24. Схарактеризуйте міграцію нафти і газу: поняття, докази, види, шляхи, форми, та фактори.

Усяке переміщення нафти чи газу або їх складників в земній корі не залежно від їх агрегатного стану називають міграцією.

Розрізняють первинну і вторинну міграцію нафти і газу.Перинна міграція – це сукупність процесів, які призводять до виходу через дуже вузькі пори складників нафти і газу з материнських порід в породи-колектори або зони розломів чи тріщин.

Вторинна міграція – це переміщення нафти або газу чи їх складників поза межами материнських порід що призводить як до формування скупчень, тук і до їх руйнування.

Існування міграції нафти чи газу в земній корі не викликає сумнівів, бо знаходить своє підтвердження у спостереженнях за їх виходами на поверхню землі, у гірничих виробках та при експлуатації родовищ.

Нафта і газ можуть мігрувати в таких формах: як рідина з розчиненим газом; у водорозчинному стані; в вигляді істинних та колоїдних розчинів або емульсій; у газовому стані; у вигляді окремих молекул, або груп молекул (явища дифузії); в розчиненому стані у воді.

Існує багато факторів, що спричиняються до міграції нафти і газу в земній корі але важко встановити їх справжню роль у цих процесах.

Геостатичний і гединамічний тиски. Відіграють досить помітну роль в процесах міграції. Геостатичний тиск призводить до ущільнення глинистих порід , а це в свою чергу призводить до витіснення з них води та інших флюїдів. Чимало дослідників з ущільненням порід пов’язують первинну міграцію нафти і газу з нафтогазоматеринських порід в породи колектори.

Геодинамічний тиск також призводить до витіснення рухомих речовин з порового простору в результаті ущільнення. В результаті дії геодинамічного тиску виникають розривні порушення, створюються шляхи міграції.

Гравітаційний фактор. Розуміють переміщення нафти і газу пі дією сили тяжіння. В водному середовищі гравітаційні сили призводять до підіймальної (архімедової ) сили, що зумовлює спливання нафти і гау.

Гідравлічний фактор. Розуміють вплив руху води на міграцію нафти і газу.

Капілярні сили. Вода краще ніж нафта змочує породу. За рахунок цього нафта і газ можуть виштовхуватись у пори більшого діаметра тобто у сусідні пори. Відстань такої міграції є незначною.

Явища дифузії. Є одним з механізмів руху речовини в природі. Загалом дифузія призводить до руйнування покладів оскільки проходить у напрямі менших концентрацій.

Енергія газу. У випадку зниження пластового тиску наступає момент коли з нафти виділяється розчинений газ, що сприяє переміщенню нафти. Цей процес носить назву режиму розчиненого газу.

Шляхами вторинної міграції можуть бути проникні пласти або зони розривних порушень та зони тріщинуватості порід.

Існують різні види міграції нафти, газу і води в земній корі.

Передусім міграційні процеси потрібно поділити за черговістю (етапністю) їх проявлення, тобто розрізняти первинну і вторинну.

Первинна міграція - це міграція нафти і газу з нафтогазоматеринських порід. Завдяки їй нафта і газ потрапляють в породи-колектори. Вторинна міграція (або власне міграція) призводить як до формування покладів, так і до їх розформування.

Всі міграційні процеси в даний час розглядаються за чотирма основними категоріями: 1) за формою (характером) руху нафти і газу; 2) за масштабом руху; 3) за шляхами руху: 4) за напрямом руху.

За формою руху нафти і газу міграційні процеси поділяють на :

А) молекулярна міграція - переміщення груп молекул або окремих молекул (явища дифузії):

Б) вільна міграція - циркуляція, рух рідин і газів за законами гідравліки, може охоплювати великі маси.

За масштабами руху міграції виділяють:

А) локальна міграція - міграція місцевою значення, призводить до утворення одною родовища в межах окремої ділянки земної кори:

Б) регіональна - процеси, що призводять до утворення низки родовищ, які закономірно пов'язані з цілою тектонічною зоною або реї іоном. Переміщення нафти і газу проходить на значні відстані від зон генерації до зон нафтогазонакопичення.

За шляхами міграції виділяють:

А) позарезервуарну міграцію - це переміщення вуглеводнів через слабопроникні породи. Стосовно часу її проходження розрізняють сингенетичну та епігенетичну міграції, тобто в час формування порід і після їх формування:

Б) внутрішньорезервуарну міграцію - рух через породи-колектори .

За напрямом руху виділяють :

А) вертикальну міграцію - переміщення проходить через зони тріщинуватості порід та різні тектонічні порушення:

Б) бокова, або латеральна, міграція - переміщення відбувається у проникних пластах під породами- покришками за рахунок перепаду тиску або сил спливання нафти і газу у водонасичсному поровому просторі.

Таким чином,міграція, тобто переміщення нафти і газу в земній корі, проходить в пористих середовищах, що заповнені водою. Можливість міграції диктується як розмірами пор, так і розмірами самих молекул. Міграція нафти і газу може відбуватись у газовому, рідинному, водорозчиненому станах, а також у вигляді окремих молекул або груп молекул. Найважливішими факторами міграції є геостатичний і геодинамічний тиски, гравітаційні і гідравлічні сили, явища дифузії та енергія газу. Міграційні процеси нафти і газу класифікують за формою, масштабами, шляхами та напрямом руху.