- •01001 М. Київ, Хрещатик, 7/11
- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •1.1. Елементи теорії матриць та визначників
- •1.1.1. Поняття матриці. Види матриць
- •Види матриць
- •1.1.2. Дії над матрицями
- •Властивості дій над матрицями
- •1.1.3. Визначники другого та третього порядків
- •1.1.4. Основні властивості визначників
- •1.1.5. Визначники -го порядку. Мінори та алгебраїчні доповнення
- •1.1.6. Обернена матриця
- •Алгоритм знаходження оберненої матриці
- •1.1.7. Ранг матриці
- •Властивості рангу матриці
- •Методи обчислення рангу матриці
- •Алгоритм знаходження рангу матриці
- •1.2.2. Метод Крамера розв'язування систем лінійних рівнянь
- •1.2.3. Матричний метод розв'язування систем лінійних рівнянь
- •1.2.4. Метод Гаусса розв'язування систем лінійних рівнянь
- •Алгоритм методу Гаусса
- •1.2.6.2. Модель Леонтьєва багатогалузевої економіки (балансовий аналіз)
- •Розділ 2. Аналітична геометрія. Векторна алгебра
- •2.1. Векторна алгебра
- •2.1.1. Векторні та скалярні величини. -вимірний вектор. Векторний простір
- •2.1.2. Різновиди векторів
- •2.1.3. Дії з векторами, заданими в координатній формі
- •Властивості скалярного добутку векторів:
- •2.1.4. Координати вектора. Довжина вектора. Кут між векторами
- •2.1.5. Лінійна залежність і незалежність векторів. Розкладання вектора за базисом
- •Алгоритм розкладу вектора за базисом
- •2.2. Лінії на площині
- •2.2.1. Прямокутна декартова система координат на площині та у просторі
- •2.2.2. Поняття рівняння лінії на площині. Види рівнянь прямої на площині
- •Види рівнянь прямоТ на площині
- •2.2.3. Кут між прямими
- •2.3. Лінії в просторі
- •23.1. Рівняння поверхні в просторі. Рівняння сфери
- •2.3.2. Види рівнянь площини
- •1. Загальне рівняння площини:
- •2.3.3. Відстань між двома точками в просторі. Відстань від точки до площини
- •23.4. Взаємне розміщений двох площин
- •2.3.5. Види рівнянь прямої у просторі
- •23.6. Взаємне розміщення двох прямих у просторі
- •2.3.7. Взаємне розміщення прямої і площини у просторі
- •2.4. Криві лінії другого порядку на площині
- •2.4.1. Коло та його рівняння
- •2.4.2. Еліпс та його рівняння
- •2.43. Гіпербола та її рівняння
- •2.4.4. Парабола та и рівнинна
- •3.1.2. Деякі елементарні функції та їх графіки. Способи задания функцій
- •3.1.3. Основні властивості функцій
- •3.1.4. Застосування функцій в економіці
- •3.23. Теореми иро границі
- •3.2.4. Приклади обчислення границь послідовностей
- •3.2.5. Поняття границі функції. Односторонні границі
- •3.2.6. Основні теореми про іраниці. Чудові границі
- •3.2.7. Прийоми обчислення границь функції
- •3.2.8. Неперервність функції. Основні поняття
- •3.2.9. Властивості неперервних функцій
- •3.2.10. Розриви функції та їх класифікація
- •3.2.11. Методика дослідження функції на неперервність
- •Розділ 4. Диференціальне числення функцій однієї змінної 4.1. Похідна функції
- •4.1.1. Поняття похідпої
- •4.1.2. Геометричішй та механічний зміст похідної
- •Фізичний зміст похідної
- •4.1.3. Похідні основних елементарних функцій
- •4.1.4. Основні правила диференціювання функцій, заданих аналітично
- •4.1.5. Похідні функцій, заданих неявно та параметрично
- •4.1.6. Похідні вищих порядків
- •4.2. Диференціал функції однієї змінної
- •4.2.1. Означення диференціала функції, його геометричний зміст
- •422. Диференціали вищих порядків
- •4.3.3. Зростання та спадання функції, достатня умова
- •4.3.4. Екстремуми функцій, необхідна та достатня умови
- •Необхідна умова екстремуму
- •43.5. Опуклість, угнутість кривих та точки перетну функції
- •Необхідна умова існування точки перегину
- •Алгоритм дослідження функції на опуклість, угнутість і точки перегину
- •4.3.6. Найбільше і найменше значення функції, неперервної на відрізку
- •Алгоритм знаходження найбільшого і найменшого значень функції; неперервної на відрику
- •4.3.7. Асимптоти до кривої графіка функції
- •4.3.8. Загальна схема дослідження функції
- •4.4. Економічні приклади та задачі
- •4.4.1. Застосування похідної до задач економіки
- •Темп зростання функції
- •4.4.2. Економічний зміст похідної. Еластичність
- •4.4.3. Економічне застосування диференціала. Мультиплікатор
- •Література
Властивості дій над матрицями
Деякі специфічні властивості операції множення матриць
Якщо добуток існує, то добуток може не існувати.
Переставна властивість справджується не завжди. Якщо , то матриці називають переставними (комутативними).
З рівності не випливає, що або .
1.1.3. Визначники другого та третього порядків
Кожній квадратній матриці можна поставити у відповідність певне число, яке називається визначником (детермінантом) матриці. Визначник матриці позначається , . Визначники позначають також літерою грецького алфавіту .
- визначник квадратної матриці -го порядку.
Визначником другого порядку називається число, яке визначається рівністю
де - деякі числа (вирази), які називаються елементами визначника.
Іншими словами, визначник другого порядку дорівнює різниці добутків елементів головної та побічної діагоналей.
Приклад 1.3. Обчислити визначник
Розв'язання
.
Визначником третього порядку називається число, що визначається рівністю
Правило обчислення визначників третього порядку називається правилом трикутників або правилом Саррюса.
Приклад 1.4.
1.1.4. Основні властивості визначників
1. Визначник не зміниться, якщо рядки поміняти на від-повідні стовпці, а стовпці - на рядки
2. При перестановці двох рядків (або стовпців) абсолютна величина визначника не зміниться, а знак зміниться на протилежний.
, то
3. Якщо всі елементи довільного рядка (або стовпця) дорівнюють нулю, то визначник також дорівнює нулю.
4. Визначник з двома однаковими рядками (або стовпцями) дорівнює нулю.
5. Якщо всі елементи довільного рядка (або стовпця) мають спільний множник, то його можна винести за знак визначника.
6. Визначник, у якого всі елементи одного рядка (або стовпця) пропорційні відповідним елементам іншого рядка (або стовпця), дорівнює нулю:
7. Якщо всі елементи деякого рядка (або стовпця) визначника є сумою двох доданків, то визначник дорівнює сумі двох визначників, у яких елементи згаданого рядка (стовпця) замінені відповідними доданками.
8. Визначник не зміниться, якщо до всіх елементів довільного рядка(або стовпця) додати елементи іншого рядка (або стовпця), помножені на довільний множник, відмінний від нуля
1.1.5. Визначники -го порядку. Мінори та алгебраїчні доповнення
Визначник п-го порядку має вигляд
Мінором , елемента визначника -го порядку називається визначник ( -1)-го порядку, утворений з попереднього викреслюванням -го рядка і -го стовпця.
Приклад 1.5. Знайти мінор елемента визначника
Розв'язання
Алгебраїчним доповненням елемента визначника -го порядку називається мінор цього елемента, взятий із знаком "+", якщо ( ) - число парне й із знаком "-", якщо ( ) - число непарне, тобто
Приклад 1.6. Знайти алгебраїчні доповнення елементів визначника
Розв'язання
Теорема Лапласа (розкладання визначника за елементами рядка чи стовпця). Визначник -го порядку дорівнює сумі добутків елементів деякого рядка чи стовпця на їх відповідні алгебраїчні доповнення.
Приклад 1.7. Обчислити визначник
Розв'язання
Виберемо другий рядок, оскільки два його елементи дорівнюють нулю.
Зауваження. Визначник трикутного вигляду дорівнює
добутку елементів головної діагоналі.