Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Соціологи Додатки до тем.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
08.11.2019
Размер:
313.86 Кб
Скачать

Як за допомогою днф перевірити, чи є формула логічною суперечністю?

ДНФ - це формула, що є рівносильною деякій аналізованій формулі  і формула, що є диз’юнктивним об’єднанням ЕК. Якщо в кожній ЕК наявна принаймні одна пара таких кон’юнктивних членів, один з яких є деякою змінною, а другий - її (цієї ж змінної) запереченням (тобто, якщо кожна ЕК має будову, наприклад: p & ~p &... &...), то кожна ЕК буде логічною суперечністю (якщо p & ~p є логічною суперечністю, то і вся ЕК, на підставі рівносильності (21), також буде логічною суперечністю). У такому випадку ДНФ буде логічною суперечністю, бо кожний її диз’юнкт (тобто, кожна ЕК-складник) є логічною суперечністю. Тому, аналізована формула  (на підставі   ДНФ) є логічною суперечністю.

ВИСНОВОК: ДНФ деякої формули логіки висловлювань є логічною суперечністю, якщо кожний її диз'юнктивний член (тобто, кожна ЕК-складник) містить принаймні одну змінну одноразово із знаком заперечення і без нього.

Доведемо, що:

~{[(p q) & ~q] p}

є логічною суперечністю.

~{[(p q) & ~q] p} ~{~[(p q) & ~q] p}

[(p q) & ~q] & ~p (p q) & ~q & ~p

(~q & ~p & p) (~q & ~p & q).

На першому кроці використовуємо рівносильність (16). На другому - застосовуємо закон де Моргана (13). На третьому кроці позбавляємось першої і четвертої дужок. На четвертому кроці застосовуємо закон дистрибутивності (6). Зрештою, отримуємо ДНФ. В кожній ЕК отриманої ДНФ наявна суперечність (тобто, пара однакових змінних із запереченням і без нього). ДНФ є логічною суперечністю. Тому, вихідна аналізована формула також є логічною суперечністю.

Застосування нормальних форм для встановлення відношень логічного слідування, рівносильності, сумісності між формулами логіки іисловлювань Застосування кнф

Очевидно, що метод зведення формул до КНФ можна застосувати для перевірки наявності/відсутності відношень логічного слідування, рівносильності, сумісності між формулами логіки висловлювань.

Перевіримо, чи наявне між формулами:

p (q r) і (~q & ~r) ~p

відношення логічного слідування.

[p (q r)] [(~q & ~r) ~p] ~[p (q r)] [(~q & ~r) ~p]

~[~p (q r)] [~(~q & ~r) ~p] (p & ~q & ~r) (q r ~p)

(q r ~p p) & (q r ~p ~q) & (q r ~p ~r).

Перший крок здійснюємо завдяки рівносильності (16). На другому – знову виконуємо цю ж процедуру. На третьому кроці двічі використовуємо закон де Моргана (13). На четвертому кроці застосовуємо закон дистрибутивності (7).

Вихідна аналізована формула виявилась логічним законом, про що свідчить її КНФ. Кожна ЕД отриманої КНФ є логічним законом, бо кожна ЕД містить деяку змінну із запереченням і без нього. Отже,

p (q r) (~q & ~r) ~p.

Доведемо рівносильність:

р q ~q ~p.

(p q) (~q ~p) (~p q) (q ~p)

[(~p q) (q ~p)] & [(q ~p) (~p q)]

[~(~p q) q ~p] & [~(q ~p) ~p q]

[(p & ~q) q ~p] & [(~q & p) ~p q]

(p & ~q) q ~p ~p q (p & ~q)

(~p q p) & (~p q ~q).

Перший крок – результат застосування рівносильності (16). Другий крок – рівносильності (17). На третьому кроці знову використовуємо рівносильність (16). Четвертий крок – двічі застосовуємо закон де Моргана (13). П'ятий крок - на підставі закону ідемпотентності (8) спрощуємо складну кон'юнктивну формулу. Шостий крок – трансформуємо диз’юнктивну формулу на підставі закону комутативності (3). Сьомий крок – застосовуємо закон дистрибутивності (7).

Вихідна аналізована формула є логічним законом, про що свідчить її КНФ. Отже, дійсно р q ~q ~p.

За допомогою методу зведення до КНФ можна встановлювати наявність/відсутність відношення сумісності між будь-якими формулами 1 і 2. Для цього достатньо перевірити, чи буде ~(1 & 2) логічним законом. Якщо виявиться, що ~(1 & 2) (представлена у вигляді КНФ) є логічним законом, то 1 і 2 не будуть сумісними.

Чи будуть сумісними p q і p & q?

~[(p q) & (p & q)] ~[(p q) & p & q] ~ (p q) ~p ~q

  • (~p & ~q) ~p ~q ~p ~q.

Очевидно, що отримана КНФ (у вигляді окремої ЕД) не є логічним законом. Отже, p q і p & q будуть сумісними.

Зазначимо, що зведення формул до нормальних форм передбачає можливість застосування різних рівносильностей. Наприклад, останнє завдання можна було б вирішити ще й так:

~[(p q) & (p & q)] ~[(p q) & p & q] ~ (p & q) ~p ~q.

Другий крок перетворень – результат подвійного використання закону поглинання (10).