Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ekonomika.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
823.81 Кб
Скачать

9.Кейнсіанська економіна теорія

Кейнсіанство — один із провідних напрямів сучасної економічної теорії. Назву отримав від імені всесвітньо відомого англійського економіста Дж.Кейнса (1883-1946), який найбільш повно усвідомлював, що без активного втручання держави в розвиток соціальноекономічних процесів, без істотного розширення функцій держави капіталізм неспроможний надалі існувати, неможливо «уникнути повного руйнування існуючих економічних форм». Кейнс одним із перших у західній економічній науці обґрунтував макроекономічний підхід до аналізу соціально-економічних процесів, оперуючи такими глобальними категоріями, як національний доход, сукупні інвестиції, споживання, зайнятість, нагромадження і т.ін. Ці категорії він розглядав у їх взаємодії та функціональних зв'язках.

На відміну від своїх попередників, Кейнс стверджував, що рівноваги в економічній системі неможливо досягти через механізм вільної конкуренції, рухливість капіталу тощо і що рівновага — рідкісний випадок в економіці. Щоб наблизитися до неї, необхідно насамперед регулювати попит шляхом підвищення ефективності інвестиційних процесів з боку підприємств і держави (головну роль у цьому процесі він відводив державі — ефект мультиплікатора). Розширення функцій держави, на думку Кейнса, необхідні для боротьби зі зростанням безробіття, кризами, за раціональне використання трудових ресурсів. Збільшення приватних інвестицій держава повинна регулювати здешевленням кредиту. Від загальної суми інвес тицій залежить обсяг національного доходу, зростання зайнятості, урівноваження попиту і пропозиції. З цією метою Кейнс вважав за доцільне збільшувати державні витрати на військові цілі.

10.Власність в системі економіних відносин

Будь-яка виробнича діяльність людей починається з відносин власності. У процесі вир-ва здійснюється привласнення двох типів: 1 предметів природи через процес праці, 2 засобів виробництва, робочої сили предметів споживання і послуг. Привласнення другого типу становить відносини економічної власності, вони діють у всіх сферах суспільного відтворення. Це якісна сторона власності як екон. категорії. Кількісна сторона – обєкт власності. Обєктов відносин власності виступає все що оточує людину: матеріальні блага, інтелектуальні, але найголовнішим елементом будуть засоби виробництва.

Відносини власності не виникають одноособно, вони завжди носять суспільний характер. Вони виникають між людьми, а це означає, що субєктом цих відносин будуть окрема людина, колектив або все суспільство. В практичній господарській діяльності тісно переплітаються стосунки між людьми з приводу об'єктів власності з відносинами людей до самих об'єктів власності, їх використання з найбільшою для себе вигодою. Така вигода може бути досягнута лише тоді, коли господарюючий суб'єкт має право розпоряджатися об'єктом власності, користуватися результатами його функціонування.

Власність - це сукупність виробничих відносини між людь­ми з приводу привласнення ними об'єктів власності, в першу чергу засобів виробництва, які породжують право володіння, користування й розпорядження цими об'єктами та резуль­татами їх функціонування.

Категорія власності є: 1)вічною(наскільки вічним є суспільство), 2) відносини власності є тим вирішальним моментом який визначає характер розподілу відносин у суспільстві, 3) відносини власності є такою категорією яка визначає розподіл суспільства на класи, соц групи, верстви населення, яка визначає одночас рівень добробуту і життя людини, 4) власність категорія історична, вона змінюються бо змінюється суспільство, 5) в процесі розвитку одна форма власності змінює іншу, ця зміна відбувається еволюційним шляхом або революційним.

Відносини власності виступають вирішальним системоутворюючим елементом в будь-якій системі виробничих відносин. З одного боку власність виступає як економічна категорія, а з другого як норма права. Ці відносини власності у правовій формі включають володіння , розпорядження та користування.

Проте значення власності визначається не лише тим, що вона породжує право володіння, розпорядження й користування, - це її зміст у вузькому розумінні. В широкому плані значення власності полягає в створенні соціального середовища, в якому функціонує суспільне виробництво (господарюючі суб'єкти). Вона визначає:

1) умови поєднання робітника з засобами виробництва; 2) відносини між людьми з приводу привласнення засобів і результатів виробництва; 3) умови розпорядження й використання факторів виробницт­ва.

Окрім цього можна виділити ще такі аспекти: соціальний – розкриває процес формування і розвитку класів, соц верств та взаємодію між ними в залежності від ставлення до засобів виробництва; політичний – характеризує вплив на політику держави залежно від наявності певної частки власності; психологічний- наявність відчуття господаря або його відсутність.

Висновок: влас­ність, особливо на засоби виробництва, є основоположною економіч­ною категорією. Саме вона визначає соціально-економічну структуру суспільства, економічне й політичне становище класів, соціальних груп людей і взаємовідносини між ними, бо складає основу всіх виробничих відносин суспільства та визначає їхню суть.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]