2.3. Аналіз матеріаломісткості продукції.

Аналіз матеріаломісткості проводиться у наступному порядку:

• розраховується матеріаломісткість продукції за декілька періодів, визначається відхилення, оцінюються зміни;

• аналізується зміна матеріаломісткості за окремими елементами витрат;

• визначається вплив зміни факторів на матеріаломісткість продукції;

• аналізується зміна матеріаломісткості найважливіших видів виробів;

• визначається вплив ефективного використання матеріальних ресурсів на зміну обсягу виробництва.

У процесі аналізу фактичний рівень показників ефективності використання матеріальних ресурсів, наведених в табл. 12.33 і 12.34, порівнюють з прогнозними, вивчають їх динаміку та причини зміни, а також вплив на обсяг виробництва продукції.

Матеріаломісткість продукції перебуває під впливом зовнішніх (незалежних від діяльності підприємства) і внутрішніх (залежних від діяльності підприємства) факторів (табл. 12.35).

Аналіз матеріаломісткості проводиться за адитивною, кратною або мультиплікаційною факторними моделями. Побудова факторних моделей здійснюється на підставі формули визначення матеріаломісткості, причому сама формула не може розглядатись як факторна система.

Отже, на матеріаломісткість спричиняють вплив наступні фактори:

• структура продукції (збільшення частки матеріаломісткої продукції призводить до збільшення загальної матеріаломісткості);

• рівень матеріальних витрат на окремі вироби або питома матеріаломісткість;

• ціни на матеріали;

• відпускні ціни на продукцію.

Тема 8 аналіз витрат на виробництво продукції

Завдання:

1.Зрозуміти значення і завдання аналізу собівартості продукції;

2.Вивчити основні показники, що використовуються при аналізі витрат на виробництво продукції;

3.Ознайомитися з методикою аналізу витрат на виробництво;

4.Вивчити особливості оперативного аналізу витрат на виробництво;

5.Визначити основні резерви зниження собівартості продукції.

План.

1. Значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу витрат на виробництво продукції.

2. Аналіз загальної суми витрат на виробництво продукції

3. Аналіз структури витрат на виробництво

4. Особливості аналізу прямих та непрямих витрат

5. Оперативний аналіз собівартості продукції

6. Визначення резервів зниження собівартості продукції.

Ключові слова та поняття: витрати, собівартість, елементні витрати, статті калькуляції. Витрати на одну гривню товарної продукції, витратомісткість одиниці продукції.

Після вивчення матеріалу теми Ви зможете:

• охарактеризувати значення, завдання та етапи аналізу витрат;

• аналізувати суму витрат на виробництво продукції;

• проводити аналіз витрат на одну гривню товарної продукції;

• обраховувати резерви та використовувати їх у виробництві.

1. Значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу витрат на виробництво продукції.

Функціонування підприємства в умовах ринкової економіки актуалізує проблему раціонального витрачання ресурсів, докорінного поліпшення управління витратами для забезпечення конкурентоспроможності продукції. Витрати на виробництво продукції, робіт (послуг) є індикатором діяльності підприємства; збільшення витрат може означати як зміни ситуації на ринку, так і недоліки у процесі виробництва.

Витрати підприємства на виробництво продукції, виражені в грошовій формі, утворюють собівартість продукції. Витрати, які включаються до собівартості продукції, визначаються Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та галузевими методичними рекомендаціями з питань планування, обліку і калькулювання готової продукції (робіт, послуг).

Собівартість продукції, як синтетичний показник, відображає всі сторони господарської діяльності підприємства. Від рівня собівартості продукції при інших незмінних умовах залежить рівень прибутку.

Чим економніше підприємство використовує матеріальні, трудові та фінансові ресурси при виготовленні продукції, виконанні робіт та наданій послуг, тим ефективніше здійснюється виробничий процес, тим більшим буде прибуток і рівень рентабельності продукції. Отже, собівартість є основним фактором ціноутворення і формування прибутку.

Економічний аналіз витрат на виробництво (собівартості продукції) є важливим інструментом управління витратами, що дозволяє надати узагальнюючу оцінку ефективності використання ресурсів і визначити резерви збільшення прибутку та зниження ціни одиниці продукції.

Мета аналізу витрат на виробництво продукції полягає у виявленні можливості раціонального використання виробничих ресурсів, інформаційному забезпеченні та всебічній оцінці досягнутих результатів щодо оптимізації витрат, обґрунтуванні управлінських рішень.

Основні завдання, об'єкти та етапи аналізу витрат на виробництво наведено на рис. 13.1.

Джерела інформації, що використовуються при проведенні аналізу витрат на виробництво, наведено в табл. 13.1.

Залежно від існуючого рівня собівартості, конкретних завдань, поставлених адміністрацією, аналіз може проводитися одночасно за всіма або за декількома напрямами, охоплювати весь цикл виробництва або окремі його стадії і процеси. При цьому для досягнення поставленої мети аналіз собівартості продукції повинен проводитися систематично. У результаті інформація про динаміку витрат, фактори їх зміни буде накопичуватися постійно, що забезпечить якість аналізу та підвищить обґрунтованість рекомендацій для керівництва.

Для потреб планування, обліку і аналізу використовують класифікацію витрат за різними ознаками (див. табл. 13.2).

Для досягнення мсти та поставлених завдань аналізу необхідними є його організація на різних етапах життєвого циклу продукції (робіт, послуг); проведення ретроспективного, оперативного та перспективного аналізу (табл. 13.3.)

Для забезпечення достовірності результатів аналізу необхідно привести показники собівартості різних періодів у вигляд, придатний для порівняння. Зокрема, така необхідність з'являється при:

• зміні структури підприємства в результаті злиття з іншими виробничими структурами, виділення окремих структурних частин при здачі їх в оренду, створення спільних підприємств тощо;

• зміні у зв'язку зі змінами в системі економічних відносин складу витрат, які включаються до собівартості продукції, або при віднесенні до неї витрат, які відшкодовувались раніше з інших джерел;

• достатньо відчутному зростанні цін на запаси, виготовлену продукцію, підвищенні заробітної плати, викликаному інфляційними процесами.