4. Тематика та зміст семінарських занять

Тема 2. Віденський конгрес Семінарське заняття № 1

(2 год)

Тема заняття: Європейська дипломатія в період Віденського конгресу.

Мета: розкрити особливості європейської дипломатії після завершення наполеонівських воєн та в період проведення Віденського конгресу 1814-1815 рр.

Зміст семінарського заняття

1. Позиції провідних європейських країн напередодні Віденського конгресу.

2. Саксонське і польське питання.

3. Політика Франції щодо конгресу . Талейран.

4. Заключний акт конгресу.

Література

1. Богданов А.П. Первые российские дипломаты: Исторические портреты.- М.: Знание, 1991.

2. Борисов Ю.В. Шарль Морис Талейран.-М.: Международные отношения, 1986.

3. Дебидур А. Дипломатическая история Европы. Т. 1,2.- М., 1996.

4. Дипломатический словарь: В 3-х тт.-Т.1: А-И. – М.: Наука, 1984.Т.2: К-Р. – М.: Наука, 1985; Т.3: С-Я. – М.: Наука, 1986.

5. История ХIX века / Под ред. Лависса и Рамбо.- Т. 1-8.-М.: Соцэкгиз, 1937-1938.

6. История дипломатии. Т.1. / Под ред. В.П. Потёмкина.-М.: ОГИЗ,1941.

7. История дипломатии. - Т.2. Дипломатия в новое время (1872-1919) / Под ред. В.П. Потёмкина.-М.: Госполитиздат, 1945.

8. История дипломатии. / Под ред. В.А. Зорина.-М.: Госполитиздат, 1959-1965.

9. Історія дипломатії / Під ред. В.П. Потьомкіна. Т. 2.-К.: Політвидав, 1948.

10. История Польши: В 3-х тт. / Под ред. Королюка и др.-М.: АН СССР.- Т.1-3.- 1954-1958.

11. История Франции. Т. 1-3.-М.: Наука, 1972-1973.

12. Киняпина Н. Внешняя политика России первой половины ХIХ века.-М.: Высш.шк., 1963.

13. Покровский М.П. Дипломатия и война в ХIХ столетии: Сборник статей.-М.: Красная новь, 1923.

15. Тарле Е.В. Крымская война.: В 2-х тт.-М.: Изд-во АН СССР, 1950.

16. Талейран: Мемуары / Пер. и ред. Е.В. Тарле.-М.: Ин-т международных отношений, 1959.

17. Тарле Е.В. Талейран.-М.: Молодая гвардия, 1957.

Контрольні завдання до семінару:

Визначити основні наслідки наполеонівських воєн для європейських країн в 1813-1814 рр.?

Якими були основні суперечності між країнами переможницями?

Чим було зумовлено протистояння Великобританії та Росії на Віденському конргесі?

Які кроки здійснив Талейран з метою збереження територіальних надбань Франції?

Визначте основні територіальні суперечки на Віденському конгресі.

Як було вирішено польське та саксонське питання Заключним актом Віденського конгресу?

Методичні рекомендації до теми:

Після Лейпцігської битва розпочався занепад Першої імперії у Франції який завершився 6 квітня 1814 р. зреченням Наполеона та відновлення династії Бурбонів (до 27 липня 1830 р.).

Вирішити проблеми післявоєнного врегулювання у Відні 1814-1815 рр. зібралися: 2 імператори – російський (Олександр І) та австрійський (Франц І), 4 королі – датський (Фрідріх (Фредерік) VІ), вюртембергський (Фрідріх І, курфюрст з 1803 р., король з 1806 р.), прусський (Фрідріх-Вільгельм ІІІ), баварський (Максиміліан І, король з 1806 р.), 2 спадкових принци шведський (Ж.Б. Бернадот – Карл ХІV Юхан) і португальський (Жуан VІ – регент), 3 великі герцогині Пармська (Марія-Луїза Габсбург – жінка Наполеона), Моденська (Франческо ІV Габсбург), Тосканська (Фердінанд ІІІ Габсбург) та 215 голів князівських домів. Основним принципом європейської дипломатії став принцип легітимізму. Основними проблемами які розглядали європейські дипломати на конгресі були територіальні проблеми: саксонське (з 1806 р. королівство, Фрідріх-Август І) та польське (з 1807 р. герцогство, Фрідріх-Август ІІІ Саксонський) Белосток з 1807 р., Тарнополь з 1809 р.) питання – таємна угода між Меттерніхом, Кестлрі та Талейраном від 3 січня 1815 р.

В ході прийняття заключного акту Віденського конгресу Пруссія отримала Вестфалію, район Саксонії на лівому березі Рейну та деякі північногерманські землі в Померанії, що належали Данії яка отримала за це Шлезвіг і Голштейн. Польща розподілена між:– Пруссії – Познань, Бромберг і Торунь, Австрії – Східну Галичину, Краків було проголошено вільним містом. Герцогство Варшавське – Росії.

Італійське питання – Неаполітанське королівство Мюрат (1808 – 1815 рр.) чи Фердінанд ІV Бурбон. Таємна угода між Мюратом та Меттерніхом від 11 січня 1814 р. Влада Фердінанда ІV поновилася в березні 1815 р. Австрії відійшли – Ломбардія і Венеція і на Адріатиці Далмація, Савойя і Ніцца, а також П’ємонт і Генуя – Сардінському королівству (Віктор Еммануїл І Савойський). Папська область (Пій VІІ). Королівство обох Сицилій - Неаполітанське (Фердінанд І Бурбон).

Бельгія – Голландському королівству. Швейцарія – навічно нейтральна, 22 кантона, плюс північний П’ємонт. Англія – Цейлон, Мальта, Капська колонія. Норвегія – Швеції.

8 червня 1815 р. новий загально германський союзний договір – 38 держави.