- •01001 М. Київ, Хрещатик, 7/11
- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •1.1. Елементи теорії матриць та визначників
- •1.1.1. Поняття матриці. Види матриць
- •Види матриць
- •1.1.2. Дії над матрицями
- •Властивості дій над матрицями
- •1.1.3. Визначники другого та третього порядків
- •1.1.4. Основні властивості визначників
- •1.1.5. Визначники -го порядку. Мінори та алгебраїчні доповнення
- •1.1.6. Обернена матриця
- •Алгоритм знаходження оберненої матриці
- •1.1.7. Ранг матриці
- •Властивості рангу матриці
- •Методи обчислення рангу матриці
- •Алгоритм знаходження рангу матриці
- •1.2.2. Метод Крамера розв'язування систем лінійних рівнянь
- •1.2.3. Матричний метод розв'язування систем лінійних рівнянь
- •1.2.4. Метод Гаусса розв'язування систем лінійних рівнянь
- •Алгоритм методу Гаусса
- •1.2.6.2. Модель Леонтьєва багатогалузевої економіки (балансовий аналіз)
- •Розділ 2. Аналітична геометрія. Векторна алгебра
- •2.1. Векторна алгебра
- •2.1.1. Векторні та скалярні величини. -вимірний вектор. Векторний простір
- •2.1.2. Різновиди векторів
- •2.1.3. Дії з векторами, заданими в координатній формі
- •Властивості скалярного добутку векторів:
- •2.1.4. Координати вектора. Довжина вектора. Кут між векторами
- •2.1.5. Лінійна залежність і незалежність векторів. Розкладання вектора за базисом
- •Алгоритм розкладу вектора за базисом
- •2.2. Лінії на площині
- •2.2.1. Прямокутна декартова система координат на площині та у просторі
- •2.2.2. Поняття рівняння лінії на площині. Види рівнянь прямої на площині
- •Види рівнянь прямоТ на площині
- •2.2.3. Кут між прямими
- •2.3. Лінії в просторі
- •23.1. Рівняння поверхні в просторі. Рівняння сфери
- •2.3.2. Види рівнянь площини
- •1. Загальне рівняння площини:
- •2.3.3. Відстань між двома точками в просторі. Відстань від точки до площини
- •23.4. Взаємне розміщений двох площин
- •2.3.5. Види рівнянь прямої у просторі
- •23.6. Взаємне розміщення двох прямих у просторі
- •2.3.7. Взаємне розміщення прямої і площини у просторі
- •2.4. Криві лінії другого порядку на площині
- •2.4.1. Коло та його рівняння
- •2.4.2. Еліпс та його рівняння
- •2.43. Гіпербола та її рівняння
- •2.4.4. Парабола та и рівнинна
- •3.1.2. Деякі елементарні функції та їх графіки. Способи задания функцій
- •3.1.3. Основні властивості функцій
- •3.1.4. Застосування функцій в економіці
- •3.23. Теореми иро границі
- •3.2.4. Приклади обчислення границь послідовностей
- •3.2.5. Поняття границі функції. Односторонні границі
- •3.2.6. Основні теореми про іраниці. Чудові границі
- •3.2.7. Прийоми обчислення границь функції
- •3.2.8. Неперервність функції. Основні поняття
- •3.2.9. Властивості неперервних функцій
- •3.2.10. Розриви функції та їх класифікація
- •3.2.11. Методика дослідження функції на неперервність
- •Розділ 4. Диференціальне числення функцій однієї змінної 4.1. Похідна функції
- •4.1.1. Поняття похідпої
- •4.1.2. Геометричішй та механічний зміст похідної
- •Фізичний зміст похідної
- •4.1.3. Похідні основних елементарних функцій
- •4.1.4. Основні правила диференціювання функцій, заданих аналітично
- •4.1.5. Похідні функцій, заданих неявно та параметрично
- •4.1.6. Похідні вищих порядків
- •4.2. Диференціал функції однієї змінної
- •4.2.1. Означення диференціала функції, його геометричний зміст
- •422. Диференціали вищих порядків
- •4.3.3. Зростання та спадання функції, достатня умова
- •4.3.4. Екстремуми функцій, необхідна та достатня умови
- •Необхідна умова екстремуму
- •43.5. Опуклість, угнутість кривих та точки перетну функції
- •Необхідна умова існування точки перегину
- •Алгоритм дослідження функції на опуклість, угнутість і точки перегину
- •4.3.6. Найбільше і найменше значення функції, неперервної на відрізку
- •Алгоритм знаходження найбільшого і найменшого значень функції; неперервної на відрику
- •4.3.7. Асимптоти до кривої графіка функції
- •4.3.8. Загальна схема дослідження функції
- •4.4. Економічні приклади та задачі
- •4.4.1. Застосування похідної до задач економіки
- •Темп зростання функції
- •4.4.2. Економічний зміст похідної. Еластичність
- •4.4.3. Економічне застосування диференціала. Мультиплікатор
- •Література
1.2.6.2. Модель Леонтьєва багатогалузевої економіки (балансовий аналіз)
Мета балансового аналізу - дати відповідь на питання, яким повинен бути обсяг виробництва кожної з багатогалузевого господарства, щоб задовольнити всі потреби в продукції даної галузі. При цьому кожна галузь виступає, з одного боку, виробником деякої продукції, а з іншого - споживачем продукції (і своєї, і виробленої іншими галузями).
Нехай маємо галузей виробництва. Розглянемо економічну систему, що її утворюють взаємозв'язані галузі виробництва за певний період часу.
Позначимо через - загальну вартість продукції, виробленої в -й галузі ;
- вартість кінцевого продукту -ої галузі для невиробничих потреб ;
- вартість продукції -ої галузі, що споживається в -й галузі
Тоді - балансове рівняння
Якщо — вартість продукції -ої галузі, що споживається на виробництво одиниці продукції -ої галузі, то
- коефіцієнти прямих витрат .
Враховуючи, що балансове рівняння набере вигляду:
Позначимо
де - вектор валового випуску (вектор-план);
- вектор кінцевого продукту невиробничого споживання;
- матриця прямих витрат. Тоді балансове рівняння можна записати у вигляді або .
Таким чином, основною задачею міжгалузевого балансу є відшукання такого вектора валового випуску , який при відомій матриці прямих витрат, забезпечує заданий вектор кінцевого продукту .
Якщо , то - розв'язок балансового рівняння. Матриця називається матрицею повних витрат
У відповідності з економічним змістом задачі повинні бути невід'ємними при невід'ємних значеннях і . Щоб розв'язок балансового рівняння був невід'ємним, потрібно, щоб модель Леонтьева була продуктивною. При цьому матрицю називають продуктивною.
Матриця продуктивна, якщо максимум сум елементів кожного з її стовпців не перевищує 1 і хоча б для одного стовпця сума елементів була б менша 1:
та існує номер такий, що .
Приклад 1.18. У таблиці наведені дані про виконання балансу за звітний період в умовних грошових одиницях. Обчислити необхідний обсяг валового випуску в кожній галузі, якщо кінцеве споживання енергетичної галузі збільшиться вдвічі, а машинобудування - залишиться на попередньому рівні.
Галузь |
|
|
Споживання |
|
Кінцевий продукт |
|
Валовий продукт |
|||
|
Е |
|
М |
|
||||||
Виробництво |
|
Е |
|
7 |
|
21 |
|
72 |
|
100 |
М |
|
12 |
|
15 |
|
73 |
|
100 |
Розв'язання
Знаходимо коефіцієнти прямих витрат за формулою
Матриця прямих витрат
Усі елементи матриці невід'ємні і вона задовольняє критерію продуктивності:
Знайдемо матрицю повних витрат
, матриця має обернену.
Розв'язок рівняння знаходимо за формулою
Отже, валовий випуск в енергетичній галузі треба збільшити до 179,97, а в машинобудуванні - до 111,29 умовних грошових одиниць.