- •Порівняльна характеристика демонстративних (»дедуктивних) і недемонстративних (» індуктивних) міркувань
- •До теми 2 Приклад символізації за допомогою мови логіки висловлювань
- •Аналітичні правила для логічних сполучників
- •Метод побудови аналітичних таблиць
- •Стратегії побудови аналітичних таблиць у логіці висловлювань
- •Деякі схеми рівносильностей логіки висловлювань
- •Деякі схеми правильних міркувань логіки висловлювань
- •Нормальні форми у логіці висловлювань: кнф і днф
- •Елементарна диз'юнкція і елементарна кон'юнкція
- •Кон’юнктивна нормальна форма (кнф)
- •Диз'юнктивна нормальна форма (днф)
- •Процедура зведення формул логіки висловлювань до
- •Етап 2а етап 2б
- •Як за допомогою кнф перевірити, чи є формула логічним законом?
- •Як за допомогою днф перевірити, чи є формула логічною суперечністю?
- •Застосування нормальних форм для встановлення відношень логічного слідування, рівносильності, сумісності між формулами логіки іисловлювань Застосування кнф
- •Застосування днф
- •До теми 3 Метод аналітичних таблиць як процедура напіврозв’язуваності для логіки предикатів
- •Аналітичні правила для кванторних формул
- •Часткові випадки (instances) формул
- •Аналітичні правила для кванторних формул (продовження)
- •Висновки
- •3. Cтратегії побудови аналітичних таблиць
- •Безпосередні умовиводи
- •Простий категоричний силогізм (приклади, фігури і модуси)
- •Методи встановлення правильних модусів пкс.
- •1. Семантичні методи:
- •2. Синтаксичні методи:
Методи встановлення правильних модусів пкс.
1. Семантичні методи:
а) метод модельних схем з використанням кіл Ейлера;
б) метод модельних схем з використанням діаграм Венна .
2. Синтаксичні методи:
в) формулювання певних правил, на відповідність яким можна перевірити кожен модус. Виконання кожного правила є необхідною умовою для правильності деякого модусу ПКС, а виконання усіх правил в цілому є достатньою умовою для того, аби вважати деякий модус правильним;
г) метод зведення недосконалих модусів 2-ї, 3-ї, 4-ї фігур до досконалих модусів 1-ї фігури. Погоджуємось із самоочевидною правильністю модусів 1-ї фігури і, використовуючи закони логічного квадрату та обернення, доводимо правильність модусів інших фігур.
Пряме зведення („s” – необхідність чистого обернення засновку, що передує цій літері у назві відповідного модусу; „p” – необхідність обернення з обмеженням засновку, що передує цій літері у назві відповідного модусу; „m” - зміна місць засновків).
Непряме зведення („c” - зведення до абсурду: виводимо суперечність із припущення, що аналізований модус є неправильним).