69. Циклічність, її причини та механізм. Фази никлу.
Періоди швидкого зростання економіки перериваються спадом виробництва, низьким рівнем зайнятості (безробіттям) та зростанням цін (Інфляцією)
Цс явище було помічене давно вченими-економістами, особливо коли почастішали періодичні економічні кризи — торгову фінансово-кредитні, а потім І промислові
У економічній науці домінує думка, що хвилеподібні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а в формі економічних циклів
Економічний цикл — це послідовність піднесень І спадів економічної активності протягом кількох років, тобто це рух суспільного виробництва щд одного кризового явища до Іншого, який постійно повторюється
Причинами циклу можуть бути різні фактори, або їх сукупність Причиною може бути рух основного капіталу, динаміка нагромадження якого становить основу економічного циклу Невеликі коливання споживчого попиту можуть призвести до значних коливань Інвестицій Економічне зростання відбувається циклічно завдяки стрибкоподібному характеру оновлення основного капіталу, політичним баталіям, революціям, науковнм відкриттям Цикл можна розглядати як підсумок взаємодії руху національного доходу, споживання І нагромадження основного капіталу
Кожний цикл являє собою певну послідовність, яка складається з альтернативних фаз, які повторюються одна за одною Це означає, що кожна з його попередніх фаз повинна мати здатність до відтворення наступних У підсумку економічний цикл набуває здатності до самовідтворення Крім цього, кожному економічному циклу притаманна регулярність його проходження Все це дає змогу відзначити принципову спільність структури економічних циклів у ринковій економіці, а також більш-менш чітко виражену
послідовність фаз
Оскільки такий рух відбувається хоча й нерівномірно, але безперервно, то динаміка макроекономічних показників має хвилеподібний вигляд у кінці попереднього І при народженні новою циклу (криза) відбувається погіршення показників, на нижньому рівні (депресія) встановлюється короткочасна рівновага, під час поширення нового економічного циклу (пожвавлення) показники різко зростають, на верхньому рівні піднесення (процвітання, бум) — досягнення рівноваги, потім знову спад (криза) І т д Початковою фазою економічного циклу є криза Вона порушує нормальний хід економічного розвитку, а всі наступні фази — відновлюють його При цьому кожна попередня фаза утворює умови для її власного відмирання та виникнення наступної
фази
Аналіз структури економічних циклів показує, що ми маємо досить просту картину послідовної зміни фаз циклу У К Мггчєлл, учений, який глибоко вивчав економічні цикли, а також багато Інших учених-економістш поділяють цикли на чотири фази криза, депресія, пожвавлення, піднесення (рис 1)
70. Структурні кризи в економіці. (Довгі хвилі і а фази). Теорія довгих хвиль м. Кондратьєва.
Найважливішою в теорії довгих хвиль є проблема наукового обгрунтування їхньої матеріальної основи Думка вчених з цього питання неоднозначна Деякі з них виходять з того, що довготривалі цикля відбуваються під впливом зовнішніх факторів розвитку
На протилежність такому підходу у теорії М Д Кондратьсва довготривалі цикли зумовлені внутрішніми факторами економічного зростання Вони безпосередньо пов'язуються з цикшчшстю в розвитку виробничих сил суспільства, насамперед з їхньою найреволющйтшою частиною засобами праці Матеріальну основу довгих хвиль становить структурне оновлення технологічного способу виробництва Здійснюється воно двома шляхами по-перше, еволюційно, коли пошпигуються І вдосконалюються Існуючі технології, по-друге, революційне, коли відбуваються якісні зміни в матеріалізації наукових знань
ЦІ два шляхи доповнюють І замінюють один одного Еволюційний шлях дає змогу використати потенціал Існуючих технологій І підготувати умови для стрибка в їхньому розвитку Технічні революції означають перехід до нових технологічних принципів, які потім розповсюджуються еволюційно Загальнотехшчщ революції стають стрижнем революції в продуктивних силах Одночасно здійснюються стрибки І в розвитку людини як головної продуктивної сили, в зростанні ефективності та продуктивності її пращ
Кондратьєв — росіянин економіст, якого прийнято считати родоначальником теорії великих циклів кон'юнктури У своїх роботах, на основі аналізу великого статистичного матеріалу, він виділяв цикли тривалістю 48-55 років Зокрема, у період з кінця XV11I століття до 20-х років XX століття (140 років) Н Кондратьєв визначив три таких цикли В даний час серед економістів немає однозначного сприйняття Ідеї Існування тривалих економічних циклів, разом з тим, > ряді робіт, визнається Існування довгострокових тенденцій в економші
У структурі довготривалих циклів виділяють два етапи розвитку— низхідну І висхідну хвилі, або фази Звідси цикл також має дві фази
Низхідна фаза великого циклу — період зміни базисних технологій І технологічних структур виробничої системи суспільства — триває 20—25 років У цей час відбуваються гострі економічні кризи малих І середніх циклів Один з них утворює вихідний пункт для найбільших вкладень у технічні вдосконалення, які були накопичені попереднім розвитком Він також бере на себе найбільше навантаження в перебудові економічної структури суспільства, яка адекватна технологічному оновленню виробництва. Характерною рисою такої кризи є невідповідність Існуючої системи економічних зв'язків новій технології
Висхідна фаза великого циклу — період тривалого піднесення економічного та науково-технічного розвитку суспільства Вш триває від 25 до ЗО років У цей час не виключені й циклічні кризи, пов'язані з оновленням виробничих фондів Розвиваються вони, як правило, на рівні високої кон'юнктури
Період "високого піднесення" — це період масового розповсюдження нових технологій, зародження І розвитку нових провідних або навіть базових галузей економіки В цій фазі відкриваються додаткові можливості для отримання прибутку, розширення Інвестиційного процесу, залучення у виробництво додаткової робочої сили, зростання заробітної плати