Зміст і організація педагогічної практики Завдання педагогічної практики

Мета педагогічної практики - закріплення й поглиблення теоретичних знань, отриманих студентами у вузі, вироблення умінь і навичок педагогічної праці. У період практики майбутній учитель спостерігає та аналізує різні сторони навчально-виховного процесу, вчиться проводити уроки, оскільки вони є голов-ною формою роботи в загальноосвітній школі, організовує і проводить позаклас-ні, позашкільні заходи, відпрацьовуючи і закріплюючи навички виховної роботи.

Педагогічна практика передбачає такі основні завдання:

• навчитися застосовувати теоретичні знання в навчально-виховній роботі з учнями;

• навчитися самостійно планувати та проводити навчально-виховну роботу в школі, працювати з батьками учнів;

• навчитися планувати та проводити різного типу уроки із застосуванням різних методів навчання, зокрема тих, які активізують пізнавальну діяльність учнів; а також проводити позакласну роботу з предмета;

• навчитися спостерігати, аналізувати, узагальнювати передовий досвід навчально-виховної роботи колективу школи, в якій проводиться практика;

• навчитися виконувати обов'язки класного керівника, працювати з колективом учнів, учнівськими організаціями;

• уважно ставитися до охорони здоров'я школярів;

- розвивати інтерес до науково-дослідної роботи в галузі методики та педагогічних наук;

• поглиблювати інтерес до науково-дослідної роботи в галузі навчання та виховання школярів, залучення їх до самостійної науково-педагогічної діяльності;

• брати активну участь у роботі предметних гуртків, проведенні шкільних олімпіад та інших заходів;

• ознайомитися зі станом зв'язку школи із сім'єю та станом педагогічної пропаганди в школі.

Зміст педагогічної практики

• Вивчення загальних умов роботи школи та конкретного класу, за яким закріплений студент.

• Спостереження за навчальним процесом, його аналіз взагалі, предмета, зокрема.

• Ознайомлення з підручниками та навчальними посібниками з предмета, з технічними засобами навчання.

• Вивчення плану роботи школи, розкладу.

• Вивчення шкільної документації.

• Участь у роботі педради.

• Ознайомлення з роботою учкому, бібліотеки.

• Спостереження за проведенням уроків вчителями-предметниками та студентами-практикантами, їх аналіз.

• Відвідування уроків учителів — майстрів педагогічної діяльності.

• Підготовка та проведення уроків з предмета з подальшим їх самоаналізом.

• Робота з невстигаючими.

• Вивчення плану виховної роботи класного керівника.

• Відвідування позакласних занять у закріпленому за студентом класі.

• Підготовка й проведення залікового заходу в класі.

• Проведення індивідуальної роботи з окремими учнями.

У період педагогічної практики студент самостійно працює як вчитель і класний керівник, бере участь у всіх видах шкільної роботи, опановує всебічні педагогічні уміння та навички. Педагогічна практика складається з таких видів роботи: організаційної, учбово-методичної і виховної.

У рамках школовідомчої та організаційної складової частини педагогічної практики студент повинен:

• ознайомитись із усіма обов'язками директора школи, його замісників, вчителів, організатора позакласної роботи, принципом розподілу педагогічних кадрів школи; із трудовим законодавством про роботу вчителя;

• ознайомитись із планом навчально-виховної роботи на навчальний рік і планами педагогічної ради, методичних об'єднань, шкільного батьківського комітету та їх роботою;

• брати участь у роботі шкільної організації учнів (плануванні їх роботи, засіданнях, підготовці питань для обговорення на них, перевірці прийнятих рішень);

• вивчити умови роботи школи, її матеріальної бази: кабінетів, майстерень, музеїв;

• ознайомитись із робочими планами організатора позакласної роботи, учнівських організацій школи.

• вивчити план роботи класного керівника;

• на основі ознайомлення з планами школи скласти (у перший тиждень практики) індивідуальний плану роботи студента-практиканта;

• оформити звітну документацію по закінченні практики;

• взяти участь в установчій та підсумковій конференціях, присвячених педагогічній практиці.

Навчально-методичний період роботи педагогічної практики передбачає:

- вивчення і узагальнення системи роботи вчителя-предметника, досвіду його навчально-виховної діяльності із застосування різних методів на уроках, методики перевірки знань учнів і закріплення нового матеріалу, індивідуально-диференційних підходів до учнів на уроці;

- вивчення і узагальнення досвіду роботи всіх вчителів профілюючої дисципліни за конкретним дидактичним напрямком в одній віковій групі чи з різними віковими категоріями учнів;

- складання календарного плану з предмета на семестр і тематичних планів за фахом на весь період педагогічної практики;

- аналіз навчальної програми з предмета та підручника з профілюючої дисципліни;

- самостійне творче проведення різних типів уроків; організація пояснюваль-но-ілюстративного й проблемно-пошукового навчання на уроках, використання технічних та інших засобів навчання; обґрунтування вибору методів викладу навчального матеріалу, організація індивідуальної та групової навчальної роботи в колективі учнів;

- керування гуртком із предмета, самостійне проведення декількох занять із факультативного курсу за фахом, проведення навчальних екскурсій і тематичних заходів (вечорів, конференцій, лекторіїв), випуск предметної газети, оформлення тематичних стендів навчального кабінету, вітрин, виготовлення наочних посібників;

- участь у методичній роботі за спеціальністю.

Зміст виховної роботи студента в період педагогічної практики спрямований:

- на вивчення й узагальнення системи роботи класного керівника закріпленого класу: набуття досвіду планування виховної роботи з класом та ведення класної документації; індивідуальної роботи з учнями класу та організації роботи і всебічного та гармонійного розвитку кожної особистості в колективі; керування учнівською організацією класу; організація суспільно-корисної діяльності учнів; робота з батьками та громадськістю;

- проведення всієї позаурочної роботи з класом відповідно до плану роботи класного керівника і свого індивідуального плану на період практики;

- засвоєння і застосування різних методів вивчення учнів класу та учнівського колективу, збору необхідної психолого-педагогічної інформації про учнів; оволодіння методикою вивчення міжособистісних відносин в учнівському колективі, а також складання психолого-педагогічної характеристики учня чи класного колективу;

- участь у роботі з батьками: самостійне проведення одних батьківських зборів у класі, консультацій-бесід для батьків, відвідування учнів удома з метою вивчення сімейно-побутових умов.