61. Сформулюйте основні положенні процесу геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.

Геологорозвідувальний процес (ГРП) — це сукупність послі­довних взаємопов'язаних виробничих робіт і наукових досліджень, спрямованих на відкриття, геолого-економіч­ну оцінку та підготовку до розробки нафтових і газових родовищ.

Основні правові, економічні, організаційні та фінан­сові засади діяльності в процесі геологорозвідувальних робіт (ГРР) на нафту і газ в Україні регулюються чинни­ми законодавчими актами, а саме: Кодексом України «Про надра» (1994); Законом України «Про державну гео­логічну службу в Україні» (1999); Законом України «Про нафту і газ» (2001).

У процесі проведення ГРР на нафту і газ проводить­ся геологічне вивчення надр щодо їх нафтогазоносності. Відповідно до Кодексу України «Про надра» геологічне вивчення надр здійснюється для одержання даних щодо геологічної будови надр, процесів, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення зако­номірностей їхнього формування і розміщення, з'ясуван­ня гірничотехнічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр з метою, не по­в'язаною з видобуванням корисних копалин.

Тут під терміном «надра» розуміють частину земної кори, яка розміщується під поверхнею суші та дном во­дойм і простягається до глибин, доступних для геологіч­ного вивчення та освоєння.

Цей Кодекс зобов'язує всі підприємства, фірми, ор­ганізації та установи, що здійснюють геологічне вивчен­ня надр, забезпечити:

1. раціональне та ефективне проведення робіт, пов'я­заних з геологічним вивченням надр;

2. екологічно безпечний для життя і здоров'я людей стан навколишнього природного середовища;

3. повноту вивчення геологічної будови надр, гірни­чотехнічних, гідрогеологічних та інших умов розробки розвіданих родовищ, будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

4. достовірність визначення кількості та якості запасів усіх корисних копалин і наявних у них компонентів;

5. геолого-економічну оцінку родовищ корисних копалин;

6. ведення робіт методами і способами, які б виключали невиправдані втрати корисних копалин, зниження їх якості, надмірне руйнування ґрунтового покриву та забруднення навколишнього природного середовища;

7. розміщення видобутих гірських порід і корисних копалин, яке б ви­ключало їх шкідливий вплив на навколишнє середовище і здоров'я населення;

8. збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин, які мо­жуть бути використані для розробки родовищ та з іншою метою, і ліквіда­цію в установленому порядку виробок і свердловин, які не підлягають подальшому використанню;

9. збереження геологічної і виконавчо-технічної документації, зразків гірських порід, дублікатів проб корисних копалин, які можуть бути використані для подальшого вивчення надр, розвідки і розробки родовищ корис­них копалин, а також користування надрами з метою, не пов'язаною з ви­добуванням корисних копалин.

Для визначення промислової цінності родовищ і оцінки запасів корис­них копалин по кожному родовищу встановлюють кондиції на мінеральну сировину, що є сукупністю вимог до якості й кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища.

Кондиції на мінеральну сировину розробляють з урахуванням раціо­нального використання всіх корисних копалин, а також наявних у них цін­них компонентів. Ці кондиції підлягають експертизі Державною комісією України по запасах корисних копалин (ДКЗ України).

Запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корис­них копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підляга­ють експертизі та оцінюються ДКЗ України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Невиконання цих законодавчих вимог завдає відчутної шкоди надрам, навколишньому середовищу та економіці країни.

Проведення робіт з геологічного вивчення надр організує та координує спеціально уповноважений центральний орган на засадах державних ком­плексних або цільових програм, міжгалузевих І галузевих планів, проектів, відповідних галузевих стандартів, норм і правил.

Геологічне вивчення надр, передбачене державними програмами, здійснюється здебільшого за рахунок коштів, що відраховуються добувни­ми підприємствами до державного бюджету за раніше виконані геолого­розвідувальні роботи. В окремих випадках геологічне вивчення надр може виконуватися за рахунок прямих видатків державного і місцевого бюджетів,

Роботи, пов'язані з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, підлягають обов'язковій державній реєстрації та обліку з метою узагальнен­ня І максимального використання результатів вивчення надр, а також за­побігання дублювання зазначених робіт. Державну реєстрацію та облік робіт з геологічного вивчення нафтогазоносності надр проводить Держав­ний інформаційний геологічний фонд України.

Розвідані родовища, запаси нафти і газу яких оцінено, включають до державного фонду родовищ корисних копалин і передають нафтогазодобув­ним підприємствам для промислового освоєння в порядку, що встановлює Кабінет Міністрів України.

Особи, які відкрили невідоме раніше родовище, що має промислову цінність, або виявили додаткові запаси корисних копалин чи нову міне­ральну сировину в раніше відомому родовищі, що істотно підвищує його промислову цінність, визнаються першовідкривачами. Першовідкривачі мають право на винагороду згідно з чинним положенням.

Нормативні документи, що регламентують проведення пошуково-розвідувальних робіт

Певна послідовність проведення геологорозвідувальних робіт на нафту і газ регламентується спеціальним нормативним докумен­том — галузевим стандартом України «Етапи і стадії геологорозвідувальних робіт на нафту і газ. Порядок проведення». Вимоги цього стандарту є обо­в'язковими для всіх організацій, що виконують роботи, пов'язані з вивчен­ням питань нафтогазоносності, пошуків та розвідки покладів нафти і газу в країні, незалежно від їх відомчої належності, підпорядкованості та форми власності.

Крім вищезазначених законодавчих актів України та галузевого стан­дарту, проведення геологорозвідувальних робіт на нафту і газ регламен­тується ще кількома нормативними документами. Найважливіші з них такі:

• Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр;

• Інструкція із застосування класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до геолого-економічного вивчення ре­сурсів перспективних ділянок та запасів родовищ нафти і газу;

• Інструкція про порядок обліку нафтогазоперспективних об'єктів;

• Інструкція про зміст, оформлення та порядок подання в ДКЗ України матеріалів геологоеономіч-ної оцінки родовищ нафти і газу.

Для проведення геологорозвідувальних робіт на нафту і газ необхідно отримати на конкурсній основі ліцензію — спеціальний дозвіл на користу­вання нафтогазоносними надрами, що надається спеціально уповноваже­ним центральним органом виконавчої влади в галузі геології та використан­ня надр (нині — це Державна геологічна служба України). В такій ліцензії зазначають координати ділянки геологічного вивчення надр, вид і глибинність проведення робіт, а також відомості про отримувача спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами. Ліцензії на гео­логічне вивчення нафтогазоносних надр (пошук і розвідку), у тому числі дослідно-промислову розробку (ДПР) родовищ надаються на термін до 5 років, а на видобування нафти і газу (промислову розробку родовищ) -до 20 років. Після завершення геологічного вивчення нафтогазоносності надр складається геологічний звіт про виконані роботи та їх результати,який передається до Державного інформаційного геологічного фонду Ук­раїни. Розвідувальні роботи на нафтових і газових родовищах завершують­ся підрахунком запасів нафти, газу та супутніх компонентів і затверджен­ням їх в ДКЗ України. Звіт про геолого-економічну оцінку підрахованих запасів також передається до Державного інформаційного геологічного фонду України.

Стадійність геологорозвідувального процесу

Пошуково-розвідувальний процес характеризується ста­дійністю, тобто певною послідовністю геологічного вивчення надр дослі­джуваної території від початку ЇЇ вивчення до відкриття родовищ нафти і газу та вирішення питання про передачу їх в промислове освоєння (роз­робку). Така стадійність вирізняється поступовим наближенням до вирі­шення кінцевої мети, що забезпечує найраціональніше використання сил і коштів, які витрачаються на пошуки та розвідку нафтових і газових ро­довищ. Відкриття, розвідка та підготовка до розробки нафтових і газових родовищ забирають багато часу. Залежно від стану вивченості нафтогазо­носності надр у геологорозвідувальному процесі на нафту і газ виділяють три послідовних етапи: регіональний, пошуковий і розвідувальний з поді­лом їх на стадії (табл. 11.1). На початковій стадії відбувається вивчення надр великих територій. На наступній стадії вибираються райони зі спри­ятливими для формування і збереження покладів нафти і газу геологічни­ми умовами, в яких проводиться пошук пасток. Після виявлення таких па­сток здійснюється безпосередній пошук скупчень нафти і газу, а після одержання промислових припливів вуглеводнів — розвідка встановлених покладів.

В межах однієї території можливе суміщення в часі різних етапів і стадій. Метою поділу ГРП на етапи і стадії є встановлення раціональної послідовності виконання різних видів робіт і досліджень, а також загальних принципів оцінки їх результатів на єдиній методичній основі для підвищен­ня ефективності прогнозу нафтогазоносності, пошуку й розвідки родовищ нафти і газу.

Види, обсяги робіт і методи досліджень, що використовуються на ок­ремих етапах і стадіях, мають складати раціональний комплекс, який забез­печує вирішення основних геологічних завдань з мінімальними витратами зусиль і коштів у конкретних геологічних і геоморфологічних умовах, а та­кож відповідати чинним законодавчим і нормативним документам, що рег­ламентують їх проведення.

ГРР здійснюються за окремими проектами, які розробляють й затвер­джують відповідно до чинних нормативних документів, що регулюють ці питання. Після закінчення кожної стадії оцінюється ефективність проведе­них робіт і обґрунтовуються пропозиції щодо подальшого проведення робіт.

Кожний етап чи стадія переслідують певну мету і передбачають вирі­шення низки конкретних завдань. На всіх етапах і стадіях ГРП здійсню­ється геолого-економічна оцінка проведених робіт на основі оцінки ресур­сів і підрахунку запасів нафти і газу.