- •1. Розкрийте політико-економічне нафти і газу в сучасному світі
- •2. Схарактеризуйте каустобіоліти й бітуми та наведіть їхні класифікації.
- •3. Зробіть порівняльний аналіз елементного складу нафти, природного газу та інших горючих корисних копалин
- •4. Схарактеризуйте вуглеводневий і невуглеводневий склад нафти.
- •5.Схарактеризуйте фізичні властивості нафти, які визначають їхній характер і використовуються при підрахунку запасів і проектуванні розробки родовищ.
- •6. Аргументуйте відмінність між значеннями густини та в’язкості нафти в пластових та поверхневих умовах. Наведіть числові значення.
- •7. Схарактеризуйте природний горючий газ: форми знаходження в земній корі, елементний, вуглеводневий і невуглеводневий склад, фізичні властивості
- •8. Схарактеризуйте класифікації нафт і природніх горючих газів
- •9. Схарактеризуйте газовий конденсат:поняття,склад,властивості
- •10. Схарактеризуйте пустотний простір порід-колекторів.
- •11. Схарактеризуйте пористість порід-колекторів: поняття, види, фактори впливу, кількісна оцінка та числові значення.
- •12. Схарактеризуйте проникність порід-колекторів: поняття, види, фактори впливу, кількісна оцінка та числові значення.
- •13. Схарактеризуйте колектори нафти і газу: поняття та класифікації
- •14. Охарактеризуйте флюїдоупори: поняття, класифікація, їх роль в розподілі нафти і газу в земній корі.
- •15. Схарактеризуйте природнірезервуари нафти і газу: поняття, класифікація та схематичні графічні моделі.
- •17. Зобразіть в розрізі та плані схематичну графічну модель пастки нафти і газу склепінного типу та покажіть всі елементи й параметри
- •Зобразіть в розрізі та плані графічні моделі екранованих пасток нафти і газу
- •19. Схарактеризуйте поклади нафти і газу: поняття та класифікації за різними ознаками.
- •20. Наведіть класифікації покладів нафти і газу за фазовим станом вуглеводнів і величиною запасів.
- •21. Наведіть класифікацію та принципові графічні схеми покладів нафти і газу за будовою пастки й колектору.
- •IV. Комбіновані
- •22. Схарактеризуйте родовища нафти і газу: поняття, класифікаційні ознаки та типи, основні риси будови на платформах і в складчастих областях. Наведіть графічні моделі основних типів.
- •23. Схарактеризуйте термобаричні умови в покладах і родовищах нафти і газу.
- •Закономірності зміни пластових тисків
- •24. Схарактеризуйте міграцію нафти і газу: поняття, докази, види, шляхи, форми, та фактори.
- •25. Поясніть основні принципи формування покладів і родовищ нафти і газу
- •26. Аргументуйте основні закономірності розподілу нафти і газу в земній корі по площі та вертикалі
- •27. Окресліть основні положення гіпотез органічного та неорганічного генезису нафти і газу
- •28. Охарактеризуйте основні нафтогазоносні регіони і сучасний стан видобутку нафти і газу в Україні.
- •29. Схарактеризуйте основні нафтогазоносні регіони та сучасний стан видобутку нафти і газу у світі.
- •Зо. Наведіть перелік і основний зміст геологічної документації, що ведеться в процесі буріння нафтових і газових свердловин.
- •З1.Сформулюйте основні правила техніки безпеки в процесі буріння та випробування нафтових і газових свердловин.
- •32. Опішить процедуру обгрунтування вибору інтервалів і технологію випробування свердловин в процесі буріння.
- •34. Наведіть основні природоохоронні заходи при бурінні нафтових і газових свердловин.
- •35.Схарактертуйте методи кореляції розрізів нафтових і газових свердловин.
- •З6.Розкрийте суть і область застосування математичних методів при дослідженнях.
- •37. Розкрийте основні положення побудови зведених, типових і нормальних геологічних розрізів площ і родовищ.
- •38. Розкрийте суть заходів, які здійснюються для якісного розкриття продуктивних пластів в процесі буріння нафтовнх і газових свердловин.
- •39. Схарактеризуйте природні режими нафтових і газових покладів: поняття, рушійні сили, чинники впливу та характер проявлення.
- •Водонапірний режим
- •Пружній режим
- •Газонапірний режим
- •Режим розчиненого газу в нафті
- •Гравітаційний режим
- •Режими роботи газоносних пластів
- •40. Розкрийте роль бурового розчину при бурінні свердовин. Як проводиться контроль його якості?
- •41. Наведіть заходи для попередження відкритого фонтанування в процесі буріння свердловин.
- •42. Дайте геофізичну характеристику розрізу свердловини з різним літологічним станом і насиченістю порід.
- •44.Наведіть план проведення робіт при випюбуванні продуктивних пластів в колонні.
- •45. Р03крийте суть, методи ita завдання електричного каротажу.
- •46. Розкрийте суть, методи та завдання радіоактивного й акустичного каротажу свердловин.
- •47. Наведіть основні принципи виділення експлуатаційних об’єктів нафтових і газових родовищ.
- •49. Розкрийте основні положення складання геологічної частини гтή для проектної свердловини.
- •50. Схарактеризуйте гідрогеологічну зональність земної кори і пов’язані з цим умови формування покладів нафти і газу.
- •51. Схарактеризуйте методи виділення в розрізі свердловин колекторів нафти і газу.
- •52. Розкрийте методи контролю якості цементування обсадних колон нафтових і газових свердловин.
- •53. Опишіть методи контролю технічного стану свердловин, що бурять на нафту і газ
- •54. Намітьте заходи для боротьби з геологічними ускладненнями в процесі сі буріння нафтових і газових свердловин.
- •55. Поясніть суть аномально високих пластових тисків і причини їхнього винекнення
- •57. Наведіть генетичну класифікацію підземних вод і схарактеризуйте їхні основні типи
- •58. Наведіть класифікацію підземних вод за умовами залягання та схарактеризуйте їхні основні типи.
- •59. Схарактеризуйте хімічний склад підземних вод нафтових і газових родовищ і їхню класифікацію за в.Суліним
- •60. Покажіть на схемі різновиди вод нафтових і газових родовищ згідно з промисловою класифікацією.
- •61. Сформулюйте основні положенні процесу геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.
- •62. Розкрийте мету, основні завдання, види робіт і кінцеві результати пошукового етапу грр на нафту і газ.
- •63. Розкрийте мету, основні завдання, види робіт і кінцеві результати розвідувального етапу грр на нафту і газ.
- •64. Наведіть основні фактори, які визначають методику пошукового буріння
- •65. Сформулюйте основні принципи методики пошукового буріння
- •66. Схарактеризуйте основні методичні прийоми закладання пошукових свердловин. Наведіть і схематично зобразіть „пріоритетні" точки закладання пошукових і розвідувальних свердловин.
- •67. Наведіть основні принципи розвідки нафтових і газових родовищ та розкрийте їхню суть.
- •68. Схарактеризуйте системи розміщення розвідувальних свердловин
- •69. Розкрийте суть, переваги та недоліки повзучої та ущільнювальної систем розвідки.
- •70. Розкрийте суть переваги та недоліки поодинокого та групового закладання пошукових і розвідувальних свердловин.
- •71. Обгрунтуйте методику закладання пошукових і розвідувальних свердловин на багатокупольних структурах
- •72. Схарактеризуйте особливості пошуків і розвідки багатопокладних родовищ
- •73. Обгрунтуйте основні положення оптимальної розвідки газових покладів
- •74. Схарактеризуйте особливості розвідки газоконденсатних, газонафтових і нафтогазових покладів.
- •75. Розкрийте суть і особливості методики розташування розвідувальних свердловин на масивних покладах нафти і газу
- •76. Сформулюйте основні завдання та методику проведення дорозвідки родовищ
- •77. Розкрийте суть і умови застосування методики закладання пошукових і розвідувальних свердловин профілями, «хрестом», «кроком буріння», «клином».
- •78. Розкрийте суть і завдання дослідно-промислової розробки покладів нафти і газу та методику закладання при цьому свердловин.
- •79.Окресліть основні положення та рівні геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.
- •80. Окресліть заходи з охорони надр при пошуках, розвідці та розробці нафтових та газових родовищ.
- •81. Обґрунтуйте вибір методу впливу на привибійну зону пласта для покращення продуктивності свердловин.
- •82. Розкрийте суть і технологію досліджень свердловин при різних режимах фільтрації.
- •83. Розкрийте суть і геологічні завдання проведення гравірозвідки, магніторозвідки та електророзвадки при нафтогазопошукових роботах.
- •84. Розкрийте суть і геологічні завдання проведення сейсморозвідки при нафтогазопошукових роботах.
- •85. Сформулюйте функції геолога при бурінні, випробуванні і дослідженні нафтових і газових свердловин.
- •86. Сформулюйте основні правила та прийоми вшбору, опису, направленій на лабораторні дослідження й зберігання керна і шламу при бурінні нафтових і газових свердловин.
- •87. Розкрийте суть основних критеріїв нафтогазоносності надр.
- •88. Наведіть класифікацію за призначенням свердловин, що бурятся при геологорозвідувальних роботах і розробці нафтових і газових родовищ.
- •89. Схарактеризуйте геологічні методи досліджень при нафтогазопошукових роботах
- •90. Схарактеризуйте геохімічні методи досліджень при нафтогазопошукових роботах
- •91. Схарактеризуйте категорії ресурсів нафти і газу
- •92. Схарактеризуйте категорії запасів нафти і газу.
- •93. Схарактеризуйте основні рівні прогнозу нафтогазоносності.
8. Схарактеризуйте класифікації нафт і природніх горючих газів
Нафти характеризуються багатьма властивостями, за якими може бути проведена класифікація. Дотепер запропоновано багато класифікацій, але ні одна з них не є універсальною.
Серед хімічних найбільш поширеною є класифікація, яка побудована за груповим вуглеводневим складом. Виділяють п'ять класів нафт: метанові, метаново-нафтенові, нафтенові, метаново-нафтено-ароматичні і нафтеново-ароматичні.
Широко використовується технологічна класифікація, в основу якої покладено якість та вихід нафтопродуктів. За вмістом сірки виділяють три класи нафт: малосірчисті (до 0.5 %), сірчисті (0.51-2.0%) і високосірчисті (2.0 %). За виходом фракцій до 350°С поділяють на три типи: Т1 вихід понад 45 %, Т2 - 30-45 % і Тз менше 30 %. За вмістом твердих парафінів нафти поділяють також на гри види: малопарафінисті - до 1.5%, парафінисті 1.51-6.0% і високопарафінисті - більше 6 %.
В практиці ще вживається дещо умовний поділ па легкі нафти переважно з густиною до 820 кг/м3 , середні - 820 - 900 кг/м3 , важкі нафти - більше 900 кг/м3 .
За сумарним вмістом смол і асфальтенів нафти ділять на: малосмолисті - до 10%, смолисті - 10-20% і високосмолисті - 20%.
Ще доцільно ділити нафти за величиною в'язкості та характером руху на звичайні (ньютонівські) і структурні (неньютонівські). Можна поділяти і за ступенем окислення, метаморфізації та багатьма іншими факторами.
В літературі описано дуже багато різних класифікацій газів.
В.В.Бєлоусов ділить гази на: 1) гази біохімічних реакцій; 2) гази повітряного походження; 3) гази хімічною походження; 4) гази радіоактивного походження. Гази земної кори є сумішами різних за походженням газів.
В.Л.Соколов ділить гази па типи за умовами знаходження цих газів, наприклад: гази атмосфери, гази осадових порід і т.д. Є ще хімічна класифікація газів. В основу її покладено три групи газів, які найбільш часто зустрічаються в природі. Це вуглеводневі, вуглекислі і азотні гази. В назві типу відображення знаходять тільки ті гази, вміст яких перевищує 20 %. Назви газів ставлять в порядку їх вмісту, наприклад, вуглеводнево-вуглекисло-азотні або азотно-вуглеводневі і т.п. У практиці поділяють гази на сухі (бідні) і жирні (багаті). До сухих переважно відносять гази, де етану, пропану і бутанів мало, а вміст конденсату не перевищує 10 см3 /м3 . До жирних відносять гази з підвищеним вмістом етану, пропану і бутанів, їх сума зазвичай перевищує 5%, а вихід конденсату здебільшого становить понад 30 см3 /м3.
9. Схарактеризуйте газовий конденсат:поняття,склад,властивості
Суміші, в яких рідкі вуглеводні знаходяться в пароподібному стані в газах називають газоконденсатними. Вони в стандартних умовах являють собою рідини, переважно прозорі, безколірні, іноді слабокоричневого або зеленуватого відтінку. До конденсатних відносять гази, вміст конденсату яких становить понад 50 см3/м . Конденсатність газів коливається в межах від 0 до 600-800 см'/м1 і вище. Основну частин)' газоконденсатів складають фракції, які википають до температури 250 °С, рідше до 300°С і лише незначна їх частина википає при температурі вище 300°С. Газоконденсати більше як на 90% складаються з вуглеводнів, нерідко в них міститься силікагелеві смоли -до 3.7%: асфальтени як правило відсутні або ж їх вміст дуже малий - 0.02-0.06%. В деяких газоконденсатах міститься парафін - до 4%. Великий вміст парафінів спостерігається в глибокозалягаючих конденсатах, де тиски перевищують 20 МПа. Молекулярна маса 109-170. Як правило в конденсатах переважають алкани, менше цикланів, і ще менше аренів. В бензиновій фракції газоконденсатів переважають метанові ВВ. Із зростанням глибини залягання, тобто із збільшенням тиску і температури зростає кількість ароматичних вуглеводнів. Оскільки розчинність вуглеводнів у газах зростає прямопропорційно тиску і температурі, і оберненопропорційно їх молекулярній масі, то при зниженні тиску перш за все конденсуються високомолекулярні сполуки асфальтени, смоли, тверді парафіни, арени, і в добутому конденсаті росте доля низькомолекулярних вуглеводнів у зв'язку з чим зменшується його густина. Вміст сірки в конденсатах незначний і коливається в долях %. Кількість і склад смол в газоконденсаті залежить від генетичного типу конденсату і наявності в покладах нафтової облямівки. Від нафт газоконденсати відрізняються тим, що в них практично відсутні важкі фракції та вони не утворюють самостійних скупчень і являють собою групу речовин, перехідних між нафтою і природніми газами. Кількісний склад їх залежить від кількісного співвідношення нафти і газу та їх складу, а також термобаричних умов залягання. Конденсати характеризуються тими ж основними параметрами, що й нафти: густиною, в'язкістю, температурою застигання. Густина конденсатів залежить від їх фракційного молекулярного складу і коливається в межах 0.698-0.840 г/см'. На густину конденсату може впливати режим роботи свердловини. В'язкість конденсатів змінюється від 0.5 до 1.5 мПа/с. Температура застигання залежить від вмісту парафінів і є нижчою 0°С. Температура початку кипіння є порівняно малою і коливається в межах 24-92°С. Розрізняють сирий і стабільний конденсат. Сирий - це конденсат, який видобутий на поверхню. В цьому випадку в рідких ВВ розчинені газоподібні компонент Його отримують безпосередньо в промислових сепараторах при відповідних температурах і тисках. Стабільний конденсат отримують шляхом дегазації сирого конденсату і який складається з рідких ВВ -пентану і вище.