- •1. Розкрийте політико-економічне нафти і газу в сучасному світі
- •2. Схарактеризуйте каустобіоліти й бітуми та наведіть їхні класифікації.
- •3. Зробіть порівняльний аналіз елементного складу нафти, природного газу та інших горючих корисних копалин
- •4. Схарактеризуйте вуглеводневий і невуглеводневий склад нафти.
- •5.Схарактеризуйте фізичні властивості нафти, які визначають їхній характер і використовуються при підрахунку запасів і проектуванні розробки родовищ.
- •6. Аргументуйте відмінність між значеннями густини та в’язкості нафти в пластових та поверхневих умовах. Наведіть числові значення.
- •7. Схарактеризуйте природний горючий газ: форми знаходження в земній корі, елементний, вуглеводневий і невуглеводневий склад, фізичні властивості
- •8. Схарактеризуйте класифікації нафт і природніх горючих газів
- •9. Схарактеризуйте газовий конденсат:поняття,склад,властивості
- •10. Схарактеризуйте пустотний простір порід-колекторів.
- •11. Схарактеризуйте пористість порід-колекторів: поняття, види, фактори впливу, кількісна оцінка та числові значення.
- •12. Схарактеризуйте проникність порід-колекторів: поняття, види, фактори впливу, кількісна оцінка та числові значення.
- •13. Схарактеризуйте колектори нафти і газу: поняття та класифікації
- •14. Охарактеризуйте флюїдоупори: поняття, класифікація, їх роль в розподілі нафти і газу в земній корі.
- •15. Схарактеризуйте природнірезервуари нафти і газу: поняття, класифікація та схематичні графічні моделі.
- •17. Зобразіть в розрізі та плані схематичну графічну модель пастки нафти і газу склепінного типу та покажіть всі елементи й параметри
- •Зобразіть в розрізі та плані графічні моделі екранованих пасток нафти і газу
- •19. Схарактеризуйте поклади нафти і газу: поняття та класифікації за різними ознаками.
- •20. Наведіть класифікації покладів нафти і газу за фазовим станом вуглеводнів і величиною запасів.
- •21. Наведіть класифікацію та принципові графічні схеми покладів нафти і газу за будовою пастки й колектору.
- •IV. Комбіновані
- •22. Схарактеризуйте родовища нафти і газу: поняття, класифікаційні ознаки та типи, основні риси будови на платформах і в складчастих областях. Наведіть графічні моделі основних типів.
- •23. Схарактеризуйте термобаричні умови в покладах і родовищах нафти і газу.
- •Закономірності зміни пластових тисків
- •24. Схарактеризуйте міграцію нафти і газу: поняття, докази, види, шляхи, форми, та фактори.
- •25. Поясніть основні принципи формування покладів і родовищ нафти і газу
- •26. Аргументуйте основні закономірності розподілу нафти і газу в земній корі по площі та вертикалі
- •27. Окресліть основні положення гіпотез органічного та неорганічного генезису нафти і газу
- •28. Охарактеризуйте основні нафтогазоносні регіони і сучасний стан видобутку нафти і газу в Україні.
- •29. Схарактеризуйте основні нафтогазоносні регіони та сучасний стан видобутку нафти і газу у світі.
- •Зо. Наведіть перелік і основний зміст геологічної документації, що ведеться в процесі буріння нафтових і газових свердловин.
- •З1.Сформулюйте основні правила техніки безпеки в процесі буріння та випробування нафтових і газових свердловин.
- •32. Опішить процедуру обгрунтування вибору інтервалів і технологію випробування свердловин в процесі буріння.
- •34. Наведіть основні природоохоронні заходи при бурінні нафтових і газових свердловин.
- •35.Схарактертуйте методи кореляції розрізів нафтових і газових свердловин.
- •З6.Розкрийте суть і область застосування математичних методів при дослідженнях.
- •37. Розкрийте основні положення побудови зведених, типових і нормальних геологічних розрізів площ і родовищ.
- •38. Розкрийте суть заходів, які здійснюються для якісного розкриття продуктивних пластів в процесі буріння нафтовнх і газових свердловин.
- •39. Схарактеризуйте природні режими нафтових і газових покладів: поняття, рушійні сили, чинники впливу та характер проявлення.
- •Водонапірний режим
- •Пружній режим
- •Газонапірний режим
- •Режим розчиненого газу в нафті
- •Гравітаційний режим
- •Режими роботи газоносних пластів
- •40. Розкрийте роль бурового розчину при бурінні свердовин. Як проводиться контроль його якості?
- •41. Наведіть заходи для попередження відкритого фонтанування в процесі буріння свердловин.
- •42. Дайте геофізичну характеристику розрізу свердловини з різним літологічним станом і насиченістю порід.
- •44.Наведіть план проведення робіт при випюбуванні продуктивних пластів в колонні.
- •45. Р03крийте суть, методи ita завдання електричного каротажу.
- •46. Розкрийте суть, методи та завдання радіоактивного й акустичного каротажу свердловин.
- •47. Наведіть основні принципи виділення експлуатаційних об’єктів нафтових і газових родовищ.
- •49. Розкрийте основні положення складання геологічної частини гтή для проектної свердловини.
- •50. Схарактеризуйте гідрогеологічну зональність земної кори і пов’язані з цим умови формування покладів нафти і газу.
- •51. Схарактеризуйте методи виділення в розрізі свердловин колекторів нафти і газу.
- •52. Розкрийте методи контролю якості цементування обсадних колон нафтових і газових свердловин.
- •53. Опишіть методи контролю технічного стану свердловин, що бурять на нафту і газ
- •54. Намітьте заходи для боротьби з геологічними ускладненнями в процесі сі буріння нафтових і газових свердловин.
- •55. Поясніть суть аномально високих пластових тисків і причини їхнього винекнення
- •57. Наведіть генетичну класифікацію підземних вод і схарактеризуйте їхні основні типи
- •58. Наведіть класифікацію підземних вод за умовами залягання та схарактеризуйте їхні основні типи.
- •59. Схарактеризуйте хімічний склад підземних вод нафтових і газових родовищ і їхню класифікацію за в.Суліним
- •60. Покажіть на схемі різновиди вод нафтових і газових родовищ згідно з промисловою класифікацією.
- •61. Сформулюйте основні положенні процесу геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.
- •62. Розкрийте мету, основні завдання, види робіт і кінцеві результати пошукового етапу грр на нафту і газ.
- •63. Розкрийте мету, основні завдання, види робіт і кінцеві результати розвідувального етапу грр на нафту і газ.
- •64. Наведіть основні фактори, які визначають методику пошукового буріння
- •65. Сформулюйте основні принципи методики пошукового буріння
- •66. Схарактеризуйте основні методичні прийоми закладання пошукових свердловин. Наведіть і схематично зобразіть „пріоритетні" точки закладання пошукових і розвідувальних свердловин.
- •67. Наведіть основні принципи розвідки нафтових і газових родовищ та розкрийте їхню суть.
- •68. Схарактеризуйте системи розміщення розвідувальних свердловин
- •69. Розкрийте суть, переваги та недоліки повзучої та ущільнювальної систем розвідки.
- •70. Розкрийте суть переваги та недоліки поодинокого та групового закладання пошукових і розвідувальних свердловин.
- •71. Обгрунтуйте методику закладання пошукових і розвідувальних свердловин на багатокупольних структурах
- •72. Схарактеризуйте особливості пошуків і розвідки багатопокладних родовищ
- •73. Обгрунтуйте основні положення оптимальної розвідки газових покладів
- •74. Схарактеризуйте особливості розвідки газоконденсатних, газонафтових і нафтогазових покладів.
- •75. Розкрийте суть і особливості методики розташування розвідувальних свердловин на масивних покладах нафти і газу
- •76. Сформулюйте основні завдання та методику проведення дорозвідки родовищ
- •77. Розкрийте суть і умови застосування методики закладання пошукових і розвідувальних свердловин профілями, «хрестом», «кроком буріння», «клином».
- •78. Розкрийте суть і завдання дослідно-промислової розробки покладів нафти і газу та методику закладання при цьому свердловин.
- •79.Окресліть основні положення та рівні геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.
- •80. Окресліть заходи з охорони надр при пошуках, розвідці та розробці нафтових та газових родовищ.
- •81. Обґрунтуйте вибір методу впливу на привибійну зону пласта для покращення продуктивності свердловин.
- •82. Розкрийте суть і технологію досліджень свердловин при різних режимах фільтрації.
- •83. Розкрийте суть і геологічні завдання проведення гравірозвідки, магніторозвідки та електророзвадки при нафтогазопошукових роботах.
- •84. Розкрийте суть і геологічні завдання проведення сейсморозвідки при нафтогазопошукових роботах.
- •85. Сформулюйте функції геолога при бурінні, випробуванні і дослідженні нафтових і газових свердловин.
- •86. Сформулюйте основні правила та прийоми вшбору, опису, направленій на лабораторні дослідження й зберігання керна і шламу при бурінні нафтових і газових свердловин.
- •87. Розкрийте суть основних критеріїв нафтогазоносності надр.
- •88. Наведіть класифікацію за призначенням свердловин, що бурятся при геологорозвідувальних роботах і розробці нафтових і газових родовищ.
- •89. Схарактеризуйте геологічні методи досліджень при нафтогазопошукових роботах
- •90. Схарактеризуйте геохімічні методи досліджень при нафтогазопошукових роботах
- •91. Схарактеризуйте категорії ресурсів нафти і газу
- •92. Схарактеризуйте категорії запасів нафти і газу.
- •93. Схарактеризуйте основні рівні прогнозу нафтогазоносності.
91. Схарактеризуйте категорії ресурсів нафти і газу
Ресурси — це очікувана кількість нафти, газу та конденсату в не виявлених ще родовищах досліджуваного геологічного об'єкта (нафтогазоперспективному комплексі, пастці, провінції тощо). Ресурси мають імовірнісний характер, відрізняються певними шансами на підтвердження і переведення їх у запаси при виконанні геологорозвідувальних робіт, тобто певним ступенем достовірності, яка пов'язана з інформативною об'єктивністю прогнозу. Дані щодо ресурсів нафти і газу використовують у плануванні пошукових і розвідувальних робіт у певному регіоні для відкриття нових родовищ і приросту розвіданих запасів.
З метою одноманітності в методології оцінки достовірності й промислового значення ресурсів і запасів нафти і газу, створення єдиної системи термінів і визначень,
що застосовують для їх підрахунку та обліку, розроблені класифікації, які дають змогу однозначно обробляти і використовувати наявну і нову інформацію про ці корисні копалини. У класифікаціях запасів і ресурсів, що функціонують в Україні, встановлені єдині принципи державного обліку нафти, газу, конденсату та супутніх компонентів.
Нині у вітчизняній практиці робіт із прогнозування нафтогазоносності найчастіше вживають термін «сумарні ресурси», поряд з яким як синоніми використовують поняття або «загальні ресурси», або «геологічні ресурси», або «сумарні геологічні ресурси», або навіть і «потенційні ресурси».
Термін «сумарні ресурси» розглядається як загальна оцінка ресурсів регіону. Порівняльна оцінка нафтогазоносності різних регіонів здійснюється шляхом зіставлення їхніх сумарних ресурсів.
Існує мінімальна межа величини скупчень нафти і газу, що становлять промисловий інтерес, зумовлений технічними можливостями розвідки і розроблення малих покладів, набором геолого-економічних показників, ступенем освоєння району, місцевою, загальнодержавною і світовою кон'юнктурою. У міру вичерпання ресурсів ця межа може змінюватися.
Виходячи з цього варто розрізняти терміни «повні» і «оцінені» («враховані») початкові сумарні ресурси. Повним початковим сумарним ресурсам відповідають усі ресурси регіону, що зібралися в ньому внаслідок геологічних і геохімічних процесів у земній корі. Оцінені (враховані) початкові сумарні ресурси — це загальна кількість видобувних, розвіданих, попередньо оцінених запасів вуглеводневої сировини, що утримується у відомих покладах і родовищах та в горизонтах, розкритих глибокими свердловинами; перспективних ресурсів горизонтів, не розкритих бурінням на відкритих родовищах, і структур, підготовлених до буріння у нафтогазоносних районах прогнозних ресурсів.
Розрізняють початкові та поточні сумарні ресурси. Під початковими сумарними ресурсами регіону розуміється сума накопиченого видобутку та розвіданих запасів (категорій А+В+С1) і попередньо оцінених запасів (категорії С2) на родовищах до початку їхньої розробки, а також перспективних (категорії С3) і прогнозних ресурсів (категорій D1+D2), підрахованих і оцінених у межах регіону на дату оцінки або уточнення прогнозних ресурсів.
Поточні сумарні ресурси менші за початкові на величину накопиченого видобутку на родовищах регіону, що розробляються.
Із сумарних ресурсів нафти, газу і конденсату доцільно виділяти ресурси, що можуть бути вилучені з надр. Таким ресурсам відповідає поняття «сумарні видобувні ресурси». При цьому сумарні ресурси краще називати сумарними геологічними ресурсами.
Початкові сумарні видобувні ресурси регіону визначають за сумою на певну дату: накопиченого видобутку та видобувних запасів категорій А+В+С1+С2; видобувних перспективних ресурсів категорії С3 і видобувних прогнозних ресурсів категорій D1+D2.
Поточні сумарні видобувні ресурси відрізняються від початкових на величину накопиченого видобутку на певну дату.
Сумарні ресурси поєднують дві групи, що різко розрізняються між собою, -— запаси та ресурси. До першої з них входять виявлені запаси уже відкритих і розвіданих покладів, до другої — ще не виявлені ресурси, лише передбачувані, прогнозовані на основі геолого-геофізичних даних і сформованих уявлень про геологічну будову і нафтогазоносність оцінюваних територій.
За ступенем геологічної вивченості та достовірності ресурси нафти і газу класифікуються на дві групи: прогнозні та перспективні. Прогнозні ресурси — це ті сумарні обсяги нафти, газу та конденсату, що очікуються в межах перспективних товщ певних геоструктурних елементів, де промислові скупчення ще не відкриті. Прогнозні ресурси враховують потенційну можливість формування покладів певних геолого-промислових типів у межах досліджуваного регіонального об'єкта на основі встановлених на ньому позитивних тектонічних, літологічних, стратиграфічних, гідрогеологічних та інших передумов. Кількісна оцінка прогнозних ресурсів визначається на підставі якісної оцінки перспектив нафтогазоносності досліджуваного геоструктурного елемента за результатами проведених регіональних геологічних, геофізичних і геохімічних досліджень і бурових робіт.
За ступенем обгрунтованості серед прогнозних ресурсів нафти і газу виділяють такі категорії:
• категорія D2— прогнозні ресурси нафти і газу тих літолого-страти-графічних комплексів, які оцінюють у межах значних регіональних струк-тур, нафтогазоносність яких ще не доведена. Перспективи нафтогазоносності цих комплексів прогнозуються на основі даних геологічних, геофізичних і геохімічних досліджень. Кількісну оцінку прогнозних ресурсів
цієї категорії здійснюють за параметрами, що передбачаються на основі загальних геологічних уявлень і за аналогією з іншими, більш вивченими регіонами, де є розвідані родовища нафти і газу.
Зазвичай до категорії D2 зараховують прогнозні ресурси вуглеводневої , сировини нафтогазоперспективних комплексів, що очікуються:
а) у межах слабовивчених структур І порядку з невстановленою нафтогазоносністю;
б) у районах із доведеною нафтогазоносністю в нафтогазоперспективних комплексах, занурених значно нижче глибин, досягнутих бурінням.
Оцінки ресурсів категорії D2, що ґрунтуються здебільшого на загальних аналогіях геологічної будови, доцільно використовувати під час планування регіональних робіт і вибору напрямів ранніх етапів пошуків. Проектувати за цими оцінками приріст запасів нафти і газу при розробленні планів на майбутнє і видобуток на перспективу (10—15 років) не рекомендується.
• категорія D1— прогнозні ресурси літолого-стратиграфічних комплексів, які оцінюють здебільшого в межах значних регіональних структур з доведеною нафтогазоносністю. Кількісну оцінку прогнозних ресурсів нафти і газу категорії Б, виконують за результатами регіональних геологічних, геофізичних і геохімічних досліджень і за аналогією з розвіданими родовищами у межах регіону, який оцінюється.
Зазвичай до категорії D1, зараховують прогнозні ресурси вуглеводневої сировини нафтогазоперспективних комплексів, що очікуються:
а) на геоструктурних елементах II і III порядків, які знаходяться в межах геоструктурного елемента вищого порядку з доведеною нафтогазоносністю на суміжних територіях (група нелокалізованих прогнозних ресурсів категорії D1);
б) за наявності достатньої інформації — на виявлених нафтогазоперспективних структурах, які знаходяться в районах із ще не встановленою нафтогазоносністю (група локалізованих прогнозних ресурсів категорії D1).
Оцінки ресурсів категорії D1, використовують для обґрунтування найефективніших напрямів геолого-пошукових робіт на майбутнє; складання перспективних (10—15 років) програм економічного і соціального розвитку регіонів країни; планування геологорозвідувальних робіт і приросту запасів на перспективу, а також обґрунтування довгострокових схем розвитку видобутку нафти і газу.
Перспективні ресурси — це обсяги нафти і газу, що пов'язані з об'єктами, підготовленими до глибокого буріння, кількісно оцінені за результатами геологічного, геофізичного, геохімічного та іншого вивчення ділянок надр у межах продуктивних площ з відомими родовищами нафти і газу певного геолого-промислового типу. Перспективні ресурси враховують можливість відкриття нових родовищ (покладів) нафти і газу того самого геолого-промислового типу, існування яких обґрунтовується позитивною оцінкою проявів вуглеводнів у геофізичних та інших аномаліях, природа і перспективність яких доведена. Кількісні оцінки параметрів родовищ (покладів) нафти і газу визначають на основі інтерпретації геологічних, геофізичних та інших даних, а також статистичної аналогії. Перспективні ресурси є основою для геолого-економічної оцінки доцільності проведення пошукових робіт.
Перспективні ресурси індексуються літерою категорії ресурсів С3. До ресурсів категорії С3 належать ті ресурси нафти і газу, щодо яких не встановлено прямих доказів типу, виду та властивостей вуглеводнів.
На перспективних ділянках надр у межах нафтогазоносного району, які підготовлені до глибокого буріння та оконтурені перевіреними для цього району методами геологічних і геофізичних досліджень, ресурси категорії С3 можна пов'язувати із пластами, продуктивність яких установлена на відомих родовищах району; на флангах відомих родовищ — із невипробува-ними або нерозкритими бурінням зануреними частинами покладів, що прилягають до запасів більш високих категорій.
Дані щодо перспективних ресурсів використовують під час планування нафтогазопошукових робіт з метою безпосереднього відкриття родовищ і приросту запасів.
За відсутності обґрунтованих даних для кількісної оцінки перспектив нафтогазоносності варто обмежитися тільки якісною оцінкою. У районах з доведеною нафтогазоносністю якісна оцінка може бути виконана для окремих підрозділів розрізу, нафтогазоносність яких передбачається, але даних щодо кількісного підрахунку немає. У маловивчених районах якісну оцінку нафтогазоносності здійснюють для комплексу осадових порід, якщо їхній склад не з'ясований і можливість кількісної оцінки методом порівняльного геологічного аналізу відсутня.
У межах таких об'єктів рекомендується виділяти території: а) перспективні; б) малоперспективні.
Для успішного вирішення завдань перспективного планування розвитку видобутку нафти і газу та обсягів пошуково-розвідувальних робіт важливими є розуміння і використання прогнозних оцінок нафтогазоносності досліджуваних районів з різним ступенем обґрунтованості. Кількісна оцінка прогнозу нафтогазоносності має імовірнісний характер і за ступенем достовірності не рівноцінна оцінці запасів розвіданих категорій. Тому підрахунок ресурсів потрібно супроводжувати імовірнісним розподілом прогнозних оцінок.
Крім того, варто враховувати, що прогнозна оцінка охоплює усі без винятку можливі скупчення нафти і газу (тобто різні за розмірами, якістю нафти тощо), у тому числі нерентабельні для розвідки і розробки. Тому при розрахунку на перспективу не можна думати, що оцінювані кількісно прогнозні ресурси мають бути повністю реалізовані на практиці. Виявити всі скупчення вуглеводнів практично неможливо, тому для кожного району встановлюється економічно обґрунтована межа розвіданості.
У процесі вибору найважливіших напрямів пошуково-розвідувальних робіт варто орієнтуватися на просторове розміщення всіх ресурсів прогнозованих покладів нафти і газу, звертаючи основну увагу на ступінь їхньої концентрації в тих або інших структурних зонах і літолого-стратиграфічних комплексах, а також на техніко-економічні показники майбутніх пошуково-розвідувальних робіт.
Кількісну оцінку прогнозу нафтогазоносності використовують для обґрунтування обсягів і напрямів пошуково-розвідувальних робіт, планування приросту запасів нафти і газу та розрахунків розвитку нафтової і газової промисловості на перспективу. При цьому варто враховувати різну обгрунтованість прогнозних оцінок нафтогазоносності за категоріями C3, D1 і D2.
Ресурси вуглеводнів (перспективні і прогнозні), кількісну та економічну оцінку яких виконують за параметрами, що припускаються, у повному обсязі (загальні ресурси) належать до групи, промислове значення якої не встановлено. Цю групу ресурсів, відповідно до міжнародних вимог, використовують для обліку кількості ресурсів, які можуть бути залучені для пошуків. Для визначення економічної доцільності подальших пошукових і прогнозно-пошукових робіт і розрахунку їхнього промислового значення під час складання початкової геолого-економічної оцінки у загальних ресурсах можна виділяти їх добувну частину. Цю частину ресурсів використовують лише на галузевому рівні підприємств, що причетні до геологорозвідувальних робіт.