- •Лекція № 2
- •Лекція № 3 Антропогенез як природний процес: методологічні аспекти дослідження
- •Теоретико-методологічні передумови антропосоціогенезу
- •Лекція № 5 Становлення і розвиток суспільних соціальних тварин
- •Лекція № 6 Соціальні аспекти культури
- •Міжкультурна комунікація як сучасний науковий напрямок
- •Лекція № 6 Параметри культури
Лекція № 2
Напрямки соціальної антропології:
-
Еволюціонізм. Розвивається з 20 століття. Здійснив спробу пояснити розвиток культури і суспільства за стадіальним розвитком: за обов’язковими стадіями органічної еволюції.
-
Функціональний. Сукупність теоретичних уявлень про культуру. Особливо наголошую на тому, що при дослідженні будь-якої культури, явища культури, потрібно розкласти на складові цього явища, дослідити їх досконало і дослідити їх функції. Представники: Роберт Мертон (амер.) і Борис Маліновський (рос.)
-
Школа Анналів (Нова історична наука). Виникає у Франції у 20 столітті на основі тогочасного журналу «Аннали» Марка Блок і Люсьєн Фе
-
Історична(?). Фернанд Бродель, Жорж (загубила прізвище), Емануель Ладубі. Розглядалася не історія як оповідання, а історія як проблема. Намагаються розглянути історію з середини.
-
Структуралізм. 20-роки 20 століття. Напрямки: структуралістське літературознавство (2 підрозділи: структурна лінгвістика і структурна поетика) Представники: Фердинанд де Сосюр, Іван Бодель де Кутене. Трансформація чинних законів мови.
-
Теорія культурних кіл. Представники: Лео Пробеніус, Фріц Гребнер (німці), Шмідт. Добирали довільно якусь територію за 2 або 3 ознаками. Така територія називалася культурним кролом. І якщо його перенести в якесь інше середовище, то воно припинить своє існуваття. Існування культури полягає в переліку таких культурних кіл. Культурне коло – це штучно створене по довільно відібраних елементах поняття, яке не розвивається в часі, а лише взаємодіє з іншими колами в географічному просторі.
-
Теорія культурних міграцій. Культура знаходиться у постійній міграції. Представники: Шмідт, Графтон, Лео Пробеніус.
Методи антропології та їх роль у формування соціального знання:
-
Порівняльно-історичний (крос культурне дослідження). Ціль – дослідити та порівняти паралельно існуючі культури. Звертають увагу на основні ознаки культур та відкидають другорядні.
-
Історичних пережитків. Реконструкція зниклих явищ за їхніми пережитками у сучасному суспільстві. Культурні пережиткам – це певні явища, які колись виникли, колись існували, а згодом були витіснені новими явищами, якимось технологіями. Приклад: чоловічі союзи – об’єднання неодружених чоловіків, які проводили час разом (армійські казарми, масонські ложі, підліткові формування, чоловічі англійські клуби, об’єднання однополчан, «мальчишники»).
-
Археолого-етнографічних аналогій. Дає можливість реконструювати деякі сторони первісного суспільства, базуючись на археологічних знахідках, реконструйованих письмових джерелах та історичних довідках.
-
Порівняльного мовознавства. Дослідження введення термінів, порівняння мов.
-
Типологічний. Спосіб фіксації матеріалів на основі розповідей людей про одні і ті самі події. На основі цього відбувається порівняння і виведення чогось одного – типологічного.
-
Аналізу випадків. Відповідає за дослідження певних подій. Група методів: біографічний, історичний, спостереження і експерименту. Чиказька школа 20-років 20 століття. Томас Знанецький, Джонсон (негрів), Андерсон(сезонних мігрантів-робітників), Мауер ( родини, які розпадалися)
-
Біографічний. Найчастіше реалізує себе у формі інтерв’ю (найлегше й найшвидше). Різновиди: усна історія, історія життя (повна, тематична, відредагована), історія родини
-
Експерименту. Дослідницька стратегія, в ході якої здійснюється цілеспрямоване спостереження за тим, як поводяться одні характеристики явища, якщо послідовно і у визначеному порядку їх змінювати. Дві основні форми: польовий і лабораторний. Лабораторний експеримент – це методична стратегія, спрямована на моделювання діяльності індивіда в спеціальних умовах. Польовий експеримент – вводиться дослідник, який спостерігає за кимось у тих чи інших ситуаціях ( група може знати або не знати про дослідника залежно від цілей науковців) Представники: Андерсон (Вивчали міжнаціональні відносини у школах між білими та темношкірими. Останні виявилися агресивнішими. Це відклало відбиток на повсякденній поведінці білошкірих людей, які стали агресивно та негативно реагувати на темношкірих)
-
Етнометодологія. Інколи визначають як вид польового експерименту. Виникла у 1960-роки. Вимагає від науковця повсякденного вивчення поведінки людей задля знайдення якогось підтексту. Від науковця вимагається викликати людину на не незвичну для неї реакцію. Представники: Гарфілд (Міг раптово дуже близько підійти до людини, дивлячись прямо у вічі, переткнувши особистісний простір)