- •С.В. Іванов, п.С. Борсук, н.М. Манчук загальна хімічна технологія
- •Передмова
- •Теоретичні основи хімічної технології вступ
- •1. Основи хіміко-технологічних процесів
- •1.1 Хіміко-технологічний процес і його зміст
- •1.2. Класифікація хімічних реакцій, які покладені в основу промислових хіміко-технологічних процесів.
- •1.3. Технологічні критерії ефективності хіміко-технологічного процесу
- •2. Структура хімічного виробництва
- •3. Хіміко-технологічні системи
- •3.1. Поняття хіміко-технологічної системи (хтс)
- •3.2. Моделі хіміко-технологічних систем
- •3.3. Технологічні зв'язки в хтс
- •4. Поняття про синтез хіміко-
- •4.1. Texнологічні концепції створення хтс
- •4.2. Аналіз хтс
- •5. Матеріальні і теплові баланси хіміко-технологічних систем
- •5.1. Баланс співвідношень
- •5.1.2. Приклади розрахунку балансів
- •5.2 Основні поняття ексергетичного аналізу хтс
- •6. Термодинамічні розрахунки хіміко-технологічних процесів
- •6.1. Рівновага хімічних реакцій
- •6.2. Константа рівноваги й енергія Гіббса. Рівняння ізотерми Вант-Гоффа
- •6.3. Хімічна рівновага в гетерогенних реакціях
- •7. Вибір технологічних режимів проведення хтп
- •7.1. Способи зміщення рівноваги
- •7.2. Залежність константи рівноваги від температури
- •7.3. Розрахунок рівноваги за термодинамічними даними
- •8. Використання законів хімічної кінетики при виборі технологічного режиму.
- •8. 1. Швидкість гомогенних хімічних реакцій
- •8.2. Залежність швидкості хімічних реакцій від концентрації реагентів; кінетичні рівняння
- •8.3. Способи зміни швидкості простих і складних реакцій
- •9. Кінетика хіміко-технологічних процесів
- •9.1. Вплив різних чинників на швидкість хімічних процесів, які перебігають на мікрорівні
- •9.2. Кінетика хтп, що ґрунтується на оборотних хтп
- •9.3 Швидкість хтп, що ґрунтується на паралельних та послідовних гомогенних реакціях
- •9.3.2. Вплив технологічних параметрів на швидкість гомогенних процесів
- •9.3.3. Методи інтенсифікації гомогенних процесів
- •9.4. Кінетика гетерогенних некаталітичних процесів
- •9.4.2. Швидкість гетерогенних процесів
- •9.4.4. Визначення лімітуючої стадії гетерогенного процесу
- •9.4.5. Способи збільшення швидкості процесу
- •9.5 Типи реакторів для гетерогенних процесів
- •9.5.1 Реактори для проведення реакцій в системах г-т і р-т
- •9.5.2 Реактори для проведення реакцій в системах г—р і р—р
- •10. Каталітичні процеси.
- •10.2. Технологічні характеристики каталізаторів
- •10.3. Гомогенний і гетерогенний каталіз
- •10.4. Властивості твердих каталізаторів і їхнє виготовлення
- •10.5. Апаратурне оформлення каталітичних процесів
- •10.5.3 Апарати зі зваженим (киплячим, псевдокиплячим) шаром каталізатора
- •11. Хімічні реактори
- •11.1 Класифікація реакторів
- •11.2. Вимоги до хімічних реакторів
- •11.3. Структура математичної моделі хімічного реактора
- •10.4. Реактор ідеального змішування періодичний
- •11.5 Реактори безперервної дії
- •11.5.1 Реактор ідеального витіснення (рів)
- •11.5.2. Реактор ідеального змішування безперервний (різ–б)
- •11.5.3 Загальне проектне рівняння реактора
- •11.6 Каскад реакторів ідеального змішання (к-різ)
- •11.7 Графічний метод розрахунку к – різ
- •11.8. Вплив кінетики на вибір типу реактора
- •11.9. Селективність, вихід, ступінь перетворення
- •11.9.2. Залежність селективності від ступеня перетворення
- •11.10. Хімічні реактори з неідеальною структурою потоків
- •11.11. Моделі ректорів з неідеальною структурою потоку
- •11.12. Ячеїста модель.
11.11. Моделі ректорів з неідеальною структурою потоку
У теорії реакторів розроблені моделі, що дозволяють врахувати не ідеальність потоку. Ці моделі теж є наближеними, однак вони більш точно описують реальний процес, ніж моделі ідеального змішування чи витіснення.
Математичні моделі реальних реакторів можуть бути побудовані на основі двох підходів:
1. Заснований на уявній заміні реального реактора тією чи іншою комбінацією ідеальних апаратів.
2. При складанні математичного описання прагнуть врахувати всі реальні фізичні явища, що відбуваються в апараті і внести їх у рівняння моделі.
При першому підході математична модель являє собою систему рівнянь, що поєднують математичні описання декількох ідеальних реакторів. Кількість рівнянь може бути великою, але за структурою вони залишаються такими ж простими, як і рівняння ідеальних моделей.
При другому підході число рівнянь може бути менше, але вони більш складні й отже складні методи їхніх рішень.
11.12. Ячеїста модель.
У ячеїстій моделі реальний апарат уявою розчленовують на N послідовно з'єднаних елементів ідеального змішування.
Рис. 11.17. Схема ячеїстої моделі реактора
Сумарний об’єм всіх елементів дорівнює повному об’єму реактора. Така заміна правомірна за наступних причин: 1. каскад реакторів при N = 1 являє одиничний реактор ідеального змішування, а при N = ∞ і нескінченно малих об’ємах секцій перетворюється в реактор ідеального витіснення.
У такий спосіб за допомогою моделі каскаду реакторів ідеального змішування можна описати граничні гідродинамічні режими. У реальному реакторі існує проміжний режим, який можна описати за допомогою моделі каскаду РІЗ-К, що складається з N секцій, причому, з однієї сторони, N≠1, і з іншої − N являється кінцевим числом. Як правило, можна задовільно описати реальний реактор при N < 10. Число секцій N, що заміняють реальний реактор, і є єдиним параметром ячеїстої моделі. При відомому N розрахунок реактора на основі ячеїстої моделі ничим не відрізняється від розрахунку проточних реакторів ідеального змішування і представляє собою послідовні рішення рівнянь математичної моделі кожної ячейки (секції) ідеального змішування- це розрахунок каскаду
РІЗ-К.
1 Величини, які відповідають стану хімічної рівноваги, позначені додатковим індексом е.