35

РЕФЕРАТ

ПЗ: 40с., 12 таблиць., 6 рис., 2додатки, 4 джерела.

Мета курсової роботи – розрахунок збірно-розвізних маршрутів по розвезенню сировини та збиранню готової продукції у тарі методом найкоротшої зв’язуючої мережі, визначення тривалості вантажних операцій з автомобілем на кожному вантажному пункті на розрахованих збірно-розвізних маршрутах.

Об'єкт досліджень – система вантажних перевезень автомобільним транспортом

Методи досліджень – розрахунково-графічний, аналітичний метод та метод сум.

Результати досліджень: вихідний план міжзаводських перевезень, зведений графік руху автомобілів та показники роботи за цим графіком.

Головним завданням транспорту є повне і своєчасне задоволення промислових підприємств в перевезеннях, підвищення ефективності і якості роботи транспортних систем. Для цього необхідно удосконалювати організацію процесу перевезень, підвищувати рівень використання технічних засобів транспорту

ТРАНСПОРТНА МЕРЕЖА, НАЙКОРОТША ЗВ`ЯЗУЮЧА МЕРЕЖА, ВАНТАЖОПІДЙОМНІСТЬ, ТАРОПОТОКИ, ПЛАН МІЖЗАІОДСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ, АВТОМОБІЛЬ, ВАНТАЖНЕ МІСЦЕ, ЗВЕДЕНИЙ ГРАФІК РУХУ АВТОМОБІЛІВ.

ЗМІСТ

Завдання на курсовий проект…………………………………………………2

Реферат………………………………………………………………………….4

Вступ…………………………………………………………………………….6

1.Організація перевезень дрібно партійних вантажів автомобілями великої вантажопідйомності……………………………………………………………7

1.1Складання діаграми дрібно партійних вантажопотоків(таропотоків);..7

1.2 Складання схеми транспортної мережі;………………………………....9

1.3 Розрахунок збірно-розвізних маршрутів за методом найкоротшої зв`язуючої мережі;……………………………………………………………..9

1.3.1Пошук найкоротшої зв`язуючої мережі;……………………………….9

1.3.2.Набір вантажних пунктів у маршрути;……………………………….10

1.3.3.Визначення черговості об` їзду вантажних пунктів;………………..12

1.3.4.Перевірка можливості одночасного розвозу і збору вантажних місць на маршрутах……………………………………………………………………..15

1.4.Визначення тривалості вантажних операцій на вантажних пунктах;..18

2.Організація роботи автомобілів малої вантажопідйомності на міжзаводських перевезеннях з урахуванням часу виконання їздок………19

2.1.Складання діаграми міжзаводських вантажопотоків;………………….19

2.2.Складання вихідного плану міжзаводських перевезень;………………21

2.3.Набір роботи автомобілями малої вантажопідйомності на міжзаводських перевезеннях на зміну(розробка змінних розкладів)за допомогою ЕОМ..26

3.Розробка зведеного графіку роботи автомобілів……………………......28

4.Визначення показників роботи транспорту за графіком……………..…29

Висновки…………………………………………………………………..……33

Перелік посилань………………………………………………………….…..34

Додаток А:план перевезень на 20.03.2012

Додаток Б:розклад транспортних машин малої вантажопідйомності та вантажних площадок на 20.03.2012

ВСТУП

Якість обслуговування споживачів транспортних послуг може бути підвищена за рахунок розробки оптимальної та раціональної маршрутизації.

Маршрутизація перевезень — це найбільш досконалий спосіб організації матеріалопотоків вантажів з підприємств оптової торгівлі, що суттєво впливає на прискорення обігу автомобіля при раціональному і ефективному його використанні.

Створення маршрутів дає змогу визначити обсяг перевезень вантажів зі споживацько-збутових підприємств, кількість рухомого складу, котрий використовується при перевезеннях, сприяє скороченню простою автомобілів під час навантаження та розвантаження. Разом з тим маршрутизація перевезень уможливлює підвищення продуктивності автомобілів при зниженні їх кількості при цьому обсязі перевезень. Крім того, в 1,5—2 рази скорочуються виробничі запаси споживачів. Маршрути дають змогу також розробляти проекти планів перевезень і оперативних замовлень на рухомий склад, виходячи з дійсних обсягів перевезень.

Таким чином, маршрутизація перевезень сприятиме своєчасному і безперервному виконанню постачань продукції споживачам і ефективній взаємодії збутових та автотранспортних організацій.

1 Організація перевезень дрібнопартійних вантажів автомобілями великої вантажопідйомності

1.1 Складання діаграми дрібнопартійних вантажопотоків (таропотоків)

Діаграма дрібнопартійних таропотоків сировини, матеріалів і готової продукції складається на основі зведеної діаграми вантажопотоків.

Правила складання діаграми:

1)умовно позначити вид вантажу;

2)витримувати поперечний масштаб обсягу вантажопотоків;

3)розміщати вантажопотоки з правого боку від шляху у напрямку їх слідування;

4)вантажні пункти розміщувати аналогічно компоновці генерального (ситуаційного) плану промислового району;

5)вантажні пункти, які вантажі не приймають і не відправляють, у діаграму не включати.

Така діаграма наведена на рисунку 1.1.

1.2 Складання схеми транспортної мережі

Схема транспортної мережі складається на основі діаграми дрібнопартійних таропотоків і норм часу на рух транспортних машин.

В нашому випадку транспортна мережа буде мати наступний вигляд (рис.1.2)

Рисунок 1.2 – Схема транспортної мережі

1.3 Розрахунок збірно-розвізних маршрутів за методом найкоротшої зв`язуючої мережі

1.3.1. Пошук найкоротшої зв`язуючої мережі

На даному етапі вводяться такі поняття: всі вантажні пункти- вершини транспортної мережі; лінії, що з’єднують дві сусідні вершини - ланки; незамкнута мережа, що зв’язує дві і більше вершини з мінімальною сумарною довжиною всіх з’єднуючих ланок - найкоротша з’єднуюча мережа, яка має наступний алгоритм розрахунку.

На транспортній мережі знаходять найменшу ланку. У даному прикладі – це ланка П5-П6 = 6 хв, П7-П8= 6 хв. Потім розглядають всі ланки, зв’язані однією зі своїх вершин з вибраною ланкою, тобто ланки П1-П5= 12; Т-П5 = 30; П1-П6 = 18; Т-П6 = 24; П3-П6 = 18; П6-П7 = 12; Т-П7 = 24 хв; П3-П7 = 12 хв; П4-П7 = 18 хв; Т-П8 = 30 хв; П3-П8 = 18 хв; П4-П8 = 12 хв. З них вибирають ланку з найменшим часом руху. Такою ланкою може бути П1-П5 = 12 або П6-П7 = 12, абоП4-П8 = 12. Далі розглядають ланки, зв'язані з вершинами нових отриманих ліній і з них вибирають найменшу. При цьому не можна вибирати ланку, що з’єднає дві, раніше включені в мережу вершини. Якщо ланки мають однакові найменші значення, з них можна вибрати будь-яке. Як найменші вибираємо всі попередньо описані ланки з 12хвилинним інтервалом руху. Далі знову розглядаємо всі ланки, зв’язані з вершинами отриманої гілки, і з них вибираємо найменшу. В нашому випадку це П3-П4 = 12, П3-Т = 12. Таким чином вибираємо всі вершини мережі. Найкоротша зв’язуюча мережа даного прикладу показана на рис.1.3. На схемі найкоротшої зв’язуючої мережі рекомендується проставляти біля кожного вантажного пункту кількість завезених (чисельник) і вивезених (знаменник) вантажних місць.

Рисунок 1.3 – Схема найкоротшої зв’язуючої мережі

1.3.2. Набір вантажних пунктів у маршрути

Виділяють гілку у мережі, в якій найбільша кількість ланок і, починаючи з дальньої ланки, групують пункти в маршрут з урахуванням кількості ввезених та вивезених вантажних місць та місткості одиниці транспортного засобу.

Завезення і вивезення по вантажним пунктам наведено нижче в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Завезення і вивезення по вантажним пунктам підприємства.

Вантажний пункт	Ввезення вантажних місць	Вивезення вантажних місць
П1	7	0
П3	7	0
П4	0	13
П5	9	6
П6	8	7
П7	6	0
П8	5	4

Враховуючи ці дані можемо розпочати групування. Остаточні маршрути наведені в таблиці 1.2

Таблиця 1.2 – Групування вантажних пунктів у маршрути.

Вантажний пункт	Ввезення вантажних місць	Вивезення вантажних місць
Маршрут № 1
П1	7	0
П5	9	6
П6	8	7
П7	6	0
Разом	30	13
Маршрут №2
П8	5	4
П4	0	13
П3	7	0
Разом	12	17

Пункт П8 не увійшов у маршрут №1, оскільки транспортна одиниця не могла б прийняти його вантажні місця, оскільки вже повністю заповнена.

1.3.3. Визначення черговості об`їзду вантажних пунктів

На цьому етапі зв’язують всі пункти маршруту. Починаючи зі складу Т, замкнутою лінією, який відповідає найкоротший час об’їзду цих пунктів. Рекомендується застосовувати метод сум. При розрахунку за цим методом спочатку будують таблицю, яку називають симетричною матрицею (для маршруту №1 вона наведена в табл. 1.3). По головній діагоналі в таблиці розміщені пункти, що включаються у маршрут. Числа показують найменший час прямування рухомого складу між цими пунктами. В матриці є підсумковий рядок “Рядок сум”, в якому проставляють суму часу по кожному стовпцю.

Таблиця 1.3 – Симетрична матриця для маршруту №1

Т	18	30	24	24
18	П1	12	18	30
30	12	П5	6	18
24	18	6	П6	12
24	30	18	12	П7
96	78	66	60	84

Після будови симетричної матриці будують початковий маршрут трьох пунктів, що мають максимальну суму по своїх стовпцях. Якщо існує кілька пунктів з однаковими максимальними сумами, для першого початкового маршруту вибирають будь-який з них. Максимальні суми мають стовпці пунктів Т, П1, П7. Приймають як початковий маршрут Т-П1-П7-Т. Потім в нього включають наступний пункт з максимальною сумою. В даному прикладі – пункт П5. Цей пункт слід вставити між такою парою сусідніх пунктів початкового маршруту, де приріст часу t руху рухомого складу буде мінімальним. Значення цього приросту знаходять за формулою

t _кр = t_ki + t_ip - t_kp min, (1.3)

де t – час, хв.;

k, p, і – пункт відповідно перший сусідній, другий сусідній та включений.

Для сусідніх пунктів ТП1

t _ТП1 = t_ТП5 + t_П5П1 – t_ТП1 (1.4)

Існуючі відстані будемо брати з табл. 1.3:

t _ТП1 = 30 + 12 – 18 = 24

Для сусідніх пунктів П1П7

t _П1П7 = 12 +1 8 -30 =0

Для сусідніх пунктів П7Т

t _П7Т =18 + 30 - 124 = 24.

В даному прикладі мінімальним приростом є t _П1П7, тому отримуємо маршрут Т-П1-П5-П7-Т. Далі за табл. 1.3 знаходимо наступний, що не беруть до уваги, пункт з максимальною сумою часу по стовбцю (пункт 1). Подальші розрахунки виконують аналогічно:

t _ТП1 = 24 + 18 – 18 = 24;

t _П1П5 = 18 + 6 – 12 = 12;

t _П5П7 = 6 + 12 –1 8 = 0;

t _П7Т = 12 + 24 – 24 = 12.

Найменший час - t _П5П7 , тому пункт П6 включаємо між П5-П7 і отримуємо маршрут Т-П1-П5-П6-П7-Т. Не включених пунктів більше немає, отже маршрут Т-П1-П5-П6-П7-Т остаточний. Час руху за маршрутом за оборот

t_pо =18 + 12 + 6 + 12 + 24 = 72 хв.

Можна твердити, що знайдена черговість об’їзду вантажних пунктів маршруту дає мінімальний або досить близький до мінімального час руху.

Далі виконують розрахунки за маршрутом № 2. Будують симетричну матрицю (табл. 1.4).

_{Таблиця 1.4 – Симетрична матриця для маршруту № 2}

Т	30	18	12
30	П8	12	18
18	12	П4	12
12	18	12	П3
60	60	42	42

В матриці максимальні суми мають стовпці пунктів Т, П8 і П4(П3). Беремо за початковий маршрут Т-П8-П4. Наступний маршрут з максимальною сумою по стовпцю – це П3. Визначаємо, між якими пунктами початкового маршруту слід встановити пункт П3:

t _ТП8 = 12 + 18 – 30 = 0;

t _П8П4 = 18+ 12 – 12 = 18;

t _П4Т = 12 + 12 – 18 = 6.

Розрахунок показав, що пункт П3 слід вставити в маршрут між пунктами Т-П8. В результаті отримаємо маршрут Т-П3-П8-П4-Т.

Таким чином, отриманий остаточний маршрут об’їзду: Т-П3-П8-П4-Т. Час руху по маршруту за оборот:

t _РО = 12 + 18 + 12 + 18 = 60 хв.

Схеми рухомого складу за розрахованими маршрутами показані на рис. 1.4.

У тих випадках, коли маршрути тільки складені або тільки розвізні, на цьому розрахунки закінчуються. Якщо ж маршрути складено-розвізні (як в нашому випадку), виконуємо наступний етап розрахунку.

1.3.4. Перевірка можливості одночасного розвозу та збору вантажних місць на маршрутах

Рисунок 1.4 – Схема маршрутів №1 і №2

Ця перевірка викликана тим, що місткість рухомого складу обмежена. За отриманим розв’язком маршрут №1 має таку послідовність об’їзду вантажних пунктів: Т-П1-П5-П6-П7-Т.

Перевіряємо, яка кількість вантажних місць буде на одиниці рухомого складу протягом всього маршруту Береться, що з початкового пункту рухомий склад завантажений повністю ( в нашому прикладі 32 вантажних місця).

Таблиця 1.5 – Наявність вантажних місць на одиниці рухомого складу за маршрутом № 1

Вантажний пункт	Кількість вантажних місць
	Прибуло	Відправлено	Всього
Т	-	30	30
П1	7	0	23
П5	9	6	26
П6	8	7	27
П7	6	0	33

При заповненні табл. 1.5 видно, що у вантажному пункті П7, рухомий склад не вміщує всі вантажні місця. Одним з виходів із такого становища є зміна напрямку руху на маршруті.

Змінюючи напрям руху на маршруті № 1, отримаємо послідовність об’їзду Т-П7-П6-П5-П1. При заповненні табл. 1.6 видно, що зміна напрямку дозволяє виконати весь обсяг перевезень за маршрутом № 1, не перевищуючи місткість рухомого складу.

Таблиця 1.6 – Наявність вантажних місць на одиниці рухомого складу після зміни напрямку руху

Вантажний пункт	Кількість вантажних місць
	Прибуло	Відправлено	Всього
Т	-	30	30
П7	6	0	24
П6	8	7	23
П5	9	6	20
П1	7	0	13

Перевіряємо маршрут № 2, заповнюючи табл. 1.7, з якої видно, що на протязі всього маршруту рухомий склад перевантажений не буде.

Таблиця 1.7 – Наявність вантажних місць на одиниці рухомого складу за маршрутом № 2

Вантажний пункт	Кількість вантажних місць
	Прибуло	Відправлено	Всього
Т	-	12	12
П3	7	0	5
П8	5	4	4
П4	0	3	7

При організації збірно-розвізних маршрутів виникають ускладнення та спеціальні вимоги, наприклад:

1) існують випадки, коли для запобігання перевантажень рухомого складу змінюють напрям руху на маршруті, однак позитивного результату не досягають;

2) іноді в деяких вантажних пунктах складально-розвізного маршруту виникає необхідність спочатку тільки вивантажити вантажні місця, а потім на зворотному шляху вантажити їх. Цей захід звичайно дуже спрощує навантажувально-розвантажувальні роботи й скорочує нераціональний пробіг рухомого складу під навантаженням.

Для усунення перелічених ускладнень й дотримання певної черговості навантажувально-розвантажувальних робіт змінюють початок маршруту: за найкоротшою зв’язуючої мережею, вибирають один або кілька вантажних пунктів для повторного заїзду, які повинні лежати на одному маршруті, на одній гілці і до них повинен бути мінімальним час руху від базового пункту (складу) Т. Найвіддаленіший із вибраних пунктів беруть за початок маршруту. Для розрахунку маршруту в симетричну матрицю не включають пункт Т і всі пункти, вибрані для повторного заїзду. В матрицю включають останні пункти маршруту і пункт, вибраний за початок маршруту.

Порядок складання симетричної матриці і розрахунків залишається таким самим, як описувалося раніше.