6.2. Методичні рекомендації для індивідуального вивчення студентами тем з курсу ”Історія країн Західної Європи та Північної Америки нового часу”

6.4.Методичні рекомендації з організації підготовки рефератів. Загальні методичні рекомендації до підготовки рефератів

Навчальний реферат – це письмова робота, в якій у стислій формі на основі опрацювання наукової та методичної літератури розкривається конкретна проблема чи окремий аспект теми дисципліни.

Реферат складається з плану і таких складових частин: вступ, основна частина (включає розділи і підрозділи), висновки, список використаних джерел і літератури.

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, її значення для поглибленого опанування програмного матеріалу, визначається мета та дослідницькі завдання реферату, об’єкт дослідження, загальні методи розкриття теми.

Основна частина може складатися з кількох розділів. В одному з них, як правило, розглядаються рівень дослідженості, характеризуються різні точки зору на проблему. В інших розділах розкривається зміст обраної теми, лається опис та аналіз опрацьованого матеріалу, оцінка тих чи інших процесів і явищ, робляться узагальнення щодо окремих аспектів проблеми.

Важливою структурною частиною реферату є висновки. В них лаконічно, без аналізу і обґрунтування робляться узагальнення і формулюються результати виконаної роботи. Висновки засвідчують здатність студента до самостійних узагальнень.

В кінці реферату наводиться список використаної літератури у такій послідовності: документи, монографії, статистичні збірники, наукова література, періодичні статті.

Оформлення реферату. Обсяг реферату 10 – 15 сторінок. Подається у друкованому вигляді. Розмір лівого поля до 30 мм, правого – не менше10 мм, верхнього та нижнього – 20 мм.

Методичні рекомендації до окремих тем

1. Микола І як дипломат.

Методичні рекомендації до теми:

При написанні данного реферату студенту варто, опрацювавши запропоновані літературу та джерела, простежити політичний та життєвий російського імператора Миколи І. Слід, детально спинитися на процесі становлення його як політичного та державного діяча, та окремр як дипломата. Виокремити фактори які повпливали на процес його становлення як лідера Священного союзу та його діяльності в контексті розгортання європейських революцій 1830 та 1848-1849 рр.ході революції. Крім того, окремої уваги заслуговує його діяльність як імператора та дипломата в ході Кримської війни 1853-1856 рр.

2. Шарль Марiс Талейран.

Методичні рекомендації до теми.

Опрацьовуючи питання присвячені періоду консулату та першої імперії, доцільно спинитися на аналізі політичної біографії мністра зовнішніх справ Франції Шарля Моріса Талейрана. Студенту варто опрацювати його ”Мемуари..” для складання цілісної картини життя та політичної кар’єри дипломата, окремої уваги заслуговують його взаємини з Наполеоном Бонапартом, та його участь в процесі реставрації Бурбонів та Липневої революції 1830 р.

3. Полiтичний портрет Меттернiха.

Методичні рекомендації до теми.

Вивчаючи період після наполеонівських воєн, потрібно пояснити причини економічної відсталості Австрії і засилля політичної реакції (”система Меттерніха”). Важливо відмітити і процес повільного, неухильного капіталістичного розвитку, наголошуючи на початок промислового перевороту і обставини, що його гальмували. Розглядаючи першу половину ХІХ ст., варто відмітити , що особливу роль в політичному житті країни відігравав Клемент Меттерніх, який був прем’єр-міністром у 1809-1848 рр.

Окремої уваги потребує його діяльність як дипломата і творця Віденської системи.

4. Грецьке питання і позиція великих держав.

Методичні рекомендації до теми:

Студенту варто розпочати з характеристики загального стану Османської імперії і поступово перйти до висвітлення грецького питання. Вагоме місце в боротьбі греків за незалежність відіграла Гетерія: її успіхи з 1814 по 1820 рр. Гетерія під керівництвом Іпсіланті. Грецьке повстання. Міжусобна війна в Греції (1823-1825 рр.). Філелліни. Міссолунги і Афіни (1826-1827 рр.). Лондонська угода і Наваринська битва (1827р.).

Студент має проаналізувати русько-турецьку війну 1828-1829 рр. та Адріанопольський трактат 2 вересня 1829 р.

5. Турецько-єгитетський конфлікт та позиція провідних європейських країн..

Методичні рекомендації до теми:

Опрацьовуючи дане питання студент має розпочати з харакреристики міжнародної ситуації в ”Східному питанні” в 20-30-рр ХІЇ ст. Доцільно звернутися до аналізу протиріч, які існували між європейськими країнами через Османську спадщини, окремо спинившись на позиції Росії в цблму питанні. Варто проаналізувати Ункіар-Іскелеську угоду Росії з Туреччиною і протиріччя великих держав у Східному питанні. Турецько-єгипетський конфлікт і позиція великих держав (1832-1832 рр.). Пальмерстон. Загострення англо-російських протиріч проти Ункіар-Іскелеської угоди. З’їзд монархів в Мюнхенгреці (1833 р.).

Дві течії в Англії по відношенню до Східного питання. Лондонська конвенція 1840 р. Східне питання в 1848-1849 рр. і Балта-Лиманська конвенція.

6. Європейська дипломаті після франко-німецької війни 1870-1871 рр. та воєнні тривоги 1870-х р.

Методичні рекомендації до теми:

Розглядаючи дану проблему студент має відзначити зміну співвідношення сил в Європі після завершення франко-прусської війни, висвітлити боротьбу Німеччини за гегемонію в Європі. Студент також повинен розкрити позиції ведучих європейських держав в новій міжнародній ситуації і зробити висновок, що кожна з великих держав прагнула не допустити одноосібного посилення жодної з країн.

На поч. 70-х рр. у міжнародних відносинах сталися кардинальні зміни. Почалося формування військово-політичних союзів, спрямованих проти не реального, а гіпотетичного (хоч і визначеного) противника, які мали на меті не просто перемогу над якоюсь окремою країною, а завоювання світового панування. Студент в другому питанні висвітлює процес створення Троїстого союзу, показує справжні цілі його учасників.

Загострення міжнародної ситуації на межі сторіч породило цілу низку воєнних конфліктів в усіх регіонах світу. Студент називає локальні війни, що відбувалися в цей час, відзначає їх характер, розкриває хід і показує історичне значення.