- •01001 М. Київ, Хрещатик, 7/11
- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •1.1. Елементи теорії матриць та визначників
- •1.1.1. Поняття матриці. Види матриць
- •Види матриць
- •1.1.2. Дії над матрицями
- •Властивості дій над матрицями
- •1.1.3. Визначники другого та третього порядків
- •1.1.4. Основні властивості визначників
- •1.1.5. Визначники -го порядку. Мінори та алгебраїчні доповнення
- •1.1.6. Обернена матриця
- •Алгоритм знаходження оберненої матриці
- •1.1.7. Ранг матриці
- •Властивості рангу матриці
- •Методи обчислення рангу матриці
- •Алгоритм знаходження рангу матриці
- •1.2.2. Метод Крамера розв'язування систем лінійних рівнянь
- •1.2.3. Матричний метод розв'язування систем лінійних рівнянь
- •1.2.4. Метод Гаусса розв'язування систем лінійних рівнянь
- •Алгоритм методу Гаусса
- •1.2.6.2. Модель Леонтьєва багатогалузевої економіки (балансовий аналіз)
- •Розділ 2. Аналітична геометрія. Векторна алгебра
- •2.1. Векторна алгебра
- •2.1.1. Векторні та скалярні величини. -вимірний вектор. Векторний простір
- •2.1.2. Різновиди векторів
- •2.1.3. Дії з векторами, заданими в координатній формі
- •Властивості скалярного добутку векторів:
- •2.1.4. Координати вектора. Довжина вектора. Кут між векторами
- •2.1.5. Лінійна залежність і незалежність векторів. Розкладання вектора за базисом
- •Алгоритм розкладу вектора за базисом
- •2.2. Лінії на площині
- •2.2.1. Прямокутна декартова система координат на площині та у просторі
- •2.2.2. Поняття рівняння лінії на площині. Види рівнянь прямої на площині
- •Види рівнянь прямоТ на площині
- •2.2.3. Кут між прямими
- •2.3. Лінії в просторі
- •23.1. Рівняння поверхні в просторі. Рівняння сфери
- •2.3.2. Види рівнянь площини
- •1. Загальне рівняння площини:
- •2.3.3. Відстань між двома точками в просторі. Відстань від точки до площини
- •23.4. Взаємне розміщений двох площин
- •2.3.5. Види рівнянь прямої у просторі
- •23.6. Взаємне розміщення двох прямих у просторі
- •2.3.7. Взаємне розміщення прямої і площини у просторі
- •2.4. Криві лінії другого порядку на площині
- •2.4.1. Коло та його рівняння
- •2.4.2. Еліпс та його рівняння
- •2.43. Гіпербола та її рівняння
- •2.4.4. Парабола та и рівнинна
- •3.1.2. Деякі елементарні функції та їх графіки. Способи задания функцій
- •3.1.3. Основні властивості функцій
- •3.1.4. Застосування функцій в економіці
- •3.23. Теореми иро границі
- •3.2.4. Приклади обчислення границь послідовностей
- •3.2.5. Поняття границі функції. Односторонні границі
- •3.2.6. Основні теореми про іраниці. Чудові границі
- •3.2.7. Прийоми обчислення границь функції
- •3.2.8. Неперервність функції. Основні поняття
- •3.2.9. Властивості неперервних функцій
- •3.2.10. Розриви функції та їх класифікація
- •3.2.11. Методика дослідження функції на неперервність
- •Розділ 4. Диференціальне числення функцій однієї змінної 4.1. Похідна функції
- •4.1.1. Поняття похідпої
- •4.1.2. Геометричішй та механічний зміст похідної
- •Фізичний зміст похідної
- •4.1.3. Похідні основних елементарних функцій
- •4.1.4. Основні правила диференціювання функцій, заданих аналітично
- •4.1.5. Похідні функцій, заданих неявно та параметрично
- •4.1.6. Похідні вищих порядків
- •4.2. Диференціал функції однієї змінної
- •4.2.1. Означення диференціала функції, його геометричний зміст
- •422. Диференціали вищих порядків
- •4.3.3. Зростання та спадання функції, достатня умова
- •4.3.4. Екстремуми функцій, необхідна та достатня умови
- •Необхідна умова екстремуму
- •43.5. Опуклість, угнутість кривих та точки перетну функції
- •Необхідна умова існування точки перегину
- •Алгоритм дослідження функції на опуклість, угнутість і точки перегину
- •4.3.6. Найбільше і найменше значення функції, неперервної на відрізку
- •Алгоритм знаходження найбільшого і найменшого значень функції; неперервної на відрику
- •4.3.7. Асимптоти до кривої графіка функції
- •4.3.8. Загальна схема дослідження функції
- •4.4. Економічні приклади та задачі
- •4.4.1. Застосування похідної до задач економіки
- •Темп зростання функції
- •4.4.2. Економічний зміст похідної. Еластичність
- •4.4.3. Економічне застосування диференціала. Мультиплікатор
- •Література
1.2.2. Метод Крамера розв'язування систем лінійних рівнянь
Нехай система лінійних рівнянь з п невідомими має вигляд
Теорема. Якщо визначник системи лінійних алгебраїчних рівнянь відмінний від нуля, то ця система має єдиний розв'язок.
Розв'язок системи можна знайти за формулами Крамера:
де - визначник системи,
- визначник, утворений з визначника системи заміною стовпця коефіцієнтів при шуканій змінній стовпцем вільних членів
Зауваження 1. Якщо визначник системи дорівнює нулю і хоча б один із визначників не дорівнює нулю, то система розв'язків не має.
Зауваження 2. Якщо визначник системи дорівнює нулю і всі визначники дорівнюють нулю, то система має безліч розв'язків.
Приклад 1.11. Розв'язати методом Крамера систему лінійних рівнянь
Розв'язання
Обчисчимо визначник системи:
, ,
Використаємо формули
Відповідь. (3; 2; 1).
1.2.3. Матричний метод розв'язування систем лінійних рівнянь
Розглянемо систему лінійних рівнянь з невідомими:
Позначимо через -матрицю, складену із коефіцієнтів при невідомих (так звану основну матрицю системи);
- матрицю-стовпець із невідомих;
- матрицю-стовпець з вільних членів, тобто
Тоді систему рівнянь (1.1) можна переписати у вигляді матричного рівняння: .
-матричний розв'язок системи лінійних рівнянь.
Знаходження матричного розв'язку називається матричним способом розв'язування систем лінійних рівнянь.
Приклад 1.12. Записати і розв'язати в матричній формі систему рівнянь
Позначимо через
Система лінійних рівнянь запишеться у матричній формі . Матричний розв'язок системи буде .
Для знаходження оберненої матриці :
1. Обчислюємо визначник матриці :
Оскільки ,то для матриці існує обернена , а значить, можна знайти єдиний розв'язок вихідної системи.
2. Знаходимо алгебраїчні доповнення елементів матриці :
3. Обернена матриця має вигляд:
Знаходимо розв'язок заданої системи:
Розв'язок системи лінійних рівнянь: .
Відповідь. (-1; 1; 3).
1.2.4. Метод Гаусса розв'язування систем лінійних рівнянь
Метод Гаусса (метод послідовного виключення невідомих) ґрунтується на елементарних перетвореннях системи лінійних алгебраїчних рівнянь, до яких належать:
переставляння двох рівнянь місцями;
множення обох частин одного з рівнянь системи на одне й те саме число, відмінне від нуля;
додавання до обох частин якого-небудь рівняння відповідних частин іншого рівняння, помножених на довільне чис-
вилучення із системи рівняння, що є тотожністю.
Загальна ідея методу Гаусса полягає в тому, що з допомогою елементарних перетворень (при виключенні невідомого з усіх рівнянь, починаючи з другого, - з усіх рівнянь, починаючи з третього і т.д.) система зводиться до трикутного вигляду:
З одержаної системи послідовно, починаючи з останньої за номером невідомої, рухаючись знизу вгору, знаходять усі інші невідомі. Часто на практиці замість перетворень над системою виконують відповідні перетворення над розширеною матрицею системи.