
- •С.В. Іванов, п.С. Борсук, н.М. Манчук загальна хімічна технологія
- •Передмова
- •Теоретичні основи хімічної технології вступ
- •1. Основи хіміко-технологічних процесів
- •1.1 Хіміко-технологічний процес і його зміст
- •1.2. Класифікація хімічних реакцій, які покладені в основу промислових хіміко-технологічних процесів.
- •1.3. Технологічні критерії ефективності хіміко-технологічного процесу
- •2. Структура хімічного виробництва
- •3. Хіміко-технологічні системи
- •3.1. Поняття хіміко-технологічної системи (хтс)
- •3.2. Моделі хіміко-технологічних систем
- •3.3. Технологічні зв'язки в хтс
- •4. Поняття про синтез хіміко-
- •4.1. Texнологічні концепції створення хтс
- •4.2. Аналіз хтс
- •5. Матеріальні і теплові баланси хіміко-технологічних систем
- •5.1. Баланс співвідношень
- •5.1.2. Приклади розрахунку балансів
- •5.2 Основні поняття ексергетичного аналізу хтс
- •6. Термодинамічні розрахунки хіміко-технологічних процесів
- •6.1. Рівновага хімічних реакцій
- •6.2. Константа рівноваги й енергія Гіббса. Рівняння ізотерми Вант-Гоффа
- •6.3. Хімічна рівновага в гетерогенних реакціях
- •7. Вибір технологічних режимів проведення хтп
- •7.1. Способи зміщення рівноваги
- •7.2. Залежність константи рівноваги від температури
- •7.3. Розрахунок рівноваги за термодинамічними даними
- •8. Використання законів хімічної кінетики при виборі технологічного режиму.
- •8. 1. Швидкість гомогенних хімічних реакцій
- •8.2. Залежність швидкості хімічних реакцій від концентрації реагентів; кінетичні рівняння
- •8.3. Способи зміни швидкості простих і складних реакцій
- •9. Кінетика хіміко-технологічних процесів
- •9.1. Вплив різних чинників на швидкість хімічних процесів, які перебігають на мікрорівні
- •9.2. Кінетика хтп, що ґрунтується на оборотних хтп
- •9.3 Швидкість хтп, що ґрунтується на паралельних та послідовних гомогенних реакціях
- •9.3.2. Вплив технологічних параметрів на швидкість гомогенних процесів
- •9.3.3. Методи інтенсифікації гомогенних процесів
- •9.4. Кінетика гетерогенних некаталітичних процесів
- •9.4.2. Швидкість гетерогенних процесів
- •9.4.4. Визначення лімітуючої стадії гетерогенного процесу
- •9.4.5. Способи збільшення швидкості процесу
- •9.5 Типи реакторів для гетерогенних процесів
- •9.5.1 Реактори для проведення реакцій в системах г-т і р-т
- •9.5.2 Реактори для проведення реакцій в системах г—р і р—р
- •10. Каталітичні процеси.
- •10.2. Технологічні характеристики каталізаторів
- •10.3. Гомогенний і гетерогенний каталіз
- •10.4. Властивості твердих каталізаторів і їхнє виготовлення
- •10.5. Апаратурне оформлення каталітичних процесів
- •10.5.3 Апарати зі зваженим (киплячим, псевдокиплячим) шаром каталізатора
- •11. Хімічні реактори
- •11.1 Класифікація реакторів
- •11.2. Вимоги до хімічних реакторів
- •11.3. Структура математичної моделі хімічного реактора
- •10.4. Реактор ідеального змішування періодичний
- •11.5 Реактори безперервної дії
- •11.5.1 Реактор ідеального витіснення (рів)
- •11.5.2. Реактор ідеального змішування безперервний (різ–б)
- •11.5.3 Загальне проектне рівняння реактора
- •11.6 Каскад реакторів ідеального змішання (к-різ)
- •11.7 Графічний метод розрахунку к – різ
- •11.8. Вплив кінетики на вибір типу реактора
- •11.9. Селективність, вихід, ступінь перетворення
- •11.9.2. Залежність селективності від ступеня перетворення
- •11.10. Хімічні реактори з неідеальною структурою потоків
- •11.11. Моделі ректорів з неідеальною структурою потоку
- •11.12. Ячеїста модель.
9.5.2 Реактори для проведення реакцій в системах г—р і р—р
Такі реактори найчастіше конструюються за принципом апаратів абсорбції, звичайно безперервної дії, рідше застосовуються реактори напівперіодичні з безперервним живленням газом, ще рідше періодичні реактори (переважно для систем р—р). Розглянемо найбільш поширені конструкції.
Насадна скруберна і порожниста башти, показані на рис. 9.21, а і г, широко застосовуються при оформленні найрізноманітніших гетерогенних процесів в системі г—р. У таких баштах газоподібний реагент рухається від низу до верху назустріч зрошуючій рідині. У насадній башті рідина змочує насадку башти, при цьому створюється велика поверхня зіткнення фаз. У порожнистій башті зіткнення фаз здійснюється через поверхню крапель рідини, що ут-ворюються. Істотні переваги цих реакторів полягають в тому, що вони мають нескладну конструкцію, мають малий гідравлічний опір, доступні і прості в обслуговуванні. Недоліки башт полягають в тому, що вони громіздкі і малоінтенсивні. У цих баштах створюють як протитечію, так і паралельний потік.
Рис. 9.21. Принципові схеми апаратів для проведення реакцій між газом і рідиною і між двома важкорозчинними рідинами: а—насадна колона (режим витиснення); б—барботажна колона з ковпачковими тарілками (режим витиснення); в—барботажна колона з сітчастими тарілками (режим витиснення); г—розподільча колона (режим витиснення), д—реактор ідеального змішання (з сепаратором)—одностадійний контакт фаз; е—каскад реакторів змішання, протитечійна система.
Барботажні колони, показані на рис. 9.21, б і в, також широко використовуються в хімічній і інших галузях промисловості. У цих реакторах газ з великою швидкістю надходить через отвори в сітчастих тарілках або через ковпачки в ковпачкових тарілках і, проходячи через шар рідини, утворює бульбашки. Рідина перетікає з верхніх тарілок на нижні. Такі реактори конструктивно складніше за башти і мають вищий гідравлічний опір. Проте за рахунок великої швидкості газового потоку опір зовнішньої дифузії малий. Цим і пояснюється їх широке застосування при оформленні технологічних схем.
У реакторі з мішалкою (рис. 9.21, д) забезпечується інтенсивне змішання газоподібного і рідкого або двох рідких реагентів і створюється велика поверхня зіткнення фаз. Проте ці апарати відносно складні і малопродуктивні, тому їх використовують для виробництва малотоннажних і дорогих хімічних продуктів.
У трубі Вентурі, що використовується для проведення реакцій в системі г—р, в потоці газоподібного реагенту розбризкується рідина. Швидкість газу дуже велика—100—150 м·с-1, тому в потоці газу виникають могутні турбулентні пульсації, які сприяють додатковому подрібненню рідини на дуже дрібні краплі. В результаті створюється велика поверхня зіткнення фаз і відбувається інтенсивне перемішування потоків, при цьому знижується опір зовнішньої дифузії. Переваги такого реактора полягають в тому, що в ньому створюється високоінтенсивний процес; його недоліки полягають у великому гідравлічному опорі і необхідності установлення спеціальних апаратів для виділення захоплюваних газом найдрібніших крапель рідини.
Висока інтенсивність процесу забезпечується також в пінних апаратах, в яких через шар рідини, що знаходиться на решітках, пропускають від низу до верху потік газу з такою швидкістю, що створюється зважений шар рухомої піни у вигляді рухомих плівок, струменів і крапель рідини, що тісно перемішуються з бульбашками і струменями газу. При зниження швидкості газу пінний режим переходить в барботажний, а за збільшення швидкості газу зважений шар рухомої піни руйнується і вона несеться у вигляді потоку крапель. У пінних апаратах розвивається велика поверхня зіткнення між рідкою і газовою фазами, відбувається постійне оновлення цієї поверхні, що сприяє високій інтенсивності процесу. Завдяки цьому прості по конструкції пінні апарати знаходять все більш широке застосування в промисловості у вигляді однополичних і багатополочних апаратів.