Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
економ. аналіз.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
7.07 Mб
Скачать

2. Аналіз обсягів і структури виробництва продукції

Обсяг виробництва продукції може бути виражений у натуральних, умовно-натуральних і вартісних вимірниках:

1) вартісні вимірники (гривні, копійки тощо) використовують для узагальнюючої характеристики обсягів виробництва та реалізації продукції;

2) натуральні вимірники (штуки, метри, тонни тощо) застосовують при аналізі обсягів виробництва та реалізації продукції за окремими видами та групами однорідної продукції;

3) умовно-натуральні вимірники (наприклад, тисячі умовних банок, кількість умовних ремонтів тощо) використовують для узагальнюючої характеристики обсягів виробництва та реалізації продукції, як правило, на підприємствах, де виготовляється однорідна продукція у різній за обсягом тарі. В умовно-натуральних вимірниках можна визначити й обсяг різної продукції шляхом перерахунку її за порівнювальними коефіцієнтами, які визначаються шляхом порівняння споживчої вартості продукції або трудових затрат.

Основними показниками обсягу виробництва є товарна, валова та реалізована продукція.

Валова продукція - це вартість усієї виготовленої продукції, виконаних робіт і наданих послуг, включаючи незавершене виробництво.

Товарна продукція характеризує обсяг виробництва повністю завершених і належних до продажу продукції, робіт, послуг; відрізняється від валової тим, що до неї не включаються залишки незавершеного виробництва та внутрішньогосподарський оборот.

До складу товарної продукції входять:

  • вартість готової продукції;

  • напівфабрикати власного виробництва, відпущені на сторону, для капітального будівництва та допоміжним господарствам власного підприємства;

  • вартість переробки сировини та матеріалів замовника;

  • вартість інструменту, штампів, моделей, пристроїв, відпущених на сторону або зарахованих до основних засобів підприємства (продукції Допоміжних цехів);

  • вартість робіт промислового характеру, викопаних на сторону тощо.

За своїм складом на багатьох підприємствах валова продукція співпадає з товарною, якщо відсутній внутрішньогосподарський оборот і незавершене виробництво.

Обсяг реалізованої продукції визначається за діючими цінами (оптовими, договірними), а для потреб економічного аналізу включається вартість реалізованої продукції відвантаженої і оплаченої покупцями.

Відповідно до рис. 11.7 одним із етапів аналізу є оцінка обсягів і структури виробництва продукції. Даний етап проведення економічного аналізу розпочинається, як правило, з оцінки виконання плану (прогнозу) виробництва та реалізації продукції за звітний період, що проводиться шляхом порівняння фактичних даних з плановими в цілому по підприємству, у розрізі його структурних підрозділів або окремих видів продукції (табл. 11.6). Проведений аналіз продукції дозволяє: встановити причини неефективного використання виробничого потенціалу.

За даними таблиці 11.6 план з виробництва товарної продукції перевиконано на 10 тис.грн., що складає 1,3%. Це відбулося за рахунок: збільшення обсягів виробництва продукції А на 7 тис. грн., що становить 4,3% від запланованого обсягу, та продукції В - на 3 тис. грн., або на 1%. У порівнянні з минулим періодом обсяги виробництва продукції такі збільшилися на 50 тис. грн., що склало 6,9 %.

Щодо роботи цехів, то у порівнянні з минулим періодом найкраще працював цех №1: фактичний обсяг виробництва продукції збільшився їм 33 тис. грн., що становить 7.6%. Значно покращилася робота цеху №3 У порівнянні з минулим періодом: фактичний випуск продукції у звітному періоді збільшився па 10.5%. або на 11 тис. гри., що г досить позитивним для роботи всього підприємства.

Аналіз динаміки обсягу виробництва та реалізації продукції проводиться за допомогою наступних показників:

1) базисних темпів зростання і приросту:

2) ланцюгових темпів зростання і приросту;

3) середньорічних темпів зростання (приросту).

Об'єктами аналізу при цьому є валова, товарна, реалізована продукція, оцінена у вартісних вимірниках (як у поточних, так і в порівнюваних цінах); обсяг виробництва в натуральних (умовно-натуральних) вимірниках, що нейтралізує вплив інфляції.

Приклад аналізу динаміки виробництва та реалізації продукції наведено в таблиці 11.7.

За даними таблиці 11.7 найбільший теми зростання обсягу виробництва продукції спостерігається у 11-му кварталі й становить 116,9%. На кінець звітного періоду діяльність підприємства щодо виробництва продукції дещо погіршилася, порівняно з 1-м кварталом (про що свідчить показник темпу зростання в IV кварталі, який становить 105.4%). Причиною зниження темпу зростання може бумі невикористання усіх виробничих потужностей підприємства.

Проте, порівнюючи показники обсягу виробництва продукції з попереднім кварталом, слід зазначити, що найгірший показник у ІІІ-му кварталі, який складає 92.1%.

Якщо розглядати, наведені в табл. 11.7 обсяги реалізації продукції, то слід відмітити, що найбільші темпи зростання спостерігаються у 11-му Кварталі, які становлять 147,3%, що с причиною збільшення обсягів виробництва у цьому кварталі.

Зменшення обсягів реалізації порівняно з попереднім кварталом відбулося у ІІІ-му кварталі, оскільки у порівнянні з ІІ-м кварталом темп зростання становить 87,6 %. Це може бути зумовлено наявністю залишків нереалізованої продукції, дебіторської заборгованості тощо.

Аналізуючи динаміку обсягів виробництва, потрібно обов'язково визначити, які фактори спричинили таку тенденцію розвитку та відокремити зовнішні й внутрішні.

Одним з важливих напрямів аналізу обсягу виробництва продукції є вивчення його в асортиментно-структурному розрізі. Асортимент є однією з умов досягнення запланованого обсягу реалізації. Під асортиментом розуміють перелік найменувань продукції із зазначенням обсягу її виробництва за кожним видом. Він буває повний, груповий і внутрішньо груповий .

Розробка асортиментної політики потребує постійної уваги до продукту з точки зору його життєвого циклу та прийняття своєчасних рішень щодо впровадження нової продукції, модернізації та удосконалення традиційних видів продукції, зняття застарілих з виробництва.

Основна мета асортиментної політики полягає у тому, щоб спрямувати підприємство на випуск продукції, яка за своєю структурою, споживчими властивостями та якістю найбільше відповідає потребам покупців.

Номенклатура - перелік найменувань виробів і їх кодів, встановлених для відповідних видів продукції у загальному класифікаторі промислової продукції (ЗКПП). Структура - співвідношення окремих виробів у загальному обсязі виробництва, виражене, як правило, у відсотках. Зміна асортименту в порівнянні з планом призводить до асортиментних зрушень, зміна структури виробництва - структурних зрушень. Ці явища тісно пов’язані між собою, що зумовлює появу асортиментно-структурних зрушень у випуску продукції.

Оцінка виконання плану за асортиментом базується на порівнянні фактичного та планового випуску продукції, включеними у номенклатуру

Оцінка виконання плану за асортиментом проводиться трьома способами:

а) за способом найменшого відсотку, (як загальний відсоток виконання плану за асортиментом приймається найменший відсоток виконання плану серед усіх виробів (за наведеними даними -57,1 9с);

б) за питомою вагою у загальному переліку найменувань виробів, за якими виконаний план випуску продукції (необхідно знайти співвідношення кількості виробів з повним виконанням плану та кількості планових позицій. Цей показник пов'язаний з номенклатурою продукції та має назву „коефіцієнт номенклатурності"

в) за допомогою середнього відсотка виконання тану за асортиментом (розраховується як відношення загального фактичного випуску продукції в межах плану (продукція, виготовлена понадпланово або не передбачена планом, не зараховується до виконання плану за асортиментом) на загальний плановий обсяг продукції цей спосіб розрахунку може бути застосований у тому випадку на тих підприємствах, де номенклатура продукції невелика.

Виконання плану за асортиментом означає виробництво продукції у певному речовому складі. Коефіцієнт асортиментності може розглядатися лише як специфічний індикатор - чим ближче його значення до 1, тим в більше підприємство зберегло натурально-речовий склад, що передбачався раніше.

При проведенні аналізу необхідно звернути увагу на розширення та оновлення асортименту.

Особливу увагу приділяють вивченню виконанню плану випуску нових видів продукції, які вперше випускаються підприємством. Такі види продукції часто вимагають великих витрат, відповідних додаткових умов.

Оновлення асортименту - це процес заміни застарілих зразків продукції на більш сучасні та технічно досконалі, або випуск принципово нової продукції. Коефіцієнт оновлення асортименту розраховується як:

  • відношення кількості нових виробів до загальної кількості продукції;

  • частка вироблених нових видів продукції (у грошовому виразі) до загальної вартості продукції.

Порушення планового асортименту с іноді результатом випуску в першу чергу виробів, які потребують менших трудових затрат. У деяких випадках невиконання плану за асортиментом пояснюється прагненням з меншими зусиллями виконати та перевиконати план з собівартості за рахунок виробів, витрати на виробництво яких мінімальні. Порушення планової структури асортименту в окремих ситуаціях пояснюються також прагненням підвищити рентабельність виробництва за рахунок випуску більш рентабельних нидів продукції.

Оцінка виконання завдання за асортиментом передбачає виявлення причин недовиконання плану за асортиментом і розробку відповідних управлінських рішень. Причини, що впливають на даний показник, можна розділити на дві групи:

  • зовнішні (кон'юнктура ринку, зміна платоспроможного попиту на окремі види продукції (визначення величини попиту на товар є досить складною проблемою, для вирішення якої необхідні спеціальні маркетингові дослідження), активізація конкурентів, стан матеріально-технічного забезпечення, несвоєчасне введення у дію виробничих потужностей підприємства за незалежних від нього причин);

  • внутрішні причини (недоліки в організації виробництва, незадовільний технічний стан обладнання, простої, аварії, нестача електроенергії, низька культура виробництва, недоліки в системі управління і матеріального стимулювання).

Взагалі, внутрішні фактори визначаються можливостями даного підприємства та його виробничим потенціалом.

Нерівномірність виконання плану за окремими видами продукції призводить до зміни її структури, тобто співвідношення окремих виробів у загальному обсязі їх виробництва. Виконати план за структурою - означає зберегти у фактичному випуску продукції заплановані співвідношення окремих її видів.

Зміни в структурі виробництва спричиняють значний вплив на всі економічні показники: обсяг виробництва. у вартісній оцінці. матеріаломісткість, трудомісткість, собівартість товарної продукції, прибуток, рівень рентабельності. Якщо збільшується питома вага більш рентабельної продукції, то обсяг її випуску у вартісному вираженні, а отже, и валовий прибуток збільшується, і навпаки.

Звичайно, у ринкових умовах виробнича програма може змінюватися. при цьому відповідні зміни повинні бути обґрунтованими.

Для розрахунку вплину структурних зрушень і усунення їх впливу на економічні показники використовуються наступні способи:

Порівнюючи фактичну структуру продукції з плановою, потрібно розмежовувати причини змін у структурі. Зміни, які спричинені потребами покупців, технічним прогресом і економічними розрахунками, можуть бути оцінені позитивно, на відміну від змін, пов'язаних з неорганізованістю у роботі, недоліками у постачанні та оперативному плануванні тощо.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.