Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Usi_pitannya.doc
Скачиваний:
26
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
2.83 Mб
Скачать

51. Схарактеризуйте методи виділення в розрізі свердловин колекторів нафти і газу.

В процесі буріння при ГТД колектори виділяють з використанням різних геологічних і технологічних методів, які за способом привязки до геологічного розрізу діляться на три групи: методи з миттєвою прив'язкою інформації до розрізу(механічний каротаж, розхід ПР, каротаж за тиском); методи з затримкою інформації на величину відставання ПР (газовий каротаж, відбір і дослідження шламу і ПР); методи з уточненням результатів і корекцією глибини (ГДС, відбір зразків порід і пластових флюїдів, випробування колекторів).

Виділення колекторів за даними механічного каротажу основується на том}, що в цьому випадку швидкість розбурювання порід при інших рівних умовах залежить від їх твердості (пористості).

Виділення колекторів за даними фільтраційного коратажу проводять шляхом вимірювання і порівняння кількості ПР, що напитається в свердловину, і тієї, що вилилася із свердловини на поверхню.

Геохімічні дослідження свердловини складаються з газового каротажу в процесі та після буріння і геохімічних досліджень шламу. Мета цих досліджень - виділення перспективних інтервалів розрізу свердловини і визначення характеру їх насичення.

Виділення нафтогазоносних пластів - колекторів за даними ГДС здійснюється з врахуванням зміни коефіцієнта водонасичення у радіальному напрямку пласта. При цьому використовуються параметри, пов'язані з властивостями вуглеводню і їх об'ємним вмістом у породі: питомий опір, час життя теплових нейтронів, інтервальний час і ін.

Для виділення в розрізі свердловин нафтоносних і газоносних пластів і оцінки нафтогазонасиченості використовують комплексні дані геофізичних, геохімічних і геологічних досліджень

52. Розкрийте методи контролю якості цементування обсадних колон нафтових і газових свердловин.

Після закінчення буріння в свердловину, як правило опускають обсадні колони, а затрубний простір між стінкою свердловини та зовнішньої поверхні колони заливають цементом. Цементування затрубного простору здійснюється для запобігання перетоків різних флюїдів із одного пласта в інший.

Контроль за якістю цементування обсадних колон здійснюється методами термометрії та радіоактивних ізотопів, гамма - гаммакаротаж і акустичного каратажу.

Метод термометрії. Визначення місця знаходження цементу в затрубному просторі за даними термічних досліджень базується на фіксуванні тепла, яке виділяється при затвердінні цементу в процесі екзотермічної реакції Метод дозволяє встановити верхню границю цементного кільця та виявити наявність цементу в затрубному просторі. Величина температурної аномалії у верхній границі цементного кільця визначається: 1) фізико-хімічними властивостями цементу та його кількістю в даному- інтервалі; 2) часом, що пройшов з моменту схопленій цементу до початку вимірювань; 3) геологічними та технічними умовами проведення тампонажних робіт. Сильна диференція температурної кривої в інтервалі знаходження цементу обумовлена літологічними особливостями та кавернозністю розрізу.

Гамма - гаммакаротаж. Даний метод контролю за якістю цементування обсадних колон базується на реєстрації розсіяного гамма виромінювання при проходженні гамма-квантів через середовища різної густини. Він дозволяє: 1) Встановити висоту підйому цементу; 2) Визначити наявність цементу та характер його розподілу в інтервалі цементування; 3) Фіксувати наявність перехідної зони від цементного каменя до розчину (гель - цемент). 4) Виявити в цементному камені невеликі раковини та канали. 5) Визначити ексцентриситет колони. Для контролю якості цементування обсадних колон може використовуватись одноканальна апаратура з реєстрацією одної кривої ГТК, трьохканальна з реєстрацією трьох кривих ПК, чотирьохканальна з реєстрацією чотирьох кривих ГТК.

Акустичний каротаж. Контроль цементування затрубного простору акустичним каротажем базується на вимірюванні амплітуди заломленої поздовжньої хвилі, яка розповсюджується в обсадній колоні, та реєстрації часу розповсюдження пружних коливань. Метод дозволяє: 1) Встановити висоту підйому· цементу. 2) Виявити наявність або відсутність цементу за колоною. 3) Визначити наявність каналів, тріщин і каверн у цементному камені, в тому числі малих розмірів. 4) Вивчити степінь зчеплення цементу з колоною та породами. 5) Дослідити процес формування цементного каменя в часі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]