Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Usi_pitannya.doc
Скачиваний:
26
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
2.83 Mб
Скачать

6. Аргументуйте відмінність між значеннями густини та в’язкості нафти в пластових та поверхневих умовах. Наведіть числові значення.

Нафта характеризується цілою низкою фізичних параметрів, найголовнішими є: густина, в'язкість, поверхневий натяг, молекулярна вага, температура кипіння, теплотворна здатність, оптична активність, розчинність, люмінісценція та деякі інші.

Густина - це маса нафти в одиниці об'єму (кг/м3 ). Зручно виражати густину нафт через безрозмірну величину, тобто через відношення густини нафти до густини води при 4°С. У нашій країні густину нафт та нафтопродуктів визначають при стандартній температурі 20°С.

Абсолютна більшість нафт в поверхневих умовах має густину в межах 760-990 кг/м3.

Густина нафт залежить від: вмісту смолисто-асфальтенових сполук, фракційного складу нафт, молекулярної маси вуглеводнів та будови молекул, що складають основну частину нафт. В пластах за рахунок розчинення газу та температури густина нафт на 5 — 30 % менша за густину в стандартних умовах. Найбільший вплив на густину нафт мають смолисто-асфальтенові сполуки, наявність яких призводить до зростання густини. Наявність низькокиплячих сполук має зворотну дію і призводить до зниження густини нафт.

В'язкість. Однією з найбільш характерних особливостей рідин взагалі, і нафт зокрема, є здатність змінювати свою форму під дією зовнішніх сил. Ця властивість пояснюється легкою рухомістю молекул. В’язкістю або внутрішнім тертям називається властивість рідини чинити опір при взаємному переміщенні її частинок, яке викликане дією зовнішньої сили, що прикладена до рідини. Одна і та ж сила може викликати в різних рідинах неоднакові швидкості переміщення шарів, які рівновіддалені один від одного.

Більшість нафт належить до нормальних "ньютонівських" рідин, для яких в'язкість при даній температурі і тиску є постійною фізичною величиною. Зустрічаються також нафти, які відносяться до "неньютонівських'", тобто рідин, які мають певні структурно-механічні властивості. Рух цих рідин починається під дією сили, яка перевищує величину початкового напруження зсуву."Неньютонівськими" виступають нафти з великим вмістом парафіну, смол та асфальтенів і при невисоких температурах.

В'язкість визначають переважно за швидкістю витікання рідни через тонкі капілярні трубки. Розрізняють в'язкість динамічну, або абсолютну, кінематичну, а також в'язкість умовну.

Динамічна в'язкість (μ) в системі СІ мас розмірність Н*с/м2, або Па*с. Ця одиниця досить велика, тому в практиці частіше використовується міліпаскаль-секунда (мПа*с), яка числово відповідає одному саптипуазу, що вживався раніше.

Кінематичною в'язкістю (ν) називають відношення динамічної в'язкості до густини нафти (ρ) при тій же температурі.

Кінематична в’язкість в системі СІ має розмірність м2/с. Ще іноді використовують в'язкість умовну, яка виражається в градусах. ВУ (в'язкість умовна) - це відношення часу втікання певною об'єму нафти до часу втікання того ж об'єму води через тонкий отвір стандартного приладу.

В'язкість нафт у поверхневих умовах коливається в дуже широких межах від 1-2 до кількох сот мПа*с. В пластових умовах вона коливається від десятих часток до сотень мПа*с.

В'язкість нафт залежить від хімічного складу, температури, тиску та кількості розчиненого газу. З ростом температури кипіння окремих фракцій нафт зростає також і в'язкість. Серед класів вуглеводневих сполук найвищу в'язкість мають нафтени, а відтак ідуть ароматичні та метанові сполуки. В'язкість нафт зменшується з ростом температури і кількості розчиненого в нафті вуглеводневого газу. Тільки при розчиненні азоту в нафті її в'язкість зростає. При невисоких температурах багато нафт взагалі не течуть. Тиск впливає на збільшення в'язкості, але незначно.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]