5. Критерії

В сучасній науці про прийняття рішень вважається, що варіанти рішень характеризуються різними показниками їх привабливості для ОПР. Ці показники називають ознаками, факторами, атрибутами або критеріями. Ми будемо вживати термін “критерій”.

Будемо називати критеріями оцінки альтернатив показники їх привабливості (або непривабливості) для учасників процесу вибору. В професіональній діяльності вибір критеріїв часто визначається багаторічним досвідом, практикою. В переважній більшості задач вибору є достатньо багато критеріїв оцінок варіантів рішень. Ці критерії можуть бути незалежними або залежними. Залежними називаються ті критерії, для яких оцінка альтернативи за одним із них визначає (однозначно або з великим ступенем імовірності) оцінку за іншим критерієм. Залежність між критеріями приводить до появи цілісних образів альтернатив, які мають для кожного з учасників процесу вибору певний зміст.

На складність задач прийняття рішень впливає також кількість критеріїв. Для невеликої кількості критеріїв (два-три) задача порівняння альтернатив достатньо проста й прозора, якості за критеріями можуть бути безпосередньо зіставлені і вироблений компроміс. Для великої кількості критеріїв задача стає неосяжною. На щастя, при великій кількості критеріїв вони звичайно можуть бути об’єднані в групи, які мають конкретне смислове значення і назву. Основою для природного групування критеріїв є можливість виділити плюси та мінуси альтернатив, їх переваги і недоліки (наприклад, вартість та ефективність). Такі групи, як правило, незалежні. Виявлення структури на множині критеріїв робить процес прийняття рішень більш осмисленим і ефективним.

6. Оцінки за критеріями

Використання критеріїв для оцінки альтернатив вимагає визначення градацій якості: кращих, гірших і проміжних оцінок. Іншими словами, існують шкали оцінок за критеріями.

У прийнятті рішень розрізняють шкали неперервних і дискретних оцінок, шкали кількісних та якісних оцінок. Так, для критерію “вартість” може бути використана неперервна кількісна шкала оцінок (у грошових одиницях). Для критерію “наявність дачі” – якісна двійкова шкала: є або немає. Крім категорій “якісні – кількісні”, “неперервні – дискретні”, в прийнятті рішень розрізняють наступні типи шкал.

1. Шкала порядку – оцінки впорядковані за порядком зростання чи спадання якості. Прикладом може бути шкала екологічної чистоти району біля місця проживання:

• дуже чистий район;

• цілком задовільний за чистотою;

• екологічне забруднення велике.

2. Шкала рівних інтервалів – інтервальна шкала. Для цієї шкали існують рівні відстані зміни якості між оцінками. Наприклад, шкала додаткового прибутку для підприємця може бути такою: 1 млн, 2 млн, 3 млн і т.д. Для інтервальної шкали характерно, що початок відліку вибирається довільно, так само, як і крок (відстань між оцінками) шкали.

3. Шкала пропорціональних оцінок – це шкала, в якій числове значення пропорціональне вимірюваній величині. Прикладом є шкала оцінок за критерієм вартості, відлік в якій починається із встановленого значення (наприклад, із нульової вартості).

У прийнятті рішень найчастіше використовуються порядкові шкали і шкали пропорціональних оцінок.