- •Черкаси – 2008
- •Пояснювальна записка
- •1.2. Пізнавальні та дидактичні завдання вивчення дисципліни.
- •Навчальна програма дисципліни
- •1.5. Зміст тем дисципліни Тема № 1 Вступ до курсу.
- •Тема 2. Віденський конгрес
- •Тема 3. Створення та діяльність Священного союзу
- •Тема 4. “Східне питання” в європейській дипломатії другій чверті хіх ст.
- •Тема 5. Європейська дипломатія в іі чверті хіх ст.
- •Тема 6. Дипломатія європейських країн під час революції 1848-1849 рр.
- •Тема 7. Європейська дипломатія в роки Кримської війни і Паризький мир
- •Тема 8. Європа в період об’єднання Німеччини
- •Тема 9. Європа в період франко-прусської війни
- •Тема 10. Європа після Франкфуртського миру (1872-1875 рр.)
- •Тема 11. Східне питання. Берлінський конгрес (1875 р.)
- •2. Робоча програма дисципліни
- •2.1. Трудомісткість курсу
- •Структура та зміст дисципліни Структура та обсяг годин за темами курсу
- •3. Тематика та зміст лекцій
- •Тема 1. Вступ до курсу, Тема 2. Віденський конгрес
- •Тема лекції. Європейська дипломатія на початку хіх ст.. Логіка викладу:
- •Тема 1. Віденський конгрес (1 жовтня 1814 р. – 9 червня 1815 р.).
- •Тема 3. Створення та діяльність Священного союзу Лекція 2
- •Тема лекції: Утворення та діяльність Священного Союзу. Логіка викладу:
- •Тема 4. “Східне питання” в європейській дипломатії іі чверті хіх ст. Тема 5. Європейська дипломатія в іі чверті хіх ст. Лекція 3
- •Тема лекції. Європейська дипломатія в 1830-1840-х рр. Хіх ст. Логіка викладу:
- •Тема 6. Дипломатія європейських країн під час революції 1848-1849 рр. Лекція 4
- •Тема лекції: Європа під час революції 1848-1849 рр. Логіка викладу:
- •Тема 7. Європейська дипломатія в роки Кримської війни і Паризький мир Лекція 5
- •Логіка викладу:
- •3.Паризький конгрес 1856 р.
- •Тема 8. Європа в період об’єднання Німеччини. Тема 9. Європа в період франко-прусської війни Лекція 6
- •Тема 1. Європа в період об’єднання Німеччини. Логіка викладу
- •4. Тематика та зміст семінарських занять
- •Тема 2. Віденський конгрес Семінарське заняття № 1
- •Тема заняття: Європейська дипломатія в період Віденського конгресу.
- •Література
- •Контрольні завдання до семінару:
- •Методичні рекомендації до теми:
- •Тема 4. “Східне питання” в європейській дипломатії другій чверті хіх ст.
- •Тема 5. Європейська дипломатія в 1830-40-х рр. Чверті хіх ст. Семінарське заняття № 2
- •Тема заняття: Європейська дипломатія в іі чверті хіх ст.
- •Література
- •Контрольні завдання до семінару:
- •Методичні рекомендації до теми:
- •Тема 6. Дипломатія європейських країн під час революції 1848-1849 рр. Семінарське заняття № 3
- •Тема заняття: Європа під час революції 1848-1849 рр.
- •Література
- •Контрольні завдання до семінару:
- •Методичні рекомендації до теми:
- •Тема 7. Європейська дипломатія в роки Кримської війни і Паризький мир Семінарське заняття № 4
- •Тема заняття: Європейська дипломатія в роки Кримської війни і Паризький мир.
- •Література
- •Контрольні завдання до семінару:
- •Методичні рекомендації до теми:
- •Тема 8. Європа в період об’єднання Німеччини
- •Тема 9. Європа в період франко-прусської війни Семінарське заняття № 5
- •Тема заняття: Європа в період об’єднання Німеччини.
- •Література
- •Контрольні завдання до семінару:
- •Методичні рекомендації до теми:
- •Тема 11. Східне питання. Берлінський конгрес (1875 р.) Семінарське заняття № 6
- •Тема заняття: Східне питання. Берлінський конгрес.
- •Література
- •Контрольні завдання до семінару:
- •Методичні рекомендації до теми:
- •5. Завдання для самостійної роботи, індівідуальні, навчально-дослідницькі завдання
- •5.1. Завдання для самостійної роботи
- •5.2. Завдання для індивідуальної роботи
- •8.3. Завдання для індивідуально-дослідницької роботи
- •6. Методичні вказівки з організації самостійної
- •6.1. Методичні рекомендації з організації самостійної роботи
- •Методичні рекомендації для самостійного вивчення студентами тем з курсу ”Історія країн Західної Європи та Північної Америки нового часу”
- •6.2. Методичні рекомендації для індивідуального вивчення студентами тем з курсу ”Історія країн Західної Європи та Північної Америки нового часу”
- •6.4.Методичні рекомендації з організації підготовки рефератів. Загальні методичні рекомендації до підготовки рефератів
- •Методичні рекомендації до окремих тем
- •9. Контроль знань студентів
- •9.1. Питання для повторення курсу “Дипломатична істрія Європи в хіх ст. ”
- •Критерії оцінювання знань на екзамені з ”Дипломатичної історії Європи в хіх ст.”
- •5. Навчально-методичні матеріали
- •11. Наочні навчальні матеріали
- •12. Критерії та систмема оцінювання знань,
- •1. Основні терміни і визначення
- •2. Розподіл балів на поточно-модульний і підсумковий контроль знань.
- •2.1. Поточно-модульний контроль
- •2.2. Підсумковий контроль
- •3. Організація і порядок проведення поточно-модульного і підсумкового контролю
- •3.1. Організація і проведення поточного контролю
- •3.2. Організація і проведення модульної контрольної роботи
- •3.3. Організація і проведення підсумкового контролю
- •3.4. Визначення рейтингового показника з навчальної дисципліни
- •Розподіл балів при оцінюванні знань студентів.
11. Наочні навчальні матеріали
До наочних навчальних матеріалів відносяться посібники, назви їх подані у списку літератури до комплексу, окремі схеми, таблиці, що містяться в деяких монографіях і наукових статтях, відеофільми, які студент може знайти на інтернетівських сайтах.
Із інших матеріалів, насамперед важливим є використання таких, як
Європа в 1789-1815 гг. Карта. – М., 1977.
Європа в 1815-1847 гг. Карта. – М., 1979.
Атлас. Нова історія (1640-1914 рр.). – К., 2006.
Политическая карта мира. – М., 1979.
Політична карта світу. – К., 2007.
12. Критерії та систмема оцінювання знань,
УМІНЬ І НАВИЧОК СТУДЕНТІВ
Порядок оцінювання знань та визначення рейтингу студента за кредитно-модульною системою організації навчального процесу
1. Основні терміни і визначення
Поточно-модульний контроль (ПМК) – це один з видів контролю стану засвоєння знань та вмінь студента з модуля навчальної дисципліни. Поточно-модульний контроль включає оцінювання знань студента під час проведення семінарських занять, виконання завдань самостійної та індивідуальної роботи, тестування, колоквіуму, контрольної роботи і проведення модульної контрольної роботи.
Підсумковий контроль (ПК) – це контроль рівня засвоєння знань та вмінь студента в цілому з навчальної дисципліни, для якої навчальним планом передбачений екзамен.
Підсумковий контроль може здійснюватися у двох варіантах.
Перший варіант – підсумковий контроль проводиться в усній і (або) письмовій формі за вибором кафедри.
Другий варіант – захист результатів виконання індивідуального навчально-дослідницького завдання з поданням відповідного звіту.
З навчальних дисциплін, для яких навчальним планом передбачений залік, контроль рівня засвоєння знань та вмінь студента в цілому визначається за результатами поточно-модульного контролю.
Індивідуальне навчально-дослідницьке завдання (ІНДЗ) – специфічний вид позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, наукового чи навчально-дослідницького характеру, яке використовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу. Результатами ІНДЗ може бути підготовка наукових звітів, участь (з публікацією тез доповідей) у науково-практичних конференціях, конкурсах і олімпіадах, публікація наукових статей тощо. Зміст, форми, звітність, порядок і критерії оцінювання ІНДЗ встановлюється згідно пропозицій викладача кафедрою.
Рейтинговий показник студента з навчальної дисципліни – це числова величина, яка дорівнює сумі набраних студентом балів під час вивчення та контролю знань з усіх модулів дисципліни за встановленою для дисципліни шкалою розподілу балів.
Рейтинг студента – це порядкова позиція студента в академічній групі за результатами навчання з навчальної дисципліни. Оцінка, отримана студентом у разі повторного оцінювання результатів навчання, на сукупний рейтинг студента не впливає.
Шкала оцінювання знань студента встановлює взаємозв’язки між рейтинговим показником з дисципліни, національною шкалою оцінювання знань студента і шкалою оцінок ECTS.
Шкала оцінювання знань
Рейтинговий показник |
Оцінка у національній шкалі |
Оцінка ECTS |
|
90 – 100 |
Зараховано |
5 (відмінно) |
A (відмінно) |
82 – 89 |
4 (добре) |
B (добре) |
|
75 – 81 |
C (добре) |
||
68 – 74 |
3 (задовільно) |
D (задовільно) |
|
60 – 67 |
E (задовільно) |
||
35 – 59 |
Незараховано |
2 (незадовільно) |
FX (незадовільно) з можливістю повторного складання |
1 – 34 |
- |
F (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням |
Критерії визначення оцінок.
5 (відмінно) А – «відмінно» - студент глибоко і досконало знає матеріал усіх тем дисципліни, повністю засвоїв теоретичні основи курсу, уміє визначати причини і наслідки суспільно-політичних та соціально-економічних процесів, що відбулися в зарубіжній історії.
4 (добре) В – «дуже добре» - студент добре засвоїв теоретичний матеріал дисципліни і здобув практичні навики на рівні, який дає можливість виконувати завдання на рівні вище середнього з окремими неточностями (у визначенні характеристиці подій і явищ зарубіжної історії тощо).
С – «добре» - студент засвоїв теоретичний матеріал дисципліни і здобув практичні навики на рівні, який дає можливість виконувати завдання на рівні вище середнього з кількома помилками.
3 (задовільно) D – «задовільно» - студент в цілому засвоїв теоретичний матеріал і набув практичних навичок, що дозволяє йому непогано виконувати завдання, проте кількість суттєвих помилок становить більше трьох.
Е – «задовільно» - студент ознайомлений в загальних рисах з теоретичним матеріалом і має практичні навички, достатні для виконання завдань на івні мінімальних вимог.
2 (незадовільно) FХ – «незадовільно» - студент має уявлення про теоретичний матеріал дисципліни, але при виконанні практичних завдань допускається дуже грубих помилок. Необхідно повторно опрацьовувати матеріал і повторно складати іспит.
F – «незадовільно» - студент не засвоїв матеріал навчальної дисципліни не розуміє теоретичного матеріалу та не має практичних навичок для виконання поставлених завдань. Необхідна подальша робота з обов’язковим повторним опрацюванням курсу.