/добу.

При роботі двох локомотивів

ваг/добу.

Контрольні питання.

1. Як визначаються гіркові операції: заїзду, витягування, насуву, розпуску?

2. 2. Що називається технологічним гірковим циклом та гірковим інтервалом?

3. Як визначається добова переробна здатність сортувальної гірки?