- •Порівняльна характеристика демонстративних (»дедуктивних) і недемонстративних (» індуктивних) міркувань
- •До теми 2 Приклад символізації за допомогою мови логіки висловлювань
- •Аналітичні правила для логічних сполучників
- •Метод побудови аналітичних таблиць
- •Стратегії побудови аналітичних таблиць у логіці висловлювань
- •Деякі схеми рівносильностей логіки висловлювань
- •Деякі схеми правильних міркувань логіки висловлювань
- •Нормальні форми у логіці висловлювань: кнф і днф
- •Елементарна диз'юнкція і елементарна кон'юнкція
- •Кон’юнктивна нормальна форма (кнф)
- •Диз'юнктивна нормальна форма (днф)
- •Процедура зведення формул логіки висловлювань до
- •Етап 2а етап 2б
- •Як за допомогою кнф перевірити, чи є формула логічним законом?
- •Як за допомогою днф перевірити, чи є формула логічною суперечністю?
- •Застосування нормальних форм для встановлення відношень логічного слідування, рівносильності, сумісності між формулами логіки іисловлювань Застосування кнф
- •Застосування днф
- •До теми 3 Метод аналітичних таблиць як процедура напіврозв’язуваності для логіки предикатів
- •Аналітичні правила для кванторних формул
- •Часткові випадки (instances) формул
- •Аналітичні правила для кванторних формул (продовження)
- •Висновки
- •3. Cтратегії побудови аналітичних таблиць
- •Безпосередні умовиводи
- •Простий категоричний силогізм (приклади, фігури і модуси)
- •Методи встановлення правильних модусів пкс.
- •1. Семантичні методи:
- •2. Синтаксичні методи:
Як за допомогою днф перевірити, чи є формула логічною суперечністю?
ДНФ - це формула, що є рівносильною деякій аналізованій формулі і формула, що є диз’юнктивним об’єднанням ЕК. Якщо в кожній ЕК наявна принаймні одна пара таких кон’юнктивних членів, один з яких є деякою змінною, а другий - її (цієї ж змінної) запереченням (тобто, якщо кожна ЕК має будову, наприклад: p & ~p &... &...), то кожна ЕК буде логічною суперечністю (якщо p & ~p є логічною суперечністю, то і вся ЕК, на підставі рівносильності (21), також буде логічною суперечністю). У такому випадку ДНФ буде логічною суперечністю, бо кожний її диз’юнкт (тобто, кожна ЕК-складник) є логічною суперечністю. Тому, аналізована формула (на підставі ДНФ) є логічною суперечністю.
ВИСНОВОК: ДНФ деякої формули логіки висловлювань є логічною суперечністю, якщо кожний її диз'юнктивний член (тобто, кожна ЕК-складник) містить принаймні одну змінну одноразово із знаком заперечення і без нього.
Доведемо, що:
~{[(p q) & ~q] p}
є логічною суперечністю.
~{[(p q) & ~q] p} ~{~[(p q) & ~q] p}
[(p q) & ~q] & ~p (p q) & ~q & ~p
(~q & ~p & p) (~q & ~p & q).
На першому кроці використовуємо рівносильність (16). На другому - застосовуємо закон де Моргана (13). На третьому кроці позбавляємось першої і четвертої дужок. На четвертому кроці застосовуємо закон дистрибутивності (6). Зрештою, отримуємо ДНФ. В кожній ЕК отриманої ДНФ наявна суперечність (тобто, пара однакових змінних із запереченням і без нього). ДНФ є логічною суперечністю. Тому, вихідна аналізована формула також є логічною суперечністю.
Застосування нормальних форм для встановлення відношень логічного слідування, рівносильності, сумісності між формулами логіки іисловлювань Застосування кнф
Очевидно, що метод зведення формул до КНФ можна застосувати для перевірки наявності/відсутності відношень логічного слідування, рівносильності, сумісності між формулами логіки висловлювань.
Перевіримо, чи наявне між формулами:
p (q r) і (~q & ~r) ~p
відношення логічного слідування.
[p (q r)] [(~q & ~r) ~p] ~[p (q r)] [(~q & ~r) ~p]
~[~p (q r)] [~(~q & ~r) ~p] (p & ~q & ~r) (q r ~p)
(q r ~p p) & (q r ~p ~q) & (q r ~p ~r).
Перший крок здійснюємо завдяки рівносильності (16). На другому – знову виконуємо цю ж процедуру. На третьому кроці двічі використовуємо закон де Моргана (13). На четвертому кроці застосовуємо закон дистрибутивності (7).
Вихідна аналізована формула виявилась логічним законом, про що свідчить її КНФ. Кожна ЕД отриманої КНФ є логічним законом, бо кожна ЕД містить деяку змінну із запереченням і без нього. Отже,
p (q r) ╞ (~q & ~r) ~p.
Доведемо рівносильність:
р q ~q ~p.
(p q) (~q ~p) (~p q) (q ~p)
[(~p q) (q ~p)] & [(q ~p) (~p q)]
[~(~p q) q ~p] & [~(q ~p) ~p q]
[(p & ~q) q ~p] & [(~q & p) ~p q]
(p & ~q) q ~p ~p q (p & ~q)
(~p q p) & (~p q ~q).
Перший крок – результат застосування рівносильності (16). Другий крок – рівносильності (17). На третьому кроці знову використовуємо рівносильність (16). Четвертий крок – двічі застосовуємо закон де Моргана (13). П'ятий крок - на підставі закону ідемпотентності (8) спрощуємо складну кон'юнктивну формулу. Шостий крок – трансформуємо диз’юнктивну формулу на підставі закону комутативності (3). Сьомий крок – застосовуємо закон дистрибутивності (7).
Вихідна аналізована формула є логічним законом, про що свідчить її КНФ. Отже, дійсно р q ~q ~p.
За допомогою методу зведення до КНФ можна встановлювати наявність/відсутність відношення сумісності між будь-якими формулами 1 і 2. Для цього достатньо перевірити, чи буде ~(1 & 2) логічним законом. Якщо виявиться, що ~(1 & 2) (представлена у вигляді КНФ) є логічним законом, то 1 і 2 не будуть сумісними.
Чи будуть сумісними p q і p & q?
~[(p q) & (p & q)] ~[(p q) & p & q] ~ (p q) ~p ~q
(~p & ~q) ~p ~q ~p ~q.
Очевидно, що отримана КНФ (у вигляді окремої ЕД) не є логічним законом. Отже, p q і p & q будуть сумісними.
Зазначимо, що зведення формул до нормальних форм передбачає можливість застосування різних рівносильностей. Наприклад, останнє завдання можна було б вирішити ще й так:
~[(p q) & (p & q)] ~[(p q) & p & q] ~ (p & q) ~p ~q.
Другий крок перетворень – результат подвійного використання закону поглинання (10).