- •Функція багатьох змінних. Границя функції багатьох змінних.
- •2. Неперервність ф-ї багатьох змінних.
- •3. Частинні похідні. Диференціал функцій багатьох змінних.
- •4. Повний диференціал функції багатьох змінних. Диференціали вищих порядків.
- •5. Похідні складної ф-ї багатьох змінних. Диференціал складної ф-ї багатьох змінних.
- •6. Екстремум ф-ї 2 змінних. Необхідні і достатні умови.
- •7. Невласні інтеграли 1 роду.
- •8. Невласні інтеграли 2-го роду.
- •Аналогічно визнач. Невласний інтеграл 2-го роду, якщо особливою є точка а.
- •У випадку якщо особливими є точки а і в, невласний інтеграл визнач. Так
- •9.Числові ряди. Найпростіші властивості.
- •10.Достатні ознаки збіжності додатних числових рядів. Приклади. А).Ознаки порівняння додатніх числових рядів.Приклади.
- •11. Знакопочередні ряди. Ознака Лейбніца. Знакозмінні ряди. Абсолютна і умовна збіжності.
- •12.Функціональні ряди. Поняття рівномірної збіжності. Ознака Вейєрштраса
- •13. Степеневі ряди
- •14. Ряд Тейлора
- •15. Тригонометрический ряд Фур’є
- •16. Подвійний інтеграл умови його існування і властивості.
- •1.Функція багатьох змінних. Границя функції багатьох змінних.
Функція багатьох змінних. Границя функції багатьох змінних.
Озн: Позначимо через D множину упорядкованих пар чисел (х,у), якщо кожні пари (х,у) за певним правилом або законом відповідає єдине число, то кажуть, що на множині D|R2 визначено функцію двох зміних z=f(x,y).
Озн: Графіком функції z=f(x,y) називаються множина точок Р(х,у, f(x,y)), яка утворює у просторі R3 певну поверхню, проекцію якої на площину xOy є множина D.
Узагальнюючи можна розглянути означення функції n змінних.
Озн: Нехай D множина, що складаеться з упорядкованих наборів n чисел (х1,...,хn). Якщо кожній точці (х1, ... , хn)D|Rn за певним правилом відповідає єдине дійсне число, то кажуть, що на множині D визначена функція n змінних.
U=f (х1, х2, ... , хn). Зрозуміло, що у випадку n3 графік функції побудувати неможливо.
Озн: Нехай задано т. М0(х0, у0)R2 , її -окіл будемо наз. множину точок М(x,y): ( М0,М)=((х-х0)2+(у-у0)2)1/2.
Тут ( М0,М) – відстань від точками М,М0.
Геометрично -окіл т. М0 –це множина всіх внутрішніх точок круга з центром у точці М0 радіуса .
Озн: Нехай задана послідовність М1(х1, у1), ... , Мn(хn, yn), … -- послідовність довільних точок. Позначимо її через {Mn}∞n=1.
Кажуть що послідовність {Mn}∞n=1 – збігається дот. М0(х0, у0), якщо для будь-якого існує =такий що для будь-якогоn виконується нерівність ( Мn,М0). Це позначають lim Мn= М0.
Озн: Нехай функція z=f(x,y) визначина на множині D і т. М0D або М0D, але у цьому випадку будь-який окіл т. М0 містить точки із D. Число А називається границею функції z=f(x,y)=f(М) при М→ М0, якщо для будь-якої послідовності точок {Мn}n=1 де Мn→ М0 (і Мn ≠ М0) послідовність відповідних значень функції f(Мn n=1 має границю А. Це позначають limf(М)= А.
Наведені означення називається означенням границі функції за Гейне або на “мові послідовностей”.Існує еквівалентне означення границі функції за Коші або на “мові -”.
Озн: Число А називається границею функції z=f(x,y)=f(М) при М→ М0 , якщо для будь-якого її околу міститься хоча б одна точка множини D і існує число , що таке, що для всіх точок МD і задовольняють нерівність 0( М0,М) виконується нерівність f(М)-А
Для функції багатоьх змінних по анології доводиться відповідні теореми про границі, зокрема
Теорема: Якщо функції z=f(x,y), z=g(x,y) визначені на одній множині D і мають у точці М0 відповідні границі, відповідно, А і В, то в цій точці ф-ї f(x,y)±g(x,y), f(x,y)*g(x,y), f(x,y)/g(x,y) також мають у точці М 0 границі, що відповідно = А±В, А*В,А/В(В≠0).
Озн: Ф-я α=α(x,y)=α(М) наз нескінченно малою у точці М 0 якщо
Теорема: Для того щоб функція z=f(x,y)=f(М) мала в точці М 0 границю А необхідно і достатньо щоб функція α(М)=f(М)-А була нескінченно малою у точці М 0.