- •1. Розкрийте політико-економічне нафти і газу в сучасному світі
- •2. Схарактеризуйте каустобіоліти й бітуми та наведіть їхні класифікації.
- •3. Зробіть порівняльний аналіз елементного складу нафти, природного газу та інших горючих корисних копалин
- •4. Схарактеризуйте вуглеводневий і невуглеводневий склад нафти.
- •5.Схарактеризуйте фізичні властивості нафти, які визначають їхній характер і використовуються при підрахунку запасів і проектуванні розробки родовищ.
- •6. Аргументуйте відмінність між значеннями густини та в’язкості нафти в пластових та поверхневих умовах. Наведіть числові значення.
- •7. Схарактеризуйте природний горючий газ: форми знаходження в земній корі, елементний, вуглеводневий і невуглеводневий склад, фізичні властивості
- •8. Схарактеризуйте класифікації нафт і природніх горючих газів
- •9. Схарактеризуйте газовий конденсат:поняття,склад,властивості
- •10. Схарактеризуйте пустотний простір порід-колекторів.
- •11. Схарактеризуйте пористість порід-колекторів: поняття, види, фактори впливу, кількісна оцінка та числові значення.
- •12. Схарактеризуйте проникність порід-колекторів: поняття, види, фактори впливу, кількісна оцінка та числові значення.
- •13. Схарактеризуйте колектори нафти і газу: поняття та класифікації
- •14. Охарактеризуйте флюїдоупори: поняття, класифікація, їх роль в розподілі нафти і газу в земній корі.
- •15. Схарактеризуйте природнірезервуари нафти і газу: поняття, класифікація та схематичні графічні моделі.
- •17. Зобразіть в розрізі та плані схематичну графічну модель пастки нафти і газу склепінного типу та покажіть всі елементи й параметри
- •Зобразіть в розрізі та плані графічні моделі екранованих пасток нафти і газу
- •19. Схарактеризуйте поклади нафти і газу: поняття та класифікації за різними ознаками.
- •20. Наведіть класифікації покладів нафти і газу за фазовим станом вуглеводнів і величиною запасів.
- •21. Наведіть класифікацію та принципові графічні схеми покладів нафти і газу за будовою пастки й колектору.
- •IV. Комбіновані
- •22. Схарактеризуйте родовища нафти і газу: поняття, класифікаційні ознаки та типи, основні риси будови на платформах і в складчастих областях. Наведіть графічні моделі основних типів.
- •23. Схарактеризуйте термобаричні умови в покладах і родовищах нафти і газу.
- •Закономірності зміни пластових тисків
- •24. Схарактеризуйте міграцію нафти і газу: поняття, докази, види, шляхи, форми, та фактори.
- •25. Поясніть основні принципи формування покладів і родовищ нафти і газу
- •26. Аргументуйте основні закономірності розподілу нафти і газу в земній корі по площі та вертикалі
- •27. Окресліть основні положення гіпотез органічного та неорганічного генезису нафти і газу
- •28. Охарактеризуйте основні нафтогазоносні регіони і сучасний стан видобутку нафти і газу в Україні.
- •29. Схарактеризуйте основні нафтогазоносні регіони та сучасний стан видобутку нафти і газу у світі.
- •Зо. Наведіть перелік і основний зміст геологічної документації, що ведеться в процесі буріння нафтових і газових свердловин.
- •З1.Сформулюйте основні правила техніки безпеки в процесі буріння та випробування нафтових і газових свердловин.
- •32. Опішить процедуру обгрунтування вибору інтервалів і технологію випробування свердловин в процесі буріння.
- •34. Наведіть основні природоохоронні заходи при бурінні нафтових і газових свердловин.
- •35.Схарактертуйте методи кореляції розрізів нафтових і газових свердловин.
- •З6.Розкрийте суть і область застосування математичних методів при дослідженнях.
- •37. Розкрийте основні положення побудови зведених, типових і нормальних геологічних розрізів площ і родовищ.
- •38. Розкрийте суть заходів, які здійснюються для якісного розкриття продуктивних пластів в процесі буріння нафтовнх і газових свердловин.
- •39. Схарактеризуйте природні режими нафтових і газових покладів: поняття, рушійні сили, чинники впливу та характер проявлення.
- •Водонапірний режим
- •Пружній режим
- •Газонапірний режим
- •Режим розчиненого газу в нафті
- •Гравітаційний режим
- •Режими роботи газоносних пластів
- •40. Розкрийте роль бурового розчину при бурінні свердовин. Як проводиться контроль його якості?
- •41. Наведіть заходи для попередження відкритого фонтанування в процесі буріння свердловин.
- •42. Дайте геофізичну характеристику розрізу свердловини з різним літологічним станом і насиченістю порід.
- •44.Наведіть план проведення робіт при випюбуванні продуктивних пластів в колонні.
- •45. Р03крийте суть, методи ita завдання електричного каротажу.
- •46. Розкрийте суть, методи та завдання радіоактивного й акустичного каротажу свердловин.
- •47. Наведіть основні принципи виділення експлуатаційних об’єктів нафтових і газових родовищ.
- •49. Розкрийте основні положення складання геологічної частини гтή для проектної свердловини.
- •50. Схарактеризуйте гідрогеологічну зональність земної кори і пов’язані з цим умови формування покладів нафти і газу.
- •51. Схарактеризуйте методи виділення в розрізі свердловин колекторів нафти і газу.
- •52. Розкрийте методи контролю якості цементування обсадних колон нафтових і газових свердловин.
- •53. Опишіть методи контролю технічного стану свердловин, що бурять на нафту і газ
- •54. Намітьте заходи для боротьби з геологічними ускладненнями в процесі сі буріння нафтових і газових свердловин.
- •55. Поясніть суть аномально високих пластових тисків і причини їхнього винекнення
- •57. Наведіть генетичну класифікацію підземних вод і схарактеризуйте їхні основні типи
- •58. Наведіть класифікацію підземних вод за умовами залягання та схарактеризуйте їхні основні типи.
- •59. Схарактеризуйте хімічний склад підземних вод нафтових і газових родовищ і їхню класифікацію за в.Суліним
- •60. Покажіть на схемі різновиди вод нафтових і газових родовищ згідно з промисловою класифікацією.
- •61. Сформулюйте основні положенні процесу геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.
- •62. Розкрийте мету, основні завдання, види робіт і кінцеві результати пошукового етапу грр на нафту і газ.
- •63. Розкрийте мету, основні завдання, види робіт і кінцеві результати розвідувального етапу грр на нафту і газ.
- •64. Наведіть основні фактори, які визначають методику пошукового буріння
- •65. Сформулюйте основні принципи методики пошукового буріння
- •66. Схарактеризуйте основні методичні прийоми закладання пошукових свердловин. Наведіть і схематично зобразіть „пріоритетні" точки закладання пошукових і розвідувальних свердловин.
- •67. Наведіть основні принципи розвідки нафтових і газових родовищ та розкрийте їхню суть.
- •68. Схарактеризуйте системи розміщення розвідувальних свердловин
- •69. Розкрийте суть, переваги та недоліки повзучої та ущільнювальної систем розвідки.
- •70. Розкрийте суть переваги та недоліки поодинокого та групового закладання пошукових і розвідувальних свердловин.
- •71. Обгрунтуйте методику закладання пошукових і розвідувальних свердловин на багатокупольних структурах
- •72. Схарактеризуйте особливості пошуків і розвідки багатопокладних родовищ
- •73. Обгрунтуйте основні положення оптимальної розвідки газових покладів
- •74. Схарактеризуйте особливості розвідки газоконденсатних, газонафтових і нафтогазових покладів.
- •75. Розкрийте суть і особливості методики розташування розвідувальних свердловин на масивних покладах нафти і газу
- •76. Сформулюйте основні завдання та методику проведення дорозвідки родовищ
- •77. Розкрийте суть і умови застосування методики закладання пошукових і розвідувальних свердловин профілями, «хрестом», «кроком буріння», «клином».
- •78. Розкрийте суть і завдання дослідно-промислової розробки покладів нафти і газу та методику закладання при цьому свердловин.
- •79.Окресліть основні положення та рівні геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.
- •80. Окресліть заходи з охорони надр при пошуках, розвідці та розробці нафтових та газових родовищ.
- •81. Обґрунтуйте вибір методу впливу на привибійну зону пласта для покращення продуктивності свердловин.
- •82. Розкрийте суть і технологію досліджень свердловин при різних режимах фільтрації.
- •83. Розкрийте суть і геологічні завдання проведення гравірозвідки, магніторозвідки та електророзвадки при нафтогазопошукових роботах.
- •84. Розкрийте суть і геологічні завдання проведення сейсморозвідки при нафтогазопошукових роботах.
- •85. Сформулюйте функції геолога при бурінні, випробуванні і дослідженні нафтових і газових свердловин.
- •86. Сформулюйте основні правила та прийоми вшбору, опису, направленій на лабораторні дослідження й зберігання керна і шламу при бурінні нафтових і газових свердловин.
- •87. Розкрийте суть основних критеріїв нафтогазоносності надр.
- •88. Наведіть класифікацію за призначенням свердловин, що бурятся при геологорозвідувальних роботах і розробці нафтових і газових родовищ.
- •89. Схарактеризуйте геологічні методи досліджень при нафтогазопошукових роботах
- •90. Схарактеризуйте геохімічні методи досліджень при нафтогазопошукових роботах
- •91. Схарактеризуйте категорії ресурсів нафти і газу
- •92. Схарактеризуйте категорії запасів нафти і газу.
- •93. Схарактеризуйте основні рівні прогнозу нафтогазоносності.
77. Розкрийте суть і умови застосування методики закладання пошукових і розвідувальних свердловин профілями, «хрестом», «кроком буріння», «клином».
1. Закладання свердловин на поперечному профілі (поперек простягання структури). Така система розташування свердловин найбільш поширена, особливо у початковий період розвідувального етапу. Якщо пошукова свердловина виявилася продуктивною в склепінній частині антиклінальної складки, то розвідувальні свердловини розміщують на лінії, що проходить поперек простягання структури через пошукову свердловину. При цьому перші дві розвідувальні свердловини закладають здебільшого таким чином, щоб вони попали на протилежні крила. Розвідувальні свердловини доцільно розміщати на різних абсолютних позначках, використовуючи різні інтервали за висотою покладу, що дасть можливість найдостовірніше визначити характер зміни параметрів покладу і мати більшу інформацію про розмір покладу. Для вибору положення свердловин на тій чи іншій абсолютній позначці за таким принципом слід висоту покладу поділити на кількість свердловин (або вибраний інтервал) і вирахувати позначки закладання розвідувальних свердловин (або їх кількість).Система розташування розвідувальних свердловин на поперечному профілі дає змогу найповніше використовувати дані кожної Свердлови ни, установити загальні закономірності геологічної будови і умови залягання покладів вуглеводнів, а також оконтурити межі поширення нафтогазоносності. її застосування дає можливість найбільш впевнено зіставляти геологічні розрізи свердловин, а отже, чіткіше фіксувати закономірності зміни основних параметрів продуктивного пласта.
2. Система паралельних профілів. Звичайний варіант профільної системи — низка паралельних профілів, орієнтованих поперек простягання структури, іноді під деяким кутом. Спочатку розбурюють генеральний профіль із 3—4 свердловин поперек простягання структури через склепіння з пошуковою свердловиною, яка відкрила поклад. Наступні профілі із 2—3 свердловин закладають паралельно до першого з віддаленням у бік перикліналей.
Іноді на периклінальних закінченнях складки закладають по одній свердловині, і тоді така система трансформується в систему паралельних профілів поперек простягання структури і поздовжнього профілю.
За такої системи розміщення свердловин можна найшвидше вивчити характер просторового залягання продуктивних горизонтів, нафтогазоносність розрізу і визначити напрями детальних розвідувальних робіт. Свердловини на сусідніх профілях розташовують, як правило, в шаховому порядку. Це допомагає уточнити місцеположення осьової лінії підняття. Кількість профілів і свердловин визначається розмірами і формою структури і покладів, кутами падіння і літологічною мінливістю продуктивних горизонтів. Часто відстань між профілями вибирають удвічі більшою за відстань між свердловинами на профілях.
Цей метод найчастіше застосовують для попередньої оцінки складнопобудованих родовищ (особливо приурочених до брахіантиклінальних складок).
3. «Хрест» пошуково-розвідувальних свердловин. Часто для оцінки виявлених покладів нафти і газу застосовують класичну систему закладання свердловин «хрестом». За цією системою п'ять свердловин розташовують на двох профілях у взаємно перпендикулярних напрямках поперек і уздовж структури за такою схемою: першу свердловину закладають у склепінній частині структури в точці перетину профілів, дві свердловини — на крилах і дві свердловини — на перикліналях.
Кожну із п'яти свердловин розташовують так, щоб розкрити продуктивний пласт на різних позначках, близьких до очікуваної позначки ВНК або ГВК. Ця система передбачає певну черговість забурювання свердловин: від склепіння до крил, а потім до перикліналей. Використовуючи зазначений метод, можна перейти від вивчення покладу по одному профілю до побудови більш об'ємної Його моделі. Це дає змогу впевненіше вирішувати питання про зміщення склепінь, наявність літологічного виклинювання і стратиграфічний характер зрізів, положення контурів нафтогазоносності нафтових облямівок і т. ін.
Практика пошуково-розвідувальних робіт показує, що «хрест» із п'яти свердловин залишається одним із найбільш раціональних і універсальних способів розташування свердловин для оцінки виявлених родовищ. Особливо ефективна ця система в нових, слабовивчених районах, коли, як правило, не з'ясовані особливості структурних планів досліджуваних об'єктів. «Хрест» широко застосовують практично для будь-якого типу складок (крім вузьких, лінійно витягнутих антикліналей), причому для самих різних їх розмірів, які визначають лише відстань між свердловинами в профілях. Проте в деяких випадках така система здорожує і затягує процес пошуків і оцінки покладів, який можна було б здійснити меншою кількістю свердловин.
На невеликих покладах така система може бути достатньою для підготовки родовища до розробки.
5. Закладання свердловин на діагональних профілях Якщо неясне співвідношення структурних планів різних горизонтів у межах вузької, лінійно витягнутої антиклінальної складки, то розташування розвідувальних свердловин на профілі уздовж довгої осі складки або на поперечному профілі поперек її простягання буде неефективним.
У разі розбурювання глибинних об'єктів поздовжнім профілем багато свердловин можуть виявитися за контуром, якщо склепіння підняття зміщене по короткій осі. У процесі буріння поперечного профілю із трьох свердловин немає впевненості в тому, що навіть центральна свердловина знаходиться в найліпших структурних умовах, а не потрапила на одну із перикліналей у разі зміщення склепіння по довгій осі. Буріння же першочергового діагонального профілю (під деяким гострим кутом до довгої осі) дає інформацію як про крилові, так і про периклінальні частини складки, а також дає змогу визначити напрямок можливого зміщення склепіння з глибиною.
Діагональний профіль свердловин також ефективний для витягнутих складок з нечіткими периклінальними закінченнями. У такому випадку основний обсяг розвідувального буріння спрямований на вивчення складно-побудованих периклінальних ділянок, а склепінна частина складки може бути деталізована свердловинами ДПР.
Закладання свердловин на радіальних профілях. Розміщення розвідувальних свердловин радіальними профілями найчастіше застосовують для приконтактних покладів вуглеводнів, пов'язаних з діапірами (соляні куполи, грязьові вулкани, глинистий діапір). При цьому свердловини бурять на профілях, що радіально розходяться від зовнішньої межі ядра діапіру до периферії, причому перші з них закладають у безпосередній близькості від цієї структури. Кількість свердловин на профілі визначається загальними розмірами складки, покладу і будовою крил. Звичайно проектують 2—3 свердловини в кожному профілі: починають із склепіння (на відстані 300—500 м від межі ядра протикання) і нарощують профіль за падінням пластів з відстанню між свердловинами 400—700 м. Оскільки часто соляні куполи характеризуються крутими схилами і досить крутим заляганням порід, що його оточують, то доцільно здійснювати в таких умовах спрямоване буріння свердловин.
Радіальне розташування свердловин для оцінки покладів застосовують також, якщо розбурюють структури куполоподібної форми. Деякі дослідники рекомендують для таких складок взагалі відмовитись від розташування свердловин «хрестом» або паралельними профілями, а закладати свердловини на радіальних профілях, що утворюють трипроменеву систему. Така система дає змогу скоротити витрати на 20 % порівняно з проектом розташування свердловин «хрестом».
Якщо ні одна із пробурених свердловин не вийшла на зовнішній контур нафтогазоносності, цю систему (промені) розвертають на 180° і свердловини закладають на трьох нових променях, що будуть продовженням перших і по інший бік від склепіння. Якщо всі свердловини і в цьому випадку знову виявляються в межах контуру нафтогазоносності, то таку саму операцію повторюють аж до виходу на контур покладу.
7. Закладання розвідувальних свердловин за методом «крок розвідки». Цей метод забезпечує вибір точок закладання свердловин для визначення флюїдоконтактів у покладах нафти і газу пластового склепінного типу першими свердловинами.
Якщо пошукова свердловина І пробурена в склепінні і розкрила на повну товщину продуктивний пласт товщиною h, то це дає змогу впевнено дійти висновку щодо наявності покладу в присклепінній частині складки, обмеженого знизу поверхнею достовірного існування покладу. Цю поверхню проводять горизонтально через найнижчу точку, в якій установлена наявність нафти або газу. Наступну свердловину закладають на профілі (поперечному або поздовжньому) в точці перетину лінії по верхні достовірного існування покладу із покрівлею пласта. Вона дає інформацію про поклад в просторі між поверхнями достовірності, встановленими в першій і новопробуреній свердловині. Наступні свердловини закладають за аналогічною методикою до установлення ВНК або ГВК.
Цей метод дає змогу зменшити обсяг розвідувального буріння, скоротити терміни розвідки і одержати значний економічний ефект.
9. Закладання розвідувальних свердловин за методом «клина». Суть методу полягає в такому. Нехай на площі передбачається наявність покладу літологічного типу, пов'язаного з моноклінальним пластом.
Якщо в одній із свердловин уже встановлена промислова нафтогазоносність, то на відстані 300-500 м з обох боків від неї за простяганням монокліналі, тобто перпендикулярно до очікуваного положення осі «затоки», закладають дві нові свердловини. Наступну свердловину розташовують на 1 км нижче за падінням на осі затоки. Залежно від результатів буріння цієї свердловини (з урахуванням побудованих ізопахіт колектору) дві нові свердловини будуть закладені поперек простягання осі через 300—500 м і т. д. Така система дає змогу послідовно нарощувати площу нафтогазоносності вздовж осі покладу.
Інколи описана схема розбурювання літологічних покладів може дещо змінюватися (наприклад, для рукавоподібних) зі збереженням основного принципу: послідовного простежування осі покладу вниз за падінням порід або вгору за підйомом.