Екзаменаційний білет № 41
1. Закодувати комбінації 10111, 10101 кодом з парним числом одиниць.
Код з парним числом одиниць в комбінації утворюється із звичайного коду шляхом добавлення до комбінації m – елементного (у даному випадку 5 – елементного) коду ще одного елементу, щоб кількість одиниць у новому (m+1) елементному коді було парним. Такий код дозволяє знайти непарне число помилково прийнятих елементів.
Записати на мові Паскаль обчислення виразу :
(x+y)/(2*x+z)+exp(-x)=exp(1/3*ln(1+x*x)) или (x+y)/(2*x+z)+1/ln(x)+exp((1/3)*ln(1+sqr(x)))
Можно представить е в степени –x как 1/е в степени х
3. Організація вводу-виводу в мпс. Режим обміну інформацією (опитування, переривання, прямий доступ до пам’яті).
Кожен МК має деяку кількість ліній вводу/виводу, що об'єднані в багаторозрядні (частіше 8-розрядні) паралельні порти вводу/виводу. У пам'яті МК кожному порту вводу/виводу відповідає своя адреса регістра даних. Звертання до регістра даних порту вводу/виводу відбувається тими ж командами, що і звертання до пам'яті даних. Крім того, у багатьох МК окремі розряди портів можуть бути опитані або встановлені командами бітового процесора.
У залежності від реалізованих функцій розрізняють наступні типи паралельних портів:
однонапрямлені порти, призначені тільки для вводу або тільки для виводу інформації;
двонапрямлені порти, напрямок передачі яких (ввід або вивід) визначається в процесі ініціалізації МК;
порти з альтернативною функцією (мультиплексовані порти). Окремі лінії цих портів використовуються спільно з вмонтованими периферійними пристроями МК, такими як таймери, АЦП, контролери послідовних інтерфейсів;
порти з програмно керованою схемотехнікою вхідного/вихідного буфера.
Порти виконують роль пристроїв часового узгодження функціонування МК і об'єкта управління, які, в загальному випадку, працюють асинхронно. Розрізняють три типи алгоритмів обміну інформацією між МК і зовнішнім пристроєм через паралельні порти вводу/виводу:
режим простого програмного вводу/виводу;
режим уводу/виводу зі стробом;
режим уводу/виводу з повним набором сигналів підтвердження обміну.
Типова схема двонапрямленого порту вводу/виводу МК наведена на Рис. 4.4.
Рис.
4.4. Рис.
4.4. Типова схема двонапрямленого порту
вводу/виводу МК.
Тригер управління дозволяє вивід даних на зовнішній вивід. У сучасних МК, як правило, забезпечується індивідуальний доступ до тригерів даних і управління, що дозволяє використовувати кожну лінію незалежно в режимі вводу або виводу.
Необхідно звернути особливу увагу на те, що при введенні даних зчитується значення сигналу, що надходить на зовнішній вивід, а не вміст тригера даних. Якщо до зовнішнього виводу МК підключені виходи інших пристроїв, то вони можуть установити свій рівень вихідного сигналу, який і буде зчитаний замість очікуваного значення тригера даних.
Іншим розповсюдженим варіантом схемотехнічної організації порту вводу/виводу є вивід з "відкритим витоком", який ще називають "квазідвонапрямленим". Така організація виводу дозволяє створювати шини з об'єднанням пристроїв за схемою "монтажне І".
Програмний обмін інформацією є основним у будь-якій мікропроцесорній системі. Він передбачений завжди, без нього неможливі інші режими обміну. У цьому режимі процесор є одноособовим хазяїном (або задатчиком, Master) системної магістралі. Всі операції (цикли) обміну інформацією в даному випадку ініціюються тільки процесором, усі вони виконуються строго в порядку, запропонованому програмою, яка виконується.
Процесор читає (вибирає) з пам'яті коди команд і виконує їх, читаючи дані з пам'яті або з пристрою вводу/виводу, обробляючи їх, записуючи дані в пам'ять або передаючи їх у пристрій вводу/виводу. Шлях процесора по програмі може бути лінійним, циклічним, може містити переходи (стрибки), але він завжди безупинний і цілком знаходиться під контролем процесора. Ні на які зовнішні події, не зв'язані з програмою, процесор не реагує (Рис. 1.11). Усі сигнали на магістралі в даному випадку контролюються процесором.
Рис.
1.11. Програмний
обмін інформацією.
Обмін з використанням переривань використовується тоді, коли необхідна реакція мікропроцесорної системи на якусь зовнішню подію, на прихід зовнішнього сигналу. У випадку комп'ютера зовнішньою подією може бути, наприклад, натискання на клавіші клавіатури або прихід локальною мережею пакета даних. Комп'ютер повинен реагувати на це, відповідно, виведенням символу на екран або ж читання й обробкою прийнятого з мережі пакета.
У загальному випадку організувати реакцію на зовнішню подію можна трьома різними шляхами:
за допомогою постійного програмного контролю факту настання події (так званий метод опитування прапора або polling);
за допомогою переривання, тобто насильного переведення процесора з виконання поточної програми на виконання негайно необхідної програми;
за допомогою прямого доступу до пам'яті, тобто без участі процесора при його відключенні від системної магістралі.