- •Черкаси – 2008
- •Пояснювальна записка
- •1.2. Пізнавальні та дидактичні завдання вивчення дисципліни.
- •Навчальна програма дисципліни
- •1.5. Зміст тем дисципліни Тема № 1 Вступ до курсу.
- •Тема 2. Віденський конгрес
- •Тема 3. Створення та діяльність Священного союзу
- •Тема 4. “Східне питання” в європейській дипломатії другій чверті хіх ст.
- •Тема 5. Європейська дипломатія в іі чверті хіх ст.
- •Тема 6. Дипломатія європейських країн під час революції 1848-1849 рр.
- •Тема 7. Європейська дипломатія в роки Кримської війни і Паризький мир
- •Тема 8. Європа в період об’єднання Німеччини
- •Тема 9. Європа в період франко-прусської війни
- •Тема 10. Європа після Франкфуртського миру (1872-1875 рр.)
- •Тема 11. Східне питання. Берлінський конгрес (1875 р.)
- •2. Робоча програма дисципліни
- •2.1. Трудомісткість курсу
- •Структура та зміст дисципліни Структура та обсяг годин за темами курсу
- •3. Тематика та зміст лекцій
- •Тема 1. Вступ до курсу, Тема 2. Віденський конгрес
- •Тема лекції. Європейська дипломатія на початку хіх ст.. Логіка викладу:
- •Тема 1. Віденський конгрес (1 жовтня 1814 р. – 9 червня 1815 р.).
- •Тема 3. Створення та діяльність Священного союзу Лекція 2
- •Тема лекції: Утворення та діяльність Священного Союзу. Логіка викладу:
- •Тема 4. “Східне питання” в європейській дипломатії іі чверті хіх ст. Тема 5. Європейська дипломатія в іі чверті хіх ст. Лекція 3
- •Тема лекції. Європейська дипломатія в 1830-1840-х рр. Хіх ст. Логіка викладу:
- •Тема 6. Дипломатія європейських країн під час революції 1848-1849 рр. Лекція 4
- •Тема лекції: Європа під час революції 1848-1849 рр. Логіка викладу:
- •Тема 7. Європейська дипломатія в роки Кримської війни і Паризький мир Лекція 5
- •Логіка викладу:
- •3.Паризький конгрес 1856 р.
- •Тема 8. Європа в період об’єднання Німеччини. Тема 9. Європа в період франко-прусської війни Лекція 6
- •Тема 1. Європа в період об’єднання Німеччини. Логіка викладу
- •4. Тематика та зміст семінарських занять
- •Тема 2. Віденський конгрес Семінарське заняття № 1
- •Тема заняття: Європейська дипломатія в період Віденського конгресу.
- •Література
- •Контрольні завдання до семінару:
- •Методичні рекомендації до теми:
- •Тема 4. “Східне питання” в європейській дипломатії другій чверті хіх ст.
- •Тема 5. Європейська дипломатія в 1830-40-х рр. Чверті хіх ст. Семінарське заняття № 2
- •Тема заняття: Європейська дипломатія в іі чверті хіх ст.
- •Література
- •Контрольні завдання до семінару:
- •Методичні рекомендації до теми:
- •Тема 6. Дипломатія європейських країн під час революції 1848-1849 рр. Семінарське заняття № 3
- •Тема заняття: Європа під час революції 1848-1849 рр.
- •Література
- •Контрольні завдання до семінару:
- •Методичні рекомендації до теми:
- •Тема 7. Європейська дипломатія в роки Кримської війни і Паризький мир Семінарське заняття № 4
- •Тема заняття: Європейська дипломатія в роки Кримської війни і Паризький мир.
- •Література
- •Контрольні завдання до семінару:
- •Методичні рекомендації до теми:
- •Тема 8. Європа в період об’єднання Німеччини
- •Тема 9. Європа в період франко-прусської війни Семінарське заняття № 5
- •Тема заняття: Європа в період об’єднання Німеччини.
- •Література
- •Контрольні завдання до семінару:
- •Методичні рекомендації до теми:
- •Тема 11. Східне питання. Берлінський конгрес (1875 р.) Семінарське заняття № 6
- •Тема заняття: Східне питання. Берлінський конгрес.
- •Література
- •Контрольні завдання до семінару:
- •Методичні рекомендації до теми:
- •5. Завдання для самостійної роботи, індівідуальні, навчально-дослідницькі завдання
- •5.1. Завдання для самостійної роботи
- •5.2. Завдання для індивідуальної роботи
- •8.3. Завдання для індивідуально-дослідницької роботи
- •6. Методичні вказівки з організації самостійної
- •6.1. Методичні рекомендації з організації самостійної роботи
- •Методичні рекомендації для самостійного вивчення студентами тем з курсу ”Історія країн Західної Європи та Північної Америки нового часу”
- •6.2. Методичні рекомендації для індивідуального вивчення студентами тем з курсу ”Історія країн Західної Європи та Північної Америки нового часу”
- •6.4.Методичні рекомендації з організації підготовки рефератів. Загальні методичні рекомендації до підготовки рефератів
- •Методичні рекомендації до окремих тем
- •9. Контроль знань студентів
- •9.1. Питання для повторення курсу “Дипломатична істрія Європи в хіх ст. ”
- •Критерії оцінювання знань на екзамені з ”Дипломатичної історії Європи в хіх ст.”
- •5. Навчально-методичні матеріали
- •11. Наочні навчальні матеріали
- •12. Критерії та систмема оцінювання знань,
- •1. Основні терміни і визначення
- •2. Розподіл балів на поточно-модульний і підсумковий контроль знань.
- •2.1. Поточно-модульний контроль
- •2.2. Підсумковий контроль
- •3. Організація і порядок проведення поточно-модульного і підсумкового контролю
- •3.1. Організація і проведення поточного контролю
- •3.2. Організація і проведення модульної контрольної роботи
- •3.3. Організація і проведення підсумкового контролю
- •3.4. Визначення рейтингового показника з навчальної дисципліни
- •Розподіл балів при оцінюванні знань студентів.
2. Розподіл балів на поточно-модульний і підсумковий контроль знань.
Загальна кількість балів, що відводиться на навчальну дисципліну – 100 балів. З дисциплін, для яких навчальним планом передбачено проведення підсумкового контролю (екзамену) на поточно-модульний контроль виділяється 75 балів, на підсумковий контроль – 25 балів. З дисциплін, для яких підсумковий контроль передбачено у формі заліку, на поточно-модульний контроль виділяється 100 балів.
2.1. Поточно-модульний контроль
Розподіл і затвердження за кожними видом роботи балів поточно-модульного контролю здійснюється з урахуванням наступних підходів.
Кількість балів, що припадає на поточно-модульний контроль (100 або 75 балів), розподіляється відповідно по модулях відповідно до їх кількості і змісту згідно з робочою програмою навчальної дисципліни.
У межах кожного модулю кількість балів розподіляється по змістових модулях за різними видами навчальної діяльності студента і на модульну контрольну роботу.
В межах змістового модулю кількість балів розподіляється за такими видами навчальної діяльності студента:
усна відповідь на семінарських заняттях та колоквіумах;
поточні контрольні роботи;
тестування;
публікації у наукових виданнях;
участь у наукових гуртках та проблемних групах;
участь у розробці навчально-методичних матеріалів;
підготовка рефератів, доповідей;
розв’язання завдань;
самостійна та індивідуальна робота із змістового модулю;
доповіді та повідомлення на наукових конференціях різного рівня.
Модульна контрольна робота проводиться у письмовій формі після вивчення всіх змістових модулів у формі опитування, тестування, поточних контрольних робіт тощо. Форма і зміст модульної контрольної роботи визначається кафедрою.
Певну кількість балів студент одержує за виконання завдань самостійної та індивідуальної роботи з окремого модулю і підготовку відповідного звіту про її виконання.
Бали за відвідування занять не нараховуються, водночас зменшується кількість балів за пропуск занять без поважних причин.
2.2. Підсумковий контроль
Підсумковий контроль є обов’язковим окремим модулем у навчальних дисциплінах, для яких навчальним планом передбачено проведення екзамену. Загальна кількість балів, яка виділяється на підсумковий контроль становить 25 балів.
3. Організація і порядок проведення поточно-модульного і підсумкового контролю
Загальний порядок оцінювання знань студента за кредитно-модульною системою, порядок розподілу балів, форми і види завдань, критерії оцінювання знань тощо для кожної навчальної дисципліни доводяться викладачем до відома студентів на початку навчального семестру.
3.1. Організація і проведення поточного контролю
Поточно-модульний контроль передбачає перевірку стану засвоєння визначеної системи елементів знань та вмінь студентів з того чи іншого модулю.
Оцінювання знань з того чи іншого змістового модулю проводиться за результатами проведення семінарських занять, виконання студентами самостійної роботи та інших завдань, передбачених робочою навчальною програмою та обов’язкового виконання студентом модульної контрольної роботи.
Результати поточно-модульного контролю виставляються в журналах обліку роботи академічних груп.