- •Лекція № 2
- •Лекція № 3 Антропогенез як природний процес: методологічні аспекти дослідження
- •Теоретико-методологічні передумови антропосоціогенезу
- •Лекція № 5 Становлення і розвиток суспільних соціальних тварин
- •Лекція № 6 Соціальні аспекти культури
- •Міжкультурна комунікація як сучасний науковий напрямок
- •Лекція № 6 Параметри культури
Лекція № 6 Соціальні аспекти культури
-
Міжкультурна комунікація як сучасний науковий напрямок
1954 р. – поняття «міжкультурна комунікація» введено в обіг Едуардом Холлом, Трегером. Опублікована стаття «Культура і комунікація»
1959 – Холл видає «Німу мову»
Клакхон, Стродбег
Гамперц, Дел Хайбс (окреслили предмет МК. Предметом є взаємодія представників різних культур або комунікація детермінована культурною варіативністю)
Культура за Едвардом Тейлором – це комплексне ціле, яке включає в себе знання, віру, мистецтво, мораль, право, звичаї, а також усі інші здібності й звички, які засвоює людина як член суспільства (1871 р.)
Культура в широкому розумінні – сукупність суб’єктивацій (цінностей, норм, світогляглядних установок) та обєктивацій (діяльності, способу поведінки, мови), котрі люди засвоюють в процесі інкультурації і котрі використовуються ними для засвоєння життєвого простору та повсякденної орієнтації в ньому.
Інкультурація –культура власного народу. Акультурація – засвоєння культури іншого народу.
Культура кожної окремої людини – це світ її культурної групи та її індивідуальний світ.
Культурна цінність – це соціальні і соціально-психологічні ідеї і погляди, що розділяються на і передаються в спадок кожним новим поколінням.
Норма культури – це визначені образи, правила поведінки та дії в кожній конкретній культурі
Види норм: загальнолюдські, національні, класові, групові, між індивідуальні, тощо.
За ступенем обов’язковості норми: спонукальні, заборонені
Завдання міжкультурної комунікації – уникнення труднощів при комунікації, дослідження специфіки спілкування представників різних культур.
Культурна синергія – обєднання культурно-різних елементів, при яких виникає якісно нове утворення.
Лекція № 6 Параметри культури
Етнохронеміка
Час – те, що існує між двома подіями: та, що була, і та, що відбудеться.
В американському штаті Юта мормони для того, щоб не запізнитися, вони приходять раніше на місце і чек
В Америці на 15 хвилин раніше.
В Британії вважається нормою запізнення 15 хвилин
В Італії нормою вважається запізнення на годину.
Термінасова
Культури: монохронні ( в один і той же проміжок часу можливий лише один вид діяльності, а дії мають відбуватися послідовно одна за одною), поліхронні (передбачає, що в певний проміжок часу може здійснюватися кілька справ і не обов’язково послідовно)
В монохромних час сприймається як лінія, він поділяється на відрізки. Час – це гроші. Притамання для індустріально розвинених країн: Німеччина, США, Північна Європа.
Не люблять, коли їх переривають в процесі діяльності, характеризуються пунктуальністю.
Поліхронна культура. Час сприймається як мітка, він є менш відчутний. Гнучні в поводженні з часом, час не є цінністю. Латинська Америка, Близький Схід, Середноморя. Здатні робити декілька справ одночасно.
Етнометрія
Проксеміка – вивчення відстані між співрозмовниками. Едвард Голл «Мовчазна мова», «Прихований вимір» - вплив відстані між людьми на взаємовідносини.
Контактні культури: араби, латиноамериканців, мешканців південної та Східної Європи
Неконтактні: Північна Європа, США, населення країн Далекого Сходу.
Дистанції (Європа, Україна)
-
Інтимна (0-40см)
-
Особиста (40-150)
-
Суспільна ( 1,5 – 4м)
-
Відкрита (4-8м)
США (за Едвардом Голом)
-
Інтимна (0-45см)
-
Персональна (45-120 см)
-
Соціальна (120-360см)
-
Громадська (більше ніж 360 см)
Колективістські |
Індивідуалістські |
|
|