- •Порівняльна характеристика демонстративних (»дедуктивних) і недемонстративних (» індуктивних) міркувань
- •До теми 2 Приклад символізації за допомогою мови логіки висловлювань
- •Аналітичні правила для логічних сполучників
- •Метод побудови аналітичних таблиць
- •Стратегії побудови аналітичних таблиць у логіці висловлювань
- •Деякі схеми рівносильностей логіки висловлювань
- •Деякі схеми правильних міркувань логіки висловлювань
- •Нормальні форми у логіці висловлювань: кнф і днф
- •Елементарна диз'юнкція і елементарна кон'юнкція
- •Кон’юнктивна нормальна форма (кнф)
- •Диз'юнктивна нормальна форма (днф)
- •Процедура зведення формул логіки висловлювань до
- •Етап 2а етап 2б
- •Як за допомогою кнф перевірити, чи є формула логічним законом?
- •Як за допомогою днф перевірити, чи є формула логічною суперечністю?
- •Застосування нормальних форм для встановлення відношень логічного слідування, рівносильності, сумісності між формулами логіки іисловлювань Застосування кнф
- •Застосування днф
- •До теми 3 Метод аналітичних таблиць як процедура напіврозв’язуваності для логіки предикатів
- •Аналітичні правила для кванторних формул
- •Часткові випадки (instances) формул
- •Аналітичні правила для кванторних формул (продовження)
- •Висновки
- •3. Cтратегії побудови аналітичних таблиць
- •Безпосередні умовиводи
- •Простий категоричний силогізм (приклади, фігури і модуси)
- •Методи встановлення правильних модусів пкс.
- •1. Семантичні методи:
- •2. Синтаксичні методи:
Елементарна диз'юнкція і елементарна кон'юнкція
Нехай окрема пропозиційна змінна (або її заперечення) буде атомарною формулою. Тоді, наприклад:
p;
~p;
q;
~r;
s
будуть атомарними формулами, а
~ ~q
не буде.
Нехай A1, A2, ... , An (n 1) буде списком (послідовністю) атомарних формул. Тоді, формулу, що має будову:
A1 A2 ... An
називають елементарною диз'юнкцією (ЕД).
Будь-яку послідовність атомарних формул, об'єднаних диз'юнкцією вважають ЕД. Наприклад:
p q;
~p q ~r;
~q p q ~s;
p p ~q
є ЕД.
В ЕД одна і та ж сама змінна може з'являтись із запереченням і без нього (третій випадок), а також неодноразово (четвертий випадок).
У випадку, коли n=1, окрему атомарну формулу також вважають ЕД, бо будь-яку окрему атомарну формулу, зокрема р, можна представити як p p (на підставі закону ідемпотентності (9)).
Формулу, що має будову:
A1 & A2 & ... & An
називають елементарною кон'юнкцією (ЕК) (для атомарних формул A1, A2, ... , An , де n 1).
Приклади ЕК:
p & q;
~p & q & ~r;
~q & p & q & ~s;
p & p & ~q.
Так само, як і у випадку із ЕД, у ЕК одна і та ж сама змінна може з'являтись із запереченням і без нього (третій випадок), а також неодноразово (четвертий випадок).
У випадку, коли n=1, окрему атомарну формулу також вважають ЕК, бо будь-яку окрему атомарну формулу, зокрема q, можна представити як кон’юнкцію q & q (на підставі закону ідемпотентності (8)).
Кожна ЕД стає ЕК, якщо усі випадки змінити на & (і навпаки).
Кон’юнктивна нормальна форма (кнф)
КНФ - це формула, що має будову:
B1 & B2 & ... & Bn ,
де B1, B2 , ... , Bn (n1) є ЕД.
КНФ - це послідовність ЕД, пов'язаних &. Наприклад:
(p q) & (p ~q r) & (~r s);
(p ~p q) & ~s;
(p ~q) & (p ~q)
є КНФ (у другому прикладі другим членом КНФ є атомарна формула із запереченням ~s; у третьому прикладі КНФ складається із двох однакових ЕД).
У випадку, коли n=1, будь-яку окрему ЕД вважають КНФ. Дійсно, на підставі закону ідемпотентності (8), можемо стверджувати, наприклад щодо p ~q:
p ~q (p ~q) & (p ~q).
Будь-яку окрему атомарну формула також вважають КНФ на підставі законів (8) і (9). Дійсно, можемо стверджувати, наприклад щодо p:
p p р (p р) & (p р)
або
p p & р (p р) & (p р).
Диз'юнктивна нормальна форма (днф)
ДНФ - це формула, що має будову:
B1 B2 ... Bn ,
де B1, B2 , ... , Bn (n1) є ЕК.
ДНФ - це послідовність ЕК, пов'язаних . Наприклад:
(p & q) (p & ~q & r) (~r & s);
(p & ~p & q) ~s;
(p & ~q) (p & ~q).
У випадку, коли n=1, будь-яку окрему ЕК вважають ДНФ, бо на підставі закону ідемпотентності можемо стверджувати, наприклад щодо
p & ~q:
p & ~q (p & ~q) (p & ~q).
Будь-яку окрему атомарну формулу також вважають ДНФ на підставі законів (8) і (9). Дійсно, можемо стверджувати, наприклад щодо p:
p p р (p & р) (p & р)
або
p p & р (p & р) (p & р).
Зрештою, будь-яка КНФ стає ДНФ (і навпаки), якщо всі змінити на &, а всі & змінити на .
Наслідком запропонованих дефініцій є: усі ЕК і ЕД є одночасно і КНФ, і ДНФ.
Розглянемо ЕК, наприклад:
p & ~q & r.
Ця ЕК є КНФ. ЕД цієї КНФ представлені окремими пропозиційними змінними. На підставі закону ідемпотентності:
p & ~q & r (p p) & (~q ~q) & (r r),
що очевидно є КНФ.
ЕК:
p & ~q & r
є водночас і ДНФ. Маємо граничний випадок, коли кількість ЕК дорівнює 1. На підставі закону ідемпотентності (9):
p & ~q & r (p & ~q & r) (p & ~q & r),
що очевидно є ДНФ.
Розглянемо ЕД, наприклад:
p ~q r.
Ця ЕД є ДНФ. ЕК цієї ДНФ представлені окремими пропозиційними змінними. На підставі закону ідемпотентності (8):
p ~q r (p & p) (~q & ~q) (r & r),
що очевидно є ДНФ.
ЕД:
p ~q r
є водночас і КНФ. Маємо граничний випадок, коли кількість ЕД дорівнює 1. На підставі закону ідемпотентності (8):
p ~q r (p ~q r) & (p ~q r),
що очевидно є КНФ.