- •1. Розкрийте політико-економічне нафти і газу в сучасному світі
- •2. Схарактеризуйте каустобіоліти й бітуми та наведіть їхні класифікації.
- •3. Зробіть порівняльний аналіз елементного складу нафти, природного газу та інших горючих корисних копалин
- •4. Схарактеризуйте вуглеводневий і невуглеводневий склад нафти.
- •5.Схарактеризуйте фізичні властивості нафти, які визначають їхній характер і використовуються при підрахунку запасів і проектуванні розробки родовищ.
- •6. Аргументуйте відмінність між значеннями густини та в’язкості нафти в пластових та поверхневих умовах. Наведіть числові значення.
- •7. Схарактеризуйте природний горючий газ: форми знаходження в земній корі, елементний, вуглеводневий і невуглеводневий склад, фізичні властивості
- •8. Схарактеризуйте класифікації нафт і природніх горючих газів
- •9. Схарактеризуйте газовий конденсат:поняття,склад,властивості
- •10. Схарактеризуйте пустотний простір порід-колекторів.
- •11. Схарактеризуйте пористість порід-колекторів: поняття, види, фактори впливу, кількісна оцінка та числові значення.
- •12. Схарактеризуйте проникність порід-колекторів: поняття, види, фактори впливу, кількісна оцінка та числові значення.
- •13. Схарактеризуйте колектори нафти і газу: поняття та класифікації
- •14. Охарактеризуйте флюїдоупори: поняття, класифікація, їх роль в розподілі нафти і газу в земній корі.
- •15. Схарактеризуйте природнірезервуари нафти і газу: поняття, класифікація та схематичні графічні моделі.
- •17. Зобразіть в розрізі та плані схематичну графічну модель пастки нафти і газу склепінного типу та покажіть всі елементи й параметри
- •Зобразіть в розрізі та плані графічні моделі екранованих пасток нафти і газу
- •19. Схарактеризуйте поклади нафти і газу: поняття та класифікації за різними ознаками.
- •20. Наведіть класифікації покладів нафти і газу за фазовим станом вуглеводнів і величиною запасів.
- •21. Наведіть класифікацію та принципові графічні схеми покладів нафти і газу за будовою пастки й колектору.
- •IV. Комбіновані
- •22. Схарактеризуйте родовища нафти і газу: поняття, класифікаційні ознаки та типи, основні риси будови на платформах і в складчастих областях. Наведіть графічні моделі основних типів.
- •23. Схарактеризуйте термобаричні умови в покладах і родовищах нафти і газу.
- •Закономірності зміни пластових тисків
- •24. Схарактеризуйте міграцію нафти і газу: поняття, докази, види, шляхи, форми, та фактори.
- •25. Поясніть основні принципи формування покладів і родовищ нафти і газу
- •26. Аргументуйте основні закономірності розподілу нафти і газу в земній корі по площі та вертикалі
- •27. Окресліть основні положення гіпотез органічного та неорганічного генезису нафти і газу
- •28. Охарактеризуйте основні нафтогазоносні регіони і сучасний стан видобутку нафти і газу в Україні.
- •29. Схарактеризуйте основні нафтогазоносні регіони та сучасний стан видобутку нафти і газу у світі.
- •Зо. Наведіть перелік і основний зміст геологічної документації, що ведеться в процесі буріння нафтових і газових свердловин.
- •З1.Сформулюйте основні правила техніки безпеки в процесі буріння та випробування нафтових і газових свердловин.
- •32. Опішить процедуру обгрунтування вибору інтервалів і технологію випробування свердловин в процесі буріння.
- •34. Наведіть основні природоохоронні заходи при бурінні нафтових і газових свердловин.
- •35.Схарактертуйте методи кореляції розрізів нафтових і газових свердловин.
- •З6.Розкрийте суть і область застосування математичних методів при дослідженнях.
- •37. Розкрийте основні положення побудови зведених, типових і нормальних геологічних розрізів площ і родовищ.
- •38. Розкрийте суть заходів, які здійснюються для якісного розкриття продуктивних пластів в процесі буріння нафтовнх і газових свердловин.
- •39. Схарактеризуйте природні режими нафтових і газових покладів: поняття, рушійні сили, чинники впливу та характер проявлення.
- •Водонапірний режим
- •Пружній режим
- •Газонапірний режим
- •Режим розчиненого газу в нафті
- •Гравітаційний режим
- •Режими роботи газоносних пластів
- •40. Розкрийте роль бурового розчину при бурінні свердовин. Як проводиться контроль його якості?
- •41. Наведіть заходи для попередження відкритого фонтанування в процесі буріння свердловин.
- •42. Дайте геофізичну характеристику розрізу свердловини з різним літологічним станом і насиченістю порід.
- •44.Наведіть план проведення робіт при випюбуванні продуктивних пластів в колонні.
- •45. Р03крийте суть, методи ita завдання електричного каротажу.
- •46. Розкрийте суть, методи та завдання радіоактивного й акустичного каротажу свердловин.
- •47. Наведіть основні принципи виділення експлуатаційних об’єктів нафтових і газових родовищ.
- •49. Розкрийте основні положення складання геологічної частини гтή для проектної свердловини.
- •50. Схарактеризуйте гідрогеологічну зональність земної кори і пов’язані з цим умови формування покладів нафти і газу.
- •51. Схарактеризуйте методи виділення в розрізі свердловин колекторів нафти і газу.
- •52. Розкрийте методи контролю якості цементування обсадних колон нафтових і газових свердловин.
- •53. Опишіть методи контролю технічного стану свердловин, що бурять на нафту і газ
- •54. Намітьте заходи для боротьби з геологічними ускладненнями в процесі сі буріння нафтових і газових свердловин.
- •55. Поясніть суть аномально високих пластових тисків і причини їхнього винекнення
- •57. Наведіть генетичну класифікацію підземних вод і схарактеризуйте їхні основні типи
- •58. Наведіть класифікацію підземних вод за умовами залягання та схарактеризуйте їхні основні типи.
- •59. Схарактеризуйте хімічний склад підземних вод нафтових і газових родовищ і їхню класифікацію за в.Суліним
- •60. Покажіть на схемі різновиди вод нафтових і газових родовищ згідно з промисловою класифікацією.
- •61. Сформулюйте основні положенні процесу геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.
- •62. Розкрийте мету, основні завдання, види робіт і кінцеві результати пошукового етапу грр на нафту і газ.
- •63. Розкрийте мету, основні завдання, види робіт і кінцеві результати розвідувального етапу грр на нафту і газ.
- •64. Наведіть основні фактори, які визначають методику пошукового буріння
- •65. Сформулюйте основні принципи методики пошукового буріння
- •66. Схарактеризуйте основні методичні прийоми закладання пошукових свердловин. Наведіть і схематично зобразіть „пріоритетні" точки закладання пошукових і розвідувальних свердловин.
- •67. Наведіть основні принципи розвідки нафтових і газових родовищ та розкрийте їхню суть.
- •68. Схарактеризуйте системи розміщення розвідувальних свердловин
- •69. Розкрийте суть, переваги та недоліки повзучої та ущільнювальної систем розвідки.
- •70. Розкрийте суть переваги та недоліки поодинокого та групового закладання пошукових і розвідувальних свердловин.
- •71. Обгрунтуйте методику закладання пошукових і розвідувальних свердловин на багатокупольних структурах
- •72. Схарактеризуйте особливості пошуків і розвідки багатопокладних родовищ
- •73. Обгрунтуйте основні положення оптимальної розвідки газових покладів
- •74. Схарактеризуйте особливості розвідки газоконденсатних, газонафтових і нафтогазових покладів.
- •75. Розкрийте суть і особливості методики розташування розвідувальних свердловин на масивних покладах нафти і газу
- •76. Сформулюйте основні завдання та методику проведення дорозвідки родовищ
- •77. Розкрийте суть і умови застосування методики закладання пошукових і розвідувальних свердловин профілями, «хрестом», «кроком буріння», «клином».
- •78. Розкрийте суть і завдання дослідно-промислової розробки покладів нафти і газу та методику закладання при цьому свердловин.
- •79.Окресліть основні положення та рівні геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.
- •80. Окресліть заходи з охорони надр при пошуках, розвідці та розробці нафтових та газових родовищ.
- •81. Обґрунтуйте вибір методу впливу на привибійну зону пласта для покращення продуктивності свердловин.
- •82. Розкрийте суть і технологію досліджень свердловин при різних режимах фільтрації.
- •83. Розкрийте суть і геологічні завдання проведення гравірозвідки, магніторозвідки та електророзвадки при нафтогазопошукових роботах.
- •84. Розкрийте суть і геологічні завдання проведення сейсморозвідки при нафтогазопошукових роботах.
- •85. Сформулюйте функції геолога при бурінні, випробуванні і дослідженні нафтових і газових свердловин.
- •86. Сформулюйте основні правила та прийоми вшбору, опису, направленій на лабораторні дослідження й зберігання керна і шламу при бурінні нафтових і газових свердловин.
- •87. Розкрийте суть основних критеріїв нафтогазоносності надр.
- •88. Наведіть класифікацію за призначенням свердловин, що бурятся при геологорозвідувальних роботах і розробці нафтових і газових родовищ.
- •89. Схарактеризуйте геологічні методи досліджень при нафтогазопошукових роботах
- •90. Схарактеризуйте геохімічні методи досліджень при нафтогазопошукових роботах
- •91. Схарактеризуйте категорії ресурсів нафти і газу
- •92. Схарактеризуйте категорії запасів нафти і газу.
- •93. Схарактеризуйте основні рівні прогнозу нафтогазоносності.
27. Окресліть основні положення гіпотез органічного та неорганічного генезису нафти і газу
Проблема походження нафти, за визнанням більшості вчених, є однією з найскладніших проблем усього природознавства. Тому такий широкий загал вчених всього світу, які серйозно працювали над ЇЇ вирішенням.
В основі найбільш поширеної сучасної концепції походженні нафти і газу лежать уявлення про абіогенний синтез сполук нафти із біогенної речовини, захороненої в осадових породах, які називають нафтогазоматеринськими (нафтогазопродукуючими), і це відбувається переважно на стадії катагенезу.
Тільки В.В. Вебер є найбільш переконаним прихильником утворення нафти із органічних речовин на стадії діагенезу, тобто раннього нафтоутворення. Він вважає, що процес нафтоутворення відбувається з перших метрів до глибин 200-1000 м, а дальше він значно сповільнюється і на глибинах 3км практично припиняється. Сапропелева органіка продукує нафту, а гумусова - газ. Подібні погляди мають місце і серед дослідників у США, (А. Сміт, Л. Вікс та інші). Вуглеводні вважаються частково успадкованими з вихідної органічної речовини, частково - продуктами біохімічного перетворення її в початкову стадію захоронення органічної речовини. Виділення протонафти із материнських порід відбувається синхронно зануренню осадків, а дозрівання протонафти відбувається в пастках.
Потрібно згадати й іншу крайню точку зору, яка була запропонована В.Б. Порфир'євим і І.В.Грінбергом в 1949 році. Вони розробили високотемпературний варіант (300-500°С) утворення нафти з гомогенних скупчень вихідної органічної речовини згідно зі схемою "парагенезису утворень вугільного і нафтового ряду". Вони вважали, що перетворення вихідного органічного матеріалу в нафту може бути тільки поодиноким та рідкісним випадком, що вимагає складного сполучення цілого ряду умов. Гомогенна органічна речовина повинна була захоронитись у строго відновних умовах, при високій її обводненості.
В сучасних концепціях органічного походження нафти і газу присутні такі поняття як зони та фази нафтогазоутворення.
Головна зона нафтоутворення (ГЗН) або нафтове вікно і головна зона газоутворення (ГЗГ) є глибинно-катагенетичною зоною у розрізі нафтогазоносного басейну, в якій проявляється головна фаза відповідно нафто- чи газоутворення. Головній фазі відповідає етап особливо інтенсивної генерації нафтових (газових) вуглеводнів розсіяною органічною речовиною осадових порід як наслідок ЇЇ термічної деструкції. Головна фаза нафтоутворення (ГФН) починається в кінці протокатагенезу і закінчується на початку мезокатагенезу при температурі приблизно від 80-90 до 150-170°С. ГФН супроводжується еміграцією мікронафти з материнських порід в породи-колектори. При цьому відбувається термокаталітична деструкція переважно полімерліпїдних компонентів розсіяної органічної речовини, що призводить до утворення значної кількості рухливих нафтових вуглеводнів та асфальто-смолистих речовин. Тут повинна утворитися практично вся маса легких вуглеводнів, що складають бензинову і керосинову (гасову) фракції нафти.
Утворена нафта чи газ поступово емігрують з материнських порід.
Таким чином, на сьогоднішній день серед різних варіантів гіпотез органічного походження найбільш обгрунтованою є гіпотеза (теорія) осадово-міграційного походження нафти і газу. Згідно з цією теорією нафта і газ утворюються в процесі літифікації пелітових осадів із розсіяних в них органічних решток, тобто в породах, збагачених захороненою органічною речовиною. Такі породи називаються нафтогактродукуючими (нафтогазоматеринськими) і відкладаються в субаквальних умовах без доступу кисню при стійкому прогинанні басейну осадконакопичення. Кількість розсіяної органічної речовини перевищує 1%. Вона за складом може бути гумусовою (рослинного походження), сапропелевою (тваринного походження) та змішаною. Від природи вихідної органіки, її кількості та шляхів перетворення залежить нафтогазогенераційний потенціал порід. Гумусова органіка переважно є газо- , а сапропелева -нафтогенеруючою. Чітких критеріїв поділу порід на нафтогазоматеринські і ненафтогазоматеринські не існує.
Суть основних гіпотез неорганічного походження нафти і газу
Однією з перших досить добре аргументованих гіпотез неорганічного походження була гіпотеза відомого російського хіміка Д. І. Мендєлєєва (1877-1878), яка дістала назву карбідної. Він припускав можливість Існування на великих глибинах карбідів металів, зокрема, заліза, а також важких металів (Ті, Сг, Zr, V та ін.), що утворились під час формування Землі в умовах високих температур, їх існування можливе тільки в умовах, де є недостача кисню. В зонах, збагачених киснем, FеС швидко розкладається з утворенням стійких окисних сполук Fе2O3, СО2 або СО. Тому карбіди металів у поверхневих умовах є мінералогічною рідкістю, але їх існування на великих глибинах цілком ймовірне.
Взаємодія води, особливо солоної, з карбідами заліза може дати нафту СnH2n
Космічний варіант походження нафти запропонував ще в кінці XIX ст. Н.А.Соколов, а В.Б.Порфир'єв поновив його в 1959р. Причинами виникнення цього варіанта є виявлення вуглеводнів у космічному просторі та метеоритах, що підтверджено новітніми астрофізичними дослідженнями. Нафтові вуглеводні в цьому варіанті розглядаються як первозданна (первісна, одвічна) космічна субстанція з усіма властивостями, характерними для нафти, що входила з самого початку до складу протопланетної хмари, а відтак до складу протопланет.
В.Б.Порфир'єв особливу увагу привертав до зв'язку нафтових родовищ з розломами альпійського часу, що проникають на значні глибини і могли спричинятись до формування значної кількості родовищ нафти.
За магматичною гіпотезою, якої дотримується Н.А.Кудрявцев, нафтоутворення може відбуватися на тій чи іншій, але завжди великій глибині в надрах якого-небуть району незалежно від складу порід, що розвинуті біля поверхні. Механізм утворення вуглеводнів він пов'язує Із взаємодією радикалів СН, СН2, СН3, що присутні в космічному просторі та магмі. Вуглець і водень при температурі 6000-12000°С утворюють метан (СН), при температурі 3000-4000°С -метил (СН2), а при нижчих температурах буде утворюватись метил (СНз), а відтак і метан (СН4). Ці вуглеводневі радикали не Існують при звичайних температурах, бо вони мають величезну хімічну активність, При зниженні температури вони легко взаємодіють між собою та воднем, даючи найрізноманітніші вуглеводні. У магмі присутні також сірка, кисень, азот, таму можуть виникнути сірчисті, кисневі та азотисті сполуки, що входять до складу нафти.
Е.Б.Чекалюк, розвиваючи свої погляди на походження нафти І газу, особливо наголошував на тому, що різноманітність хімічних сполук у природі, збудованих нерідко з однакових хімічних елементів, зумовлена не тільки впливом складу навколишнього середовища, але й значною мірою термодинамічними умовами в цьому середовищі.
Уявлення про глибинне походження підтримала ціла група Львівських вчених з Інституту геології та геохімії горючих копалин (Г.Н.Доленко, Е.Б.Чекалюк, І.В.Грінберг, В.В.Колодій, Г.Ю.Бойко, Ю.В.Стефаник), вказуючи при цьому, що великі мантійні джерела нафтогазоутворення мають значний вплив на конфігурацію відповідних геофізичних полів на поверхні землі. Процеси накопичення летких компонентів у локальних зонах нафтоутворення супроводжується практично необмеженим екстремальним розвитком змінного глибинного напруження і закінчується розрядженням джерела накопичення вуглеводнів внаслідок розриву суцільності вищезалягаючих шарів порід.
Формування вогнищ мантійної генерації нафти І газу пов'язано з інверсійними геотектонічними етапами розвитку геосинклінальних областей. Ці етапи розвитку геосинкліналей відповідають часу, коли згідно з плитовою тектонікою океанська кора підповзає під континентальну і досягає астеносфери мантії, активізуючи при цьому в ній різні процеси, в т.ч. генерацію та еміграцію нафти і газу.
А.В. Кудельський, К.І. Лукашев визнають головним джерелом первинної нафти органомінеральний комплекс порід, припускають можливість участі в утворенні нафти глибинних ексгаляцій, що вміщують вуглець, водень та інші елементи і сполуки, що присутні в нафті.
Х.Гедберг, О.Г.Сорохтін та інші пов'язують утворення нафти з тектонікою літосферних плит внаслідок перегонки та термолізу біогенних речовин, що затягнуті в зону підсуву (субдукції), де відбувається утворення вуглеводнів в умовах підвищених температур і тиску.