14

Демографія

Тема 4. Загальні методи аналізу демографічних процесів План лекції та семінару:

1. Демографічні методи аналізу.

2. Життєвий потенціал, його структура, суть та основні показники.

3. Демографічна сітка, її елементи. Методи побудови демографічної сітки.

Література:

1. Демографічні дослідження. — К.: НАН Ін-т економіки, 2000. — Вип. 22. — С. 202—213.

2. Народонаселение. Энциклопедический словарь. – М.: Больш. рос. энц., 1994. — С. 349, 403—404.

3. Пирожков С. И. Трудовой потенциал в демографическом измерении. — К., 1992.

4. Пресса Р. Народонаселение и его изучение. — М.: Статистика, 1966. — С. 73—109.

5. Стеценко С. Г., Швець В. Г. Статистика населення: Підручник. — К.: Вища шк., 1993. — С. 213—260.

Питання 4.1. Демографічні методи аналізу

Мета статистичного дослідження цих процесів полягає в оцінюванні їх обсягів, ступеня поширення та прояву, визначенні закономірностей розподілу, розвитку та взаємозв’язку. Для цього у демографіі застосовується система статистичних методів, які умовно поділяють на три групи:

Поперечний аналіз – найпоширеніший методичний прийом демографічного описання та аналізу. Багато які показники, з якими сьогодні має справу демографія, розраховують для умовної генерації. Більшість публікованих окремих демографічних характеристик для конкретного календарного періоду (року) – шереги вікових коефіцієнтів народжуваності, смертності, шлюбності, показники демографічних таблиць, а також узагальнюючі демографічні показники – сумарний коефіцієнт народжуваності, середня тривалість майбутнього життя, брутто- та нетто-коефіцієнти відтворення населення – звичайно обчислюють для гіпотетичної, а не реальної генерації. Вони дають уявлення про сучасний стан демографічних процесів і збігаються з відповідними показниками реальних генерацій лише у стабільному населенні. Динаміка демографічних показників, побудованих за схемою гіпотетичної генерації, відчуває постійний вплив змін інтенсивності демографічних процесів у реальних генераціях, що складають їх.

Поздовжній аналіз, відомий також як когортний метод або метод реальної генерації, є способом вивчення демографічних процесів, за якого їх описують та аналізують у когортах, тобто сукупностях людей, котрі одночасно ввійшли в якийсь демографічний стан. Кожна когорта визначена демографічною подією, настання якої об’єднує людей в когорту, та календарним періодом її формування. При цьому при описанні та аналізі того чи того демографічного процесу періодом формування реальної когорти вважають період настання демографічної події, яка передувала тій події, частоту якої вимірюють. Отже, в реальній когорті всі демографічні події, настання яких об’єднує людей у когорти, відбуваються у певному інтервалі календарного часу, а можливі наступні події, частоту яких вимірюють, розглянуті у часі майбутнє стосовно календарного періоду формування. Наприклад, при описанні розлучуваності у реальній шлюбній когорті розглядають сукупність осіб, які уклали шлюб у конкретному календарному періоді, та розлучення у цій когорті за період наступного шлюбного життя, розподіленні по тривалому шлюбу на момент кожного розлучення. На відміну від реальної когорти періодом формування гіпотетичної когорти вважають період настання тієї демографічної події, частоту якої вимірюють. Так, смертність гіпотетичної когорти 2006 року – це смертність усіх людей, котрі померли цього року, але народилися впродовж низки попередніх років.

У поздовжньому аналізі демографічні події розглядають в їх природній послідовності як такі, що відбуваються в житті однієї когорти або групи когорт найчастіше – когорт за роком народження (при вивченні всіх демографічних процесів) або шлюбних когорт (при вивченні народжуваності та припиненні шлюбів). При графічному поданні це відповідає зображенню сукупності подій на демографічній сітці вздовж ліній життя. Звідси й походить назва методу.

При поперечному аналізі демографічної події, що відбулися водночас, але за різною тривалості демографічного стану, розглядають як такі, що відбуваються в одній гіпотетичній генерації, яка немовби проживає життя за умови конкретного часу. При графічному поданні це відповідає зображенню сукупності подій на демографічній сітці впоперек ліній життя, звідки й назва методу.

• методи екстенсивного аналізу, що визначають абсолютний розмір явищ та процесів, їх середній рівень, досліджують закономірності розподілу (структури та співвідношення, диференціації та концентрації населення), а також закономірності взаємозв’язку та розвитку;

• методи інтенсивного аналізу, що оцінюють ступінь поширення та силу прояву демографічного процесу в певній сукупності населення. В основу їх покладено систему взаємопов’язаних відносних величин інтенсивності;

• методи моделювання, що дають можливість прогнозувати розвиток демографічних процесів, а також робити перспективні розрахунки чисельності населення (метод демографічних таблиць, метод умовного та реального поколінь тощо).

Метод стандартизації — метод приведення показників до зіставного виду шляхом усунення впливу структурного чинника на значення показника.

Метод демографічних таблиць — побудова теоретичної моделі процесу відтворення населення на основі таблиць, що містять імовірнісні показники.

Прикладом таких таблиць можуть бути таблиці смертності (дожиття) і середньої очікуваної тривалості життя, таблиці шлюбності і розлучуваності, а також таблиці плідності. В основу цих таблиць покладено імовірнісні показники зміни демографічного стану, що враховують реально існуючий режим вимирання населення, укладення шлюбів, порядок народження чергової дитини тощо.

У свою чергу, для побудови демографічних таблиць застосовують методи:

• реального покоління — метод аналізу закономірностей відтворення одного покоління одночасно народжених людей протягом усього періоду їхнього існування;

• умовного покоління — метод аналізу закономірностей відтворення різних поколінь, які одночасно існують на певний момент часу або за короткий проміжок часу.

Оскільки метод реального покоління потребує нагромадження даних про сукупність людей протягом їхнього столітнього існування, то практичне застосування цього методу в побудові демографічних таблиць досить ускладнюється, а їх результати втрачають свою актуальність. Як правило, демографічні таблиці будуються методом умовного покоління. Отже, система зазначених методів дозволяє дослідити визначальні параметри населення та закономірності його розвитку.

Метод потенційної демографії – це розрахунок життєвого потенціалу на основі таблиць дожиття.

Метод побудови демографічної сітки – що графічно відображення демографічні процеси (смертності, народжуваності, шлюбності або розлучуваності) з певним поколінням людей за певний час і період спостереження.