Екзаменаційний білет № 10
Чотирьохполюсники та їх класифікація. Параметри чотирьохполюсників та способи їх визначення. Види зєднань чотирьохполюсників.
Четирехполюсник – электрическая цепь с двумя парами зажимов, включенная таким образом, что через каждую пару зажимов проходят парно равные токи, если их положительные направления выбраны 2х2 – полюсник или проходной четырехполюсник.
Четырехполюсники подразделяются на линейные, нелинейные, пассивные и активные т.е. в зависимости от наличия в схеме линейних елементов, наличия активных и пассивных елементоа. Активные усиливают мощность сигналов в зависимости от размеров елементов цепи и длинны волни
В
зависимости от структуры существуют
Т-подобные и Р-подобные, симметричные
и ассиметричные, уравновешенные и
неуравновешенные.
Параметры четирехполюсников: собственные, вторичные, характеристические
Собственные: X, Z, A, B, H, F
Y- это параметры короткого замыкания
Z- холостого хода
A и B- передачи
H и F- смешаные J=a + jB
Призначення апарату підпрограм. Структура процедури користувача. Виклик процедури.
Призначення аппарату підпрограм. Структура процедури користувача. Виклик процедури.
Підпрограми підвищують продуктивність праці, економлять пам'ять, роблять програму більш наочною, спрощують розкобку більших і складніших програм. В мові ТР є два види підпрограм – процедури та функції. Вони відрізняються між собою структурою та способом виклику.
На етапі проектування програми програміст визначає які частини алгоритму необхідно реалізувати у вигляді процедури. В головній програмі всі підпрограми розміщуються після розділу описання даних перед оператором begin виконавчої частини, а викликаються при потребі в процесі виконання головної головної програми або іншої підпрограмми.
Структура процедури має вигляд:
Procedure імя (список параметрів);
{Розділ локальних даних}
Begin {Розділ виконавчих операторів}
…
End;
Перший рядок складає заголовок процедури. Ім’я вибирає програміст, як імя змінної (integer, var). В списку формальних параметрів вони перераховуються через ; окремі параметри та інформація про їх типи.
В розділі локальних даних описують тільки ті дані, які використовуються для службових цілей в самій процедурі (параметри циклів, робочі змінні та масиви).
В розділі виконавчих операторів записують послідовність операторів, який реалізують потрібний алгоритм. При цому вони оперують з формальними параметрами, локальними та глобальними даними.
Зв'язок між окремими програмними одиницями здійснюється через списки параметрів та за допомогою глобальних змінних.
Глобальні дані описуються в головній програмі, вони не являються фактичними параметрами при виклику підпрограм, не описані в програмах, а викликаються в одній з них і в головній програмі.
Результати роботи підпрограми можуть бути передані до головної програми через формальні параметри та глобальні дані.
3. Управляючі пристрої комутаційних вузлів та їх функції у системах з безпосереднім та регістровим управлінням.
Для управління процесом встановлення зєднання на комутаційних вузлах (КВ) встановлюються інформаційні вузли (ІВ). Основні функції: Прийом сигналів від абонентських апаратів.
До цих сигналів належить:
-- сигнал виклику абонентської станції
-- сигнал набору номера
-- сигнал закінчення передачі інформації
- розподілення прийнятих сигналів по окремим блокам
- визначення стану комунікаційних пристроїв і ліній
- визначення з’єднувального шляху в КС входом і потрібним виходом
- Ввімкнення комутаційних пристроїв, які відповідають вибраному з’єднувальному шляху
- посилка абонентом акустичних сигналів про стан з’єднання на його окремих етапах
Безпосереднє управління застосовується лише на АТС, з індивідуальним інформаційним устройством (ІП) для кожного комутаційного пристрою. В таких системах абонент при наборі номера на номеронабирачі телефонного апарату посилає імпульси в ІП відповідного комутаційного пристрою. Комутаційний пристрій транслює ці імпульси в приймальний пристрій комутаційного пристрою, завдяки цьому процес комутації здійснюється одночасно з набором номера.
При регістровому управлінні (РУ) інформація про номер викликає мого абонента записується на ІП а потім поступає до спеціального пристрою, який називається регістром, в якому фіксується абонентський номер.
РУ забезпечує більш широкі можливості при побудові мереж зв’язку: дозволяє встановлювати зєднання між АЛ мереж через різне число ступенів шукання при зберіганні єдиної нумерації для АЛ. Внутрішньостанційні зєднання можуть встановлюватися через одне число ступенів шукання, з’єднуючи між АЛ, ввімкненими в різні станції одного й того ж вузлового району через друге, а зєднання між АЛ, ввімкнених в станції різних вузлових районів – через третє число ступенів шукання. При цьому число цифр в абонентському номері залишається незмінним.
Таким чином при РУ немає жорсткого зв’язку між значністю нумерації АЛ і числом ступенів шукання, як це має місце в АТС з безпосереднім управлінням.