Законодавство:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30.

2. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – №50.

3. Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №49.

4. Закон України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - №17.

5. Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №2

Тема 2

Джерела трудового права

(2 год.)

1. Джерела трудового права: поняття, види та особливості.

2. Міжнародні договори.

3. Закони України, як джерела трудового права.

4. Підзаконні нормативно-правові акти.

5. Колективні угоди та колективні договори.

6. Локальні нормативно-правові акти.

Контрольні запитання:

1. Дайте визначення поняття «джерело права». Які види джерел права ви знаєте?

2. Що таке нормативно-правовий акт? Яки види нормативно-правових актів є в Україні?

3. Які бувають види законів? Дайте визначення терміну «закон».

4. Наведіть приклади різних джерел трудового права та обґрунтуйте свою позицію.

Завдання:

1. Випишіть та письмово проаналізуйте норми Конституції України, які регламентують трудові правовідносини?

2. Наведіть приклади кодифікації та інкорпорації трудового права України. Випишіть визначення термінів: «систематизація законодавства», «кодифікація», «інкорпорація».

Задача:

Адміністрація торговельного комплексу «Велика кишеня» зіткнулася з проблемою обрання законної підстави для звільнення з роботи менеджера з продажу Волошиної.

Останню прийняли на посаду менеджера з продажу побутової техніки півроку тому після того, як вона закінчила курси продавців. Оскільки на момент укладення трудового договору Волошиній не виповнилося 18 років, її зарахували без підписання з нею договору про повну матеріальну відповідальність.

Після того як Волошиній виповнилось 18 років, їй було запропоновано підписати такий договір, оскільки робота продавця вимагає обов’язкового укладення договору про повну матеріальну відповідальність з повнолітніми особами.

У зв’язку із категоричною відмовою від укладення договору про повну матеріальну відповідальність та від пропозиції переведення її на роботу, не пов’язану з обслуговуванням матеріальних цінностей, директор торговельного комплексу доручив відділу кадрів підготувати наказ про звільнення Волошиної з роботи.

Однак з’ясувалось, що такої підстави для звільнення, як відмова від підписання договору про повну матеріальну відповідальність, чинний Кзпп України не містить. Керівник юридичного відділу пропонував скористатися для цього рекомендаціями Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р., де в аналогічних випадках рекомендується звільнення працівників за правилами п.1 ст.40 КЗпП України.

Директор торговельного комплексу висловив щодо цього сумніви, оскільки вважав, що Постанова Пленуму Верховного Суду України стосується тільки судів нижчого рівня і ніякого нормативного значення для безпосередніх учасників трудових відносин не має. Більше того, звільнення за п.1 ст.40 КЗпП можливе лише під час скорочення чисельності або штату працівників, натомість у торговельному комплексі жодних скорочень не відбувається.

Охарактеризуйте нормативні властивості актів судової влади. Яка роль Постанов Пленуму Верховного Суду України в регулювання трудових відносин? Як діяти у цьому випадку?