- •1. Розкрийте політико-економічне нафти і газу в сучасному світі
- •2. Схарактеризуйте каустобіоліти й бітуми та наведіть їхні класифікації.
- •3. Зробіть порівняльний аналіз елементного складу нафти, природного газу та інших горючих корисних копалин
- •4. Схарактеризуйте вуглеводневий і невуглеводневий склад нафти.
- •5.Схарактеризуйте фізичні властивості нафти, які визначають їхній характер і використовуються при підрахунку запасів і проектуванні розробки родовищ.
- •6. Аргументуйте відмінність між значеннями густини та в’язкості нафти в пластових та поверхневих умовах. Наведіть числові значення.
- •7. Схарактеризуйте природний горючий газ: форми знаходження в земній корі, елементний, вуглеводневий і невуглеводневий склад, фізичні властивості
- •8. Схарактеризуйте класифікації нафт і природніх горючих газів
- •9. Схарактеризуйте газовий конденсат:поняття,склад,властивості
- •10. Схарактеризуйте пустотний простір порід-колекторів.
- •11. Схарактеризуйте пористість порід-колекторів: поняття, види, фактори впливу, кількісна оцінка та числові значення.
- •12. Схарактеризуйте проникність порід-колекторів: поняття, види, фактори впливу, кількісна оцінка та числові значення.
- •13. Схарактеризуйте колектори нафти і газу: поняття та класифікації
- •14. Охарактеризуйте флюїдоупори: поняття, класифікація, їх роль в розподілі нафти і газу в земній корі.
- •15. Схарактеризуйте природнірезервуари нафти і газу: поняття, класифікація та схематичні графічні моделі.
- •17. Зобразіть в розрізі та плані схематичну графічну модель пастки нафти і газу склепінного типу та покажіть всі елементи й параметри
- •Зобразіть в розрізі та плані графічні моделі екранованих пасток нафти і газу
- •19. Схарактеризуйте поклади нафти і газу: поняття та класифікації за різними ознаками.
- •20. Наведіть класифікації покладів нафти і газу за фазовим станом вуглеводнів і величиною запасів.
- •21. Наведіть класифікацію та принципові графічні схеми покладів нафти і газу за будовою пастки й колектору.
- •IV. Комбіновані
- •22. Схарактеризуйте родовища нафти і газу: поняття, класифікаційні ознаки та типи, основні риси будови на платформах і в складчастих областях. Наведіть графічні моделі основних типів.
- •23. Схарактеризуйте термобаричні умови в покладах і родовищах нафти і газу.
- •Закономірності зміни пластових тисків
- •24. Схарактеризуйте міграцію нафти і газу: поняття, докази, види, шляхи, форми, та фактори.
- •25. Поясніть основні принципи формування покладів і родовищ нафти і газу
- •26. Аргументуйте основні закономірності розподілу нафти і газу в земній корі по площі та вертикалі
- •27. Окресліть основні положення гіпотез органічного та неорганічного генезису нафти і газу
- •28. Охарактеризуйте основні нафтогазоносні регіони і сучасний стан видобутку нафти і газу в Україні.
- •29. Схарактеризуйте основні нафтогазоносні регіони та сучасний стан видобутку нафти і газу у світі.
- •Зо. Наведіть перелік і основний зміст геологічної документації, що ведеться в процесі буріння нафтових і газових свердловин.
- •З1.Сформулюйте основні правила техніки безпеки в процесі буріння та випробування нафтових і газових свердловин.
- •32. Опішить процедуру обгрунтування вибору інтервалів і технологію випробування свердловин в процесі буріння.
- •34. Наведіть основні природоохоронні заходи при бурінні нафтових і газових свердловин.
- •35.Схарактертуйте методи кореляції розрізів нафтових і газових свердловин.
- •З6.Розкрийте суть і область застосування математичних методів при дослідженнях.
- •37. Розкрийте основні положення побудови зведених, типових і нормальних геологічних розрізів площ і родовищ.
- •38. Розкрийте суть заходів, які здійснюються для якісного розкриття продуктивних пластів в процесі буріння нафтовнх і газових свердловин.
- •39. Схарактеризуйте природні режими нафтових і газових покладів: поняття, рушійні сили, чинники впливу та характер проявлення.
- •Водонапірний режим
- •Пружній режим
- •Газонапірний режим
- •Режим розчиненого газу в нафті
- •Гравітаційний режим
- •Режими роботи газоносних пластів
- •40. Розкрийте роль бурового розчину при бурінні свердовин. Як проводиться контроль його якості?
- •41. Наведіть заходи для попередження відкритого фонтанування в процесі буріння свердловин.
- •42. Дайте геофізичну характеристику розрізу свердловини з різним літологічним станом і насиченістю порід.
- •44.Наведіть план проведення робіт при випюбуванні продуктивних пластів в колонні.
- •45. Р03крийте суть, методи ita завдання електричного каротажу.
- •46. Розкрийте суть, методи та завдання радіоактивного й акустичного каротажу свердловин.
- •47. Наведіть основні принципи виділення експлуатаційних об’єктів нафтових і газових родовищ.
- •49. Розкрийте основні положення складання геологічної частини гтή для проектної свердловини.
- •50. Схарактеризуйте гідрогеологічну зональність земної кори і пов’язані з цим умови формування покладів нафти і газу.
- •51. Схарактеризуйте методи виділення в розрізі свердловин колекторів нафти і газу.
- •52. Розкрийте методи контролю якості цементування обсадних колон нафтових і газових свердловин.
- •53. Опишіть методи контролю технічного стану свердловин, що бурять на нафту і газ
- •54. Намітьте заходи для боротьби з геологічними ускладненнями в процесі сі буріння нафтових і газових свердловин.
- •55. Поясніть суть аномально високих пластових тисків і причини їхнього винекнення
- •57. Наведіть генетичну класифікацію підземних вод і схарактеризуйте їхні основні типи
- •58. Наведіть класифікацію підземних вод за умовами залягання та схарактеризуйте їхні основні типи.
- •59. Схарактеризуйте хімічний склад підземних вод нафтових і газових родовищ і їхню класифікацію за в.Суліним
- •60. Покажіть на схемі різновиди вод нафтових і газових родовищ згідно з промисловою класифікацією.
- •61. Сформулюйте основні положенні процесу геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.
- •62. Розкрийте мету, основні завдання, види робіт і кінцеві результати пошукового етапу грр на нафту і газ.
- •63. Розкрийте мету, основні завдання, види робіт і кінцеві результати розвідувального етапу грр на нафту і газ.
- •64. Наведіть основні фактори, які визначають методику пошукового буріння
- •65. Сформулюйте основні принципи методики пошукового буріння
- •66. Схарактеризуйте основні методичні прийоми закладання пошукових свердловин. Наведіть і схематично зобразіть „пріоритетні" точки закладання пошукових і розвідувальних свердловин.
- •67. Наведіть основні принципи розвідки нафтових і газових родовищ та розкрийте їхню суть.
- •68. Схарактеризуйте системи розміщення розвідувальних свердловин
- •69. Розкрийте суть, переваги та недоліки повзучої та ущільнювальної систем розвідки.
- •70. Розкрийте суть переваги та недоліки поодинокого та групового закладання пошукових і розвідувальних свердловин.
- •71. Обгрунтуйте методику закладання пошукових і розвідувальних свердловин на багатокупольних структурах
- •72. Схарактеризуйте особливості пошуків і розвідки багатопокладних родовищ
- •73. Обгрунтуйте основні положення оптимальної розвідки газових покладів
- •74. Схарактеризуйте особливості розвідки газоконденсатних, газонафтових і нафтогазових покладів.
- •75. Розкрийте суть і особливості методики розташування розвідувальних свердловин на масивних покладах нафти і газу
- •76. Сформулюйте основні завдання та методику проведення дорозвідки родовищ
- •77. Розкрийте суть і умови застосування методики закладання пошукових і розвідувальних свердловин профілями, «хрестом», «кроком буріння», «клином».
- •78. Розкрийте суть і завдання дослідно-промислової розробки покладів нафти і газу та методику закладання при цьому свердловин.
- •79.Окресліть основні положення та рівні геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.
- •80. Окресліть заходи з охорони надр при пошуках, розвідці та розробці нафтових та газових родовищ.
- •81. Обґрунтуйте вибір методу впливу на привибійну зону пласта для покращення продуктивності свердловин.
- •82. Розкрийте суть і технологію досліджень свердловин при різних режимах фільтрації.
- •83. Розкрийте суть і геологічні завдання проведення гравірозвідки, магніторозвідки та електророзвадки при нафтогазопошукових роботах.
- •84. Розкрийте суть і геологічні завдання проведення сейсморозвідки при нафтогазопошукових роботах.
- •85. Сформулюйте функції геолога при бурінні, випробуванні і дослідженні нафтових і газових свердловин.
- •86. Сформулюйте основні правила та прийоми вшбору, опису, направленій на лабораторні дослідження й зберігання керна і шламу при бурінні нафтових і газових свердловин.
- •87. Розкрийте суть основних критеріїв нафтогазоносності надр.
- •88. Наведіть класифікацію за призначенням свердловин, що бурятся при геологорозвідувальних роботах і розробці нафтових і газових родовищ.
- •89. Схарактеризуйте геологічні методи досліджень при нафтогазопошукових роботах
- •90. Схарактеризуйте геохімічні методи досліджень при нафтогазопошукових роботах
- •91. Схарактеризуйте категорії ресурсів нафти і газу
- •92. Схарактеризуйте категорії запасів нафти і газу.
- •93. Схарактеризуйте основні рівні прогнозу нафтогазоносності.
89. Схарактеризуйте геологічні методи досліджень при нафтогазопошукових роботах
Геологічні методи досліджень ґрунтуються на вивченні характеру, складу та віку осадових відкладів і тектонічної будови територій шляхом виконання різних польових і дистанційних спостережень, лабораторних досліджень і камерального узагальнення одержаних матеріалів. У процесі геологічного вивчення територій проводяться геологічне і структурно-геологічне картування (зйомки), геоморфологічні та аерокосмогеологічні дослідження.
Геологічне картування виконують з метою складання геологічної карти місцевості для вивчення стратиграфії та літології відкладів, що виходять на її поверхню, і вияснення її тектонічної будови. Таке картування здійснюють у два етапи: польові дослідження і камеральне оброблення зібраних матеріалів.
Під час польових робіт складають польову геологічну карту, для чого планомірно і всебічно вивчають природні відклади та наносять на топооснову їх місцезнаходження і гірничих виробок із зазначенням елементів залягання гірських порід. Виявляють і трасують геологічні межі, простежують розривні порушення, вивчають літологічний склад, генезис, умови залягання, взаємовідношення і вік гірських порід. Особливо уважно вивчають контактні зони, прояви корисних копалин, особливо нафто- і газопрояви. Ведуться також спостереження за рельєфом і рівнем підземних вод. Всі спостереження заносять у геологічний щоденник, в якому фіксують місцезнаходження відслонення, описують його, замальовують особливості геологічної будови і по можливості фотографують. Проводять відбір зразків порід, корисних копалин, залишків фауни і флори. Всі зразки нумерують згідно із записами у щоденнику і споряджають етикеткою.
У процесі камерального опрацювання фактичного матеріалу уточнюють і деталізують результати польових спостережень шляхом спеціальних лабораторних досліджень - • мікроскопічних, хімічних, спектроскопічних, люмінесцентних та інших, визначають викопні рештки фауни і флори, будують необхідні графічні документи (геологічні карти, стратиграфічні колонки, геологічні розрізи і т. п.), узагальнюють усі дані і складають звіт.
Структурно-гшоїічне картування, або структурно*що-*жа зйомка, ■ . це спеціалізоване детальне геологічне картування для будови структурної карти за опорним або маркувальним горизонт який характеризує умови залягання перспективних комплексів порід. Процес картування містить такі основні операції:
виділення в геологічному розрізі відкладів досліджуваної площі опорних і маркувальних горизонтів;
визначення базисної геологічної поверхні або межі, за якою будують підсумкову структурну карту;
виявлення і детальний опис точок відслонення (виходу) опорних і маркувальних горизонтів на місцевості;
інструментальна прив'язка точок відслонення до топооснови, вимірювання координат і висотних позначок;
обчислення висотних позначок базисної геологічної поверхні;
побудова структурної карти.
У геологічно закритих районах за такої зйомки пробурюють неглибокі структурно-картувальні свердловини, які мають розкрити маркувальні та опорні горизонти. Як метод виявлення і підготовки структур структурно-геологічне картування тепер застосовують рідко, переважно в складчастих областях і районах розвитку солянокупольних структур і здебільшого в комплексі з геофізичними методами.
Геоморфологічні методи дослідження грунтуються на вивченні форм сучасного рельєфу та рельєфотвірних процесів і прогнозуванні за ними структурних елементів, з якими можуть бути пов'язані поклади нафти і газу. Геометричні особливості структур і зв'язок земної поверхні з тектонікою відображуються:
а) у висотному полі рельєфу;
б) його розчленованості;
в) плановому рисунку форм рельєфу і ареалів фунтово-рослинного покриву;
г) морфогенетичних рисах рельєфу.
Гіпсометричний аналіз рельєфу, аналіз нахилів і власне форми земної поверхні грунтуються на уявленні про тектогенну деформацію цієї поверхні.
Екзогенні рельєфотвірні процеси, які формують рельєф одночасно з текто-генною його деформацією, істотно, часто докорінним чином, змінюють геоморфологічний характер цієї деформації стосовно планового положення і морфології форм рельєфу, що утворюються.
Різноманітність і неоднозначність зв'язку гіпсометрії рельєфу з тектонічною структурою знеможливлюють «автоматичне» виділення структур.
Розчленування рельєфу, безумовно, прямо або опосередковано відображає тектонічні рухи і структури, але переважно цей зв'язок не досліджено. Дія тектонічних рухів і структур на розчленування рельєфу здійснюється:
а) через тектогенно зумовлену гіпсометрію рельєфу та схили земної по верхні;
б) літологію виведених на поверхню порід;
в) тектогенну тріщинуватість.
Морфологічний аналіз полягає у дослідженні планового рисунку земної поверхні — форм рельєфу, гідромережі, ареалів ґрунтово-рослинного покриву — для виявлення планових обрисів тектонічних структур, диз'юнктивних і плікативних.
Геоморфологічні дослідження проводяться в обмежених обсягах і найбільше значення мають у слабовідслонених районах для пошуків зон регіональних піднять і локальних структур.
Під час морфологічного аналізу рельєфу особливу увагу звертають на зіставлення форм рельєфу та структур різних порядків, оскільки часто в одному і тому самому районі для структурних форм І порядку можуть спостерігатися прямі співвідношення, а для структур II порядку — зворотні.
У процесі нафтогазопошукових робіт геолого-геоморфологічні дослідження можуть проводитися кількома способами.
Аналіз гідрографічної мережі. Встановлено, що напрямок руху річкових потоків тісно пов'язаний з проявами новітньої тектоніки, зазвичай успадкованої від похованих структур більш раннього закладання. Наприклад, практично всі річки передгір'я Українських Карпат пов'язані з поперечними тектонічними порушеннями осадового покриву. Внаслідок цього поховані підняття характеризуються або радіальним розташуванням гідрографічної мережі і посиленням утворення ярів у найбільш підвищених ділянках, або відхиленням русла великих річок від початкового напрямку та обходженням похованого підняття. За характером поведінки самої річки можна Дійти висновку щодо наявності можливого похованого підняття і тектонічного розчленування території дослідження.
Аналіз топокарт (морфометричний аналіз). Він ґрунтується на вивченні різних морфометричних карт і картограм. Для цього складають карти глибин базисів ерозії, карти висот урізів річок, поздовжні профілі річок, розраховують коефіцієнти заболоченості місцевості та звивистості річок. Результати морфометричних робіт потрібно перевіряти у процесі польових Досліджень для підтвердження виділених піднять.
Для ділянок новітніх піднять властивий швидкий перехід долин нижчих порядків у вищі. Такий перехід відбувається в цьому випадку на коротких відстанях.
Дослідження рельєфу і гідромережі дає змогу також виявити тектонічні порушення.
Вивчення геології четвертинних відкладів. Для цього використовують природні відслонення, а також розрізи структурних і картувальних свердловин. Практика пошукових робіт показує, що над позитивними структурами спостерігаються зменшення товщини четвертинних відкладів, більш грубозернистий склад і часте випадання окремих горизонтів. Найбільшого ефекту досягають, якщо аналіз проводять у сукупності з використанням геофізичних матеріалів.
При геологічній зйомці широко використовують дистанційні (аерокосмічні) методи дослідження, які ґрунтуються на спостереженні та фотографуванні земної поверхні з літальних апаратів. Суть цих методів базується на існуванні тісного зв'язку між геологічною будовою території, з одного боку, і формами її рельєфу, гідрографією, ґрунтовими утвореннями, рослинністю, кольоровими і тональними особливостями ландшафту — з іншого. Виявляючи ці особливості земної поверхні візуально з повітря або на аерокосмічних фотознімках шляхом їх дешифрування, можна встановити багато рис геологічної будови території.
Ці методи використовують як на стадії регіональних досліджень, так і на стадії детальних робіт, тобто для великомасштабних зйомок. Вони мають низку переваг і дають змогу вирішувати такі завдання:
виявити ступінь відслоненості місцевості, розташування відслонених ділянок і на цій основі вибрати найбільш повноцінні маршрути, розробити раціональний план проведення польових робіт;
в умовах практично суцільної відслоненості території скласти геологічну і структурну карти при мінімальному обсязі польових спостережень;
виявити особливості будови земної поверхні або простежити поширення пластів, товщ, світ і структур, які не фіксуються під час польових наземних спостережень;
• спостерігати одночасно увесь об'єкт або ряд об'єктів дослідження в їхньому цілісному вигляді та в природних співвідношеннях тощо.
На першій стадії регіонального етапу аерокосмічну інформацію використовують передусім для геологічного картування нафтогазоперспектив-них територій з метою вибору першочергових площ і раціонального розташування геофізичних, геохімічних і бурових робіт на наступній стадії. В процесі аерокосмічного картування проводяться дослідження структурот-вірних деформацій четвертинних відкладів і уточнення структурного плану верхніх горизонтів дочетвертинних товщ, прогнозування структур глибинних горизонтів осадового чохла, виявлення та оцінка чинників, сприятливих для формування і збереження покладів нафти і газу. У відслонених районах, особливо з аридним кліматом, по регіональних і особливо детальних
космознімках можливе пряме дешифрування літолого-стратиграфічних комплексів або геологічних структур.
Через покривні, інколи потужні осадові утворення «просвічуються» корінні породи або структурні елементи, тектонічні порушення.
Із методів аерокосмогеологічного картування більш поширений аналіз трасування лінеаментів і кільцевих структур за матеріалами космічних знімків. Цей аналіз у зонах нафтогазонагромадження і на конкретних родовищах дає змогу виявити і протрасувати системи тріщинуватості, встановити їх азимутальну впорядкованість, ступінь опосередкованої або прямої вираженості у приповерхневих відкладах тощо. Нині виявлені широкі можливості лінеаментного аналізу для пошуків та розвідки родовищ нафти і газу. Саме в зонах розвитку новітньої і сучасної геодинаміки з висхідними рухами, складчастістю, розвитком розривів і зон тріщинуватості спостерігається вертикальна міграція вуглеводнів майже по всьому розрізу осадового чохла. Це зумовлює продуктивність більшості колекторів будь-якого генезису.
Відомо, що зони тріщинуватості, які утворюються вздовж розломів без відносного вертикального зміщення блоків, важко виявляються геофізичними методами. На космічних знімках зони тріщинуватості проявляються інколи краще, ніж високоамплітудні підкиди і насуви.
Іншим традиційним методом аерокосмогеологічного картування є геоморфологічний аналіз — вивчення рельєфу, гідрографічної мережі, ґрунтово-рослинних асоціацій та рельєфотвірних порід за їх зображеннями на космічних знімках і топографічних картах. Під час прямих пошуків нафти і газу з використанням геоморфологічного аналізу вирішують такі завдання:
прогноз потенційної продуктивності на основі визначення інтенсивності структуротвірних знакоперемінних тектонічних рухів, що зумовлюють формування, переформування і розсіювання вуглеводневих скупчень;
прогноз можливо продуктивних пасток структурного типу на основі виділення регіональних і локальних тектонічних структур;
прогноз можливо продуктивних пасток неструктурного типу з використанням реконструкції результатів взаємодії палеорельєфу і палеотек-тонічних умов — перерв в осадонагромадженні.
За результатами детальних аерокосмогеологічних досліджень у різних регіонах, у тому числі в Передкарпатському прогині та Дніпровсько-До-нецькій западині, виділена значна кількість перспективних локальних об'єктів, рекомендованих для перевірки, насамперед, сейсморозвідувальними роботами. На них з достатньо високим коефіцієнтом підтвердження (0,6-0,7) були встановлені різні структурні ускладнення осадового чохла.
Регіональні аерокосмічні дослідження з виявлення локальних пошуко-вих об'єктів проводяться на добре вивчених геолого-геофізичними і геохімічними методами територіях, для яких установлюються ландшафтні, геоморфологічні, геологічні і фототонові індикатори похованих локальних пасток різних типів (еталонів). За такими індикаторами виявляють нові ло-Кальні нафтогазоперспективні об'єкти.
Великого значення набуває аерокосмічне картування для вивчення геологічної будови морських басейнів, яке відіграє вирішальну роль у зв'язку з пошуками нафти і газу під дном моря.