53.Проблеми ціноутворення в міжнародній торгівлі.

Ціни в міжнародній торгівлі є результатом взаємодії мікро- і макропроцесів у світовій та національних економіках. Процес ціноутворення можна найповніше дослідити, аналізуючи експортні ціни і ціни ТНК. Функції ціни: 1) одержання прибутку фірмі; 2) комунікативно-інформаційна ф-ція. Ц.повинна забезпечити зв’язок виробника з потенційним споживачем, надати інфо для скл-ня планів фірми щодо обсягу, стр-ри вир-ва, динаміки попиту, умов торгівлі; 3) щодо трансфертних цін (ц.за якими здійснюється обмін товарами і послугами між материнською компанією та зокордонними філіалами), то вони крім загальних ф-цій, стимулюють зменшення податкових стягнень у країні діяль-ті фірми, забезпечують заощадження за рахунок тарифних і кількісних обмежень у власній країні та за рубежем, ефективно управляти рухом потоків готівки. Процес формування експортної ціни визначається тими ж завданнями і факторами, що й процес ціноутворення на внутрішньому ринку. Ц.має забезпечити початкове входження на новий ринок, своєчасно мінятися відпов. до змін в умовах конкуренції та в загальному попиті на товари.

Початкова ціна – «зняття вершків», встановлення високої ціни на новий удосконалений продукт, розв’язує лише часткові завдання, вимагає точної ринкової орієнтації і швидкої реакції на конкурентні умови ринку. Інший тип цієї ц.грунтується на встановленні її з урахуванням того, що на даному ринку вже є товари, які пропонуються експортером. Тоді Ц визначається умовами конкуренції на ринку; вирішальними є витрати на вир-во і життєвий цикл товару; цей тип ц ризикований дя експортера.

Ціна проникнення вимагає масового споживання і покупця, чутливого до рівня цін; їй характерний низький рівень; низька доходність одиниці товару буде компенсована сукупною виручкою, прибутковістю; несе в собі великий ризик, бо немає певності, що всі передумови успіху на ринку можуть бути забезпечені.

На ц.товарів і її перегляд впливають ек-на пол-ка нац-них урядів, м.орг-цій, міждержавних об’єднань через субсидування експорту, «маркетинг», урядові закупки, валютне рег-ня. На ціноутворення у світовій економіці поряд із державними нац. структурами впливають інститути м/н співробітництва та інтеграції. Серед них насамперед треба виділити Європейське економічне співтовариство, ГАТТ, МВФ та Світовий банк; рішення і рекомендації G7. Крім того, всілякі торговельні та економічні міжнародні об’єднання, на зразок Асоціації вільної торгівлі, економічних вільних зон, митних союзів тощо, теж мають вплив на міжнародне ринкове ціноутворення.

На ціноутворення у сфері діяль-ті м.корпорацій (монополій) впливає ряд факторів: цілі корпорації, обсяг витрат, ринкова ситуація і поведінка споживачів, ринкова стр-ра, обмеження з боку зовн.середовища. Внаслідок того, що ці фактори діють у різних країнах неоднаково, цінова пол-ка корпорацій значно відрізняється на ринках окремих держав. М.ц., які встановлюють м.корпорації на певних ринках є тим орієнтиром, що формує загальні параметри трансфертних цін. Ц.м-них корпорацій – це зовнішні м ціни, трансфертні – внутрішні м.ціни.

Існує кілька методів ціноутворення: 1) затратне, ціни визначають на на основі всіх витрат; 2) «двоїсте» – на цінах граничних витрат, і внаслідок цього експортні ціни нижчі внутрішніх; 3) ринково-диференційоване: головне – зібрати найповнішу інфо про зовнішні ринки і діяти відповідно, а якщо інфо обмаль, то ціни формуються на основі граничних витрат.

Установлюючи ціну на свої товари, експортер прагне по можливості включити в неї витрати, пов’язані з експортом, що підвищують ціну: дослідження зарубіжного ринку, страхування, транспортування, зв’язок із зарубіжними споживачами, витрати на просування товару, тарифи і податки, ризик, пов’язаний з використанням іноземної валюти, політичний і комерційно-кредитний ризик. Цей процес називається ескалацією ціни.

Отже, Ціна - це грошова сума, яку має намір одержати продавець, пропонуючи товар чи послугу, і яку готовий заплатити за даний товар чи послугу покупець. Збіг зазначених двох вимог залежить від багатьох умов, що одержали назву "ціноутворюючих факторів": Загальноекономічні, тобто діючі незалежно від виду продукції і конкретних умов її виробництва і реалізації. До них відносяться: економічний цикл; стан сукупного попиту та пропозиції; інфляція.

Конкретно економічні, тобто обумовлені особливостями даної продукції, умовами її виробництва і реалізації. До них відносяться: витрати; прибуток; податки і збори; пропозиція та попит на цей товар чи послугу з урахуванням взаємозамінності; споживчі властивості: якість, надійність, зовнішній вигляд, престижність.

Специфічні, тобто діючі тільки у відношенні деяких видів товарів і послуг: сезонність; експлуатаційні витрати; комплектність; гарантії й умови сервісу.

Спеціальні, тобто пов'язані з дією особливих механізмів і економічних інструментів: державне регулювання; валютний курс.

Позаекономічні - політичні; військові.

Що стосується встановлення цін на ряд товарів масового попиту, то тут мають застосовуватися ті ж підходи, що й при зміні початкової ціни, тобто на одні продукти ціна має забезпечити максимальну прибутковість за короткий строк, на інші – захистити ринок від вторгнення конкурентів, гарантувати збереження або розширення ринкової частки.