Колективне планування:

- загальний збір (загальні збори, зліт делегатів), на якому складається план спільної справи (за допомогою питань-задач типу: що і для кого зробити, коли, кому краще брати участь, із ким разом зробити, хто буде ведучим);

• конкурс на кращу пропозицію за планом, на кращий проект справи;

• анкета пропозицій (що ти хотів би зробити, для кого і т.д.);

• розвідка про справи і друзів - попередня і масова (за такими, наприклад, маршрутами, як "Клас", "Бібліотека", "Малята", "Мікрорайон", "Рідна природа", "Далекі друзі");

• "блискавки" із пропозиціями до плану (для обговорення).

Поточна організаторська діяльність:

• робота рад загонів, школи;

• робота активу заходу;

• робота командирів зведених об'єднань;

• поточна розвідка справ і друзів;

- робота (по черзі) класних колективів як черговий загін для контролю за виконанням плану загальних справ;

• десант ради колективу (наприклад, ради загону, ради школи) у невстигаючі класні колективи для спільної роботи, навчання на власному досвіді;

• "блискавки", радіо-, фото-, світлові, "живі" газети, присвячені ходу виконання плану;

• загальний збір (загальні збори) за сигналом, на якому обговорюються екстрені питання поточного життя;

• "огляди дружби" між класними й шкільними колективами для взаємного контролю, оцінки роботи, обміну досвідом;

• творча діяльність мікро колективів (по черзі), кожен із яких повинен протягом одного чи двох тижнів організовувати і проводити роботу, що стосується повсякденної турботи про свій клас і навколишнє середовище ("Хазяїни класу", "Вахтові", "Друзі книги", "Витівники", "Квіткарі", "Газетярі" - випуск стінної газети, "Фізорги", "Друзі природи", "Журналісти" - випуск усного журналу, "Наймудріше" чи "Кмітливі" випуски ребусника чи проведення вікторини і т.д.).

Колективне обговорення й оцінка зробленого:

- загальний збір (загальні збори) – "вогник", на якому (спочатку в первинних колективах, а потім спільно) обговорюються підсумки проведення заходу (за питаннями такого типу: що нам вдалося і чому, що не вийшло і чому, які уроки візьмемо на майбутнє);

• анкети-оцінки (що найбільше сподобалося, чому, чого навчилися, чого і кого навчив сам тощо);

• "блискавки", радіо-, фото-, світлові, "живі" газети, присвячені підсумкам зробленого;

• лінійки із творчими рапортами.

Розглянемо докладніше методику організації колективної діяльності на прикладі підготовки і проведення "Усного журналу".

Перший етап - попередня робота вихователів. На цій стадії група студентів, які працювали в одному класі, разом із класним керівником визначають роль усного журналу в житті класу. Потім ставлять мету діяльності, конкретні виховні завдання, які треба виконати, розробляють варіанти усного журналу, зразки його змісту, можливі назви сторінок, проводять настановну бесіду з класом.

На цьому етапі студенти опановують основи педагогічних умінь: визначають мету і завдання навчально-виховної роботи, розкривають перспективи для учнів, переконують їх у важливості й необхідності справи, розробляють різні варіанти проведення заходу, прогнозують результат педагогічної діяльності.

Другий етап - колективне планування. На загальних зборах класу планують підготовку й проведення усного журналу. Спочатку продумують варіанти назв сторінок, зміст обговорюють у групках, а потім на загальних зборах розглядають пропозиції всіх груп. У ході аналізу й планування діяльності студенти вчаться знаходити оптимальні варіанти товариських відносин із учнями в ролі старших друзів. Вони допомагають ведучим ставити навідні запитання, зіставляти різні думки, підтримувати і розвивати найбільш цікаві пропозиції. На етапі планування складається уявлення про майбутню роботу, виникає відповідальність за кращий варіант її проведення, за успіх групи, колективу. Наприкінці зборів обирають раду заходу, яка розробляє і обговорює остаточний варіант усного журналу.

Роботу активу ради заходу доцільно будувати за таким алгоритмом: підготовка і планування справи; її організація і проведення; аналіз і оцінка. Актив ради заходу створює тимчасові колективи, групи за інтересами, організовує спілкування школярів у процесі їх діяльності.

На цьому етапі в студентів формуються уміння організовувати обговорення плану й кращого варіанта проведення заходу в мікроколективах, вибирати актив ради заходу, виділяти завдання мікроколективу.

Третій етап - колективна підготовка справи. Студенти допомагають раді уточнити й конкретизувати план доручень для мікроколективів і підібрати відповідальних з урахуванням інтересів учнів. У класних колективах уже намітилася тенденція залучати до роботи тих, у кого не було постійних доручень, хто не брав участь у життєдіяльності загону. Студенти допомагають раді заходу організовувати виконання накресленого плану, стимулюючи ініціативу кожного відповідального. На цьому етапі виробляються вміння: організовувати підготовку в мікрогрупах через раду заходу, оцінювати рівень підготовки дітей, підтримувати їх активність, вести спостереження за ними.

Четвертий етап - проведення усного журналу.

Студенти на цьому етапі набувають досвіду й уміння спільно працювати, взаємно доповнювати один одного. Вони допомагають школярам переборювати невпевненість у своїх силах, викликати інтерес інших дітей. У ході проведення усного журналу з’являється співпереживання за рахунок успіхів і невдач своїх товаришів і учнів, формується прагнення допомогти. На цьому етапі студенти набувають уміння забезпечувати правильний емоційний настрій заходу, спостерігати за ростом дітей, розвитком їх здібностей.

П'ятий етап - колективне підведення підсумків усного журналу. Студенти (кожен у своїй групі) обговорюють результати роботи (протягом 5-7 хв), причому намагаються, щоб кожна дитина, дала оцінку своїй діяльності, роботі своєї групи й у цілому всього усного журналу. Потім на загальних зборах колективу обговорюють позитивні сторони підготовки й проведення заходу, аналізують помилки й недоліки, визначають завдання, які необхідно врахувати в майбутньому.

У процесі колективної оцінної діяльності формуються суспільна думка групи, ціннісні орієнтації колективу й особистості, адекватна самооцінка. Потім студенти підводять підсумки виконання виховних завдань спочатку в колективі своєї групи, яка працювала в одному класі, а потім - на загальних зборах за підсумками дня педагогічної практики разом із класними керівниками, організатором позакласної, позашкільної роботи. Кожна група студентів аналізує свої успіхи й невдачі. На цих зборах проводиться аналіз ступеня відповідності результатів діяльності цілям і завданням, причин невдач, труднощів, а також аналіз роботи окремих студентів. Щоб краще реалізувати ідею провідної ролі діяльності у формуванні особистості, необхідно професійно володіти різноманітними формами організації широкого кола діяльності вихованців.