- •01001 М. Київ, Хрещатик, 7/11
- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •1.1. Елементи теорії матриць та визначників
- •1.1.1. Поняття матриці. Види матриць
- •Види матриць
- •1.1.2. Дії над матрицями
- •Властивості дій над матрицями
- •1.1.3. Визначники другого та третього порядків
- •1.1.4. Основні властивості визначників
- •1.1.5. Визначники -го порядку. Мінори та алгебраїчні доповнення
- •1.1.6. Обернена матриця
- •Алгоритм знаходження оберненої матриці
- •1.1.7. Ранг матриці
- •Властивості рангу матриці
- •Методи обчислення рангу матриці
- •Алгоритм знаходження рангу матриці
- •1.2.2. Метод Крамера розв'язування систем лінійних рівнянь
- •1.2.3. Матричний метод розв'язування систем лінійних рівнянь
- •1.2.4. Метод Гаусса розв'язування систем лінійних рівнянь
- •Алгоритм методу Гаусса
- •1.2.6.2. Модель Леонтьєва багатогалузевої економіки (балансовий аналіз)
- •Розділ 2. Аналітична геометрія. Векторна алгебра
- •2.1. Векторна алгебра
- •2.1.1. Векторні та скалярні величини. -вимірний вектор. Векторний простір
- •2.1.2. Різновиди векторів
- •2.1.3. Дії з векторами, заданими в координатній формі
- •Властивості скалярного добутку векторів:
- •2.1.4. Координати вектора. Довжина вектора. Кут між векторами
- •2.1.5. Лінійна залежність і незалежність векторів. Розкладання вектора за базисом
- •Алгоритм розкладу вектора за базисом
- •2.2. Лінії на площині
- •2.2.1. Прямокутна декартова система координат на площині та у просторі
- •2.2.2. Поняття рівняння лінії на площині. Види рівнянь прямої на площині
- •Види рівнянь прямоТ на площині
- •2.2.3. Кут між прямими
- •2.3. Лінії в просторі
- •23.1. Рівняння поверхні в просторі. Рівняння сфери
- •2.3.2. Види рівнянь площини
- •1. Загальне рівняння площини:
- •2.3.3. Відстань між двома точками в просторі. Відстань від точки до площини
- •23.4. Взаємне розміщений двох площин
- •2.3.5. Види рівнянь прямої у просторі
- •23.6. Взаємне розміщення двох прямих у просторі
- •2.3.7. Взаємне розміщення прямої і площини у просторі
- •2.4. Криві лінії другого порядку на площині
- •2.4.1. Коло та його рівняння
- •2.4.2. Еліпс та його рівняння
- •2.43. Гіпербола та її рівняння
- •2.4.4. Парабола та и рівнинна
- •3.1.2. Деякі елементарні функції та їх графіки. Способи задания функцій
- •3.1.3. Основні властивості функцій
- •3.1.4. Застосування функцій в економіці
- •3.23. Теореми иро границі
- •3.2.4. Приклади обчислення границь послідовностей
- •3.2.5. Поняття границі функції. Односторонні границі
- •3.2.6. Основні теореми про іраниці. Чудові границі
- •3.2.7. Прийоми обчислення границь функції
- •3.2.8. Неперервність функції. Основні поняття
- •3.2.9. Властивості неперервних функцій
- •3.2.10. Розриви функції та їх класифікація
- •3.2.11. Методика дослідження функції на неперервність
- •Розділ 4. Диференціальне числення функцій однієї змінної 4.1. Похідна функції
- •4.1.1. Поняття похідпої
- •4.1.2. Геометричішй та механічний зміст похідної
- •Фізичний зміст похідної
- •4.1.3. Похідні основних елементарних функцій
- •4.1.4. Основні правила диференціювання функцій, заданих аналітично
- •4.1.5. Похідні функцій, заданих неявно та параметрично
- •4.1.6. Похідні вищих порядків
- •4.2. Диференціал функції однієї змінної
- •4.2.1. Означення диференціала функції, його геометричний зміст
- •422. Диференціали вищих порядків
- •4.3.3. Зростання та спадання функції, достатня умова
- •4.3.4. Екстремуми функцій, необхідна та достатня умови
- •Необхідна умова екстремуму
- •43.5. Опуклість, угнутість кривих та точки перетну функції
- •Необхідна умова існування точки перегину
- •Алгоритм дослідження функції на опуклість, угнутість і точки перегину
- •4.3.6. Найбільше і найменше значення функції, неперервної на відрізку
- •Алгоритм знаходження найбільшого і найменшого значень функції; неперервної на відрику
- •4.3.7. Асимптоти до кривої графіка функції
- •4.3.8. Загальна схема дослідження функції
- •4.4. Економічні приклади та задачі
- •4.4.1. Застосування похідної до задач економіки
- •Темп зростання функції
- •4.4.2. Економічний зміст похідної. Еластичність
- •4.4.3. Економічне застосування диференціала. Мультиплікатор
- •Література
3.2.5. Поняття границі функції. Односторонні границі
Число називається границею функції/ в точці (при ), якщо для будь-якого знайдеться такс число , що при всіх , які задовольняють нерівність виконується нерівність , тобто .
Функція називається нескінченно малою в точці , якщо . Функція називається нескінченно великою в точці , якщо
Зауваження,
Односторонні границі
Якщо шукається при умові, що д: приймає значення менші за , то ця границя, якщо вона існує, називається лівосторонньою і позначається ;
Якщо приймає значення більші за , то границя називається правосторонньою і позначається
Приклад З.5 Знайти правосторонню та лівосторонню границі функції в точці .
Розв'язання
3.2.6. Основні теореми про іраниці. Чудові границі
1. Границя суми (різниці) двох функцій дорівнює сумі (різниці) границь цих функцій, якщо границі доданків існують, тобто
2. Границя добутку двох функцій дорівнює добутку границь цих функцій, якщо границі співмножників існують, тобто
3. Границя частки двох функцій дорівнює частці границь цих функцій, якщо границі чисельника і знаменника існують. а границя знаменника не дорівнює нулю, тобто
4. Стаїий множник можна винести за знак границі тобто
5. Границя цілого додатного степеня функції дорівнює тому ж степеню границі функції, тобто
Перша важлива границя:
Наслідки:
Друга важлива границя: , де
Наслідки:
3.2.7. Прийоми обчислення границь функції
1. Пробуємо підставити значення у функцію .
Приклад 3.6.
2. Розкриття невизначеності : в чисельнику і знаменнику винести за дужки найвищий степінь невідомого.
Приклад 3.7.
3. Розкриття невизначеності :
а) розкласти чисельник і знаменник на множники:
Приклад 3.8
б) якщо до чисельника або знаменника входять квадратні чи кубічні корені, то потрібно домножити чисельник і знаменник на відповідні вирази, щоб позбутися коренів:
Приклад 3.9.
в) якщо під знаком границі стоять тригонометричні або обернені тригонометричні функції, то такі границі зводяться до першої визначної границі або її варіацій (наслідків).
Приклад 3.10.
4. Розкриття невизначеності звести до другої визначної границі:
Приклад 3.11. .
3.2.8. Неперервність функції. Основні поняття
Функція називається неперервною в точці , якщо границя функції в точці дорівнює значенню функції в цій точці:
Приклад 3.12. Довести неперервність функції в точці .
Розв'язання
Оскільки , то задана функція неперервна в точці , що і треба було довести.
Функція називається неперервною в точці , якщо
визначена в точці ,
границя зліва в точці дорівнює іраниці справа в цій точці і дорівнює значенню в ній функції:
Функція неперервна на проміжку, якщо вона неперервна в кожній точці цього проміжку.
Функція неперервна на відрізку , якщо вона неперервна на проміжку і неперервна в точці справа і в точці зліва.