22.Закон грошового обігу

Закон грошового обігу. Основна вимога його полягає в дотриманні грошово-товарної збалансо­ваності. Вона повинна кореспондуватися з сумою цін товарів і послуг, що є в обігу. Теоретично кількість грошей, необхідна для обігу, може бути розрахована за формулою: Г = Ц – О, де Г - кількість грошових одиниць, необхідних для обігу; Ц - сума цін товарів; О - швидкість обороту грошей.

Дана формула є досить загальною. В реальному житті кількість грошей, необхідних для обігу, залежить від набагато більшої кількості факторів. Тому застосовується формула дещо складніша: Г = (ЦР – ЦК + ЦП -ВР) / О, де: ЦР - сума цін товарів, визначених для реалізації; ЦК - сума цін товарів, платежі по яких виходять за межі даного періоду; ЦП - сума цін товарів, строки платежів по яких наступили; ВР - сума взаємних розрахунків; О - швидкість обороту грошей.

На практиці регулювання грошового обігу в країні здійснює центральний емісійний банк. В Україні таким банком є Націона­льний банк України.

23. Інфляція, її суть, приини та соціально-економіні наслідки

Інфляція. Надмірна кількість грошей в обігу породжує ін­фляцію. Вона може бути викликана скороченням виробництва товарів і послуг при незмінній грошовій масі або додат­ковим випуском (емісією) грошей в обіг при незмінній товарній масі. Інфляція - знецінення грошей через те, що в економіці їх стає більше, ніж потрібно. В міру наростання інфляції грошам все важче виконувати свої функції, обслуговувати обіг товарів і послуг, платіжні операції тощо.

Види інфляції: 1) Повзуча або регульована. Ціни зростають поступово, але неухиль­но. Держава за допомогою фінансово-кредитних методів та подат­кової системи тримає її під контролем, не допускаючи знецінення грошей більше, ніж на 5-7% за місяць. 2) Галопуюча інфляція настає тоді, коли темпи знецінення грошей досягають 20-25% на місяць. На цій стадії значно посилюються економічні й соціальні суперечності. Зростання цін і доходів окремих груп підприємців стає стрибкоподібним і не піддається регулюванню. 3) Гіперінфляція характеризується знеціненням грошей більш як на 50% на місяць. Гроші починають втрачати здатність виконувати свої функції, падає їхня роль в економіці, натуралізуються господарські зв'язки.

В умовах серйозної деформації економічного циклу, структурної розбалансованості інфляція пригнічує економічне зростання, провокує стагнаційні процеси і навіть спад виробництва. Такий стан економіки, коли поєднується застій (спад) виробництва з розвитком інфляційних процесів, отримав назву стагфляції.

Дефляція - це вилучення з обігу частини надлишкової грошової маси, випущеної в період інфляції з метою зменшення платоспроможного попиту населення через фінансові і грошово-кредитні механізми.

Типи інфляції:

1)-попиту-перевищення попиту над пропозицією.

-пропозиції-при підвищенні цін через підвищення витрат виробництва

2)- очікувана ;- неочікувана

3)- відкрита;прихована

4)-збалансована-коли ціни зростають на всі товари;-незбалансована-підвищення цін на окремі товари

5)-регульована; -нерегульована;-руйнівна

Максимальна інфляція в 1993р. – більше 10000%, з 1996-зниження інфляції, в 2000-23,5%.

Основними причинами інфляції є, по-перше, монополістичні тенденції в економіці та панування монополій (суть цих процесів буде розкрито в наступній темі); по-друге, крах золотого стандарту; по-третє, надмірне зростання державного дефіциту і державного боргу, зумовленого значним розширенням непродуктивного державного споживання, насамперед військовими витратами, За умов панування монополій виразно виявляється тенденція до загального підвищення цін, які навіть під час економічних криз або знижуються дуже мало, а в окремі періоди навіть зростають. Це посилює невідповідність між грошовою та товарною масою. Така ситуація поглиблюється через відсутність обміну банкнот на золото.

Причинами інфляційних процесів у цих країнах є також диспропорції в народному господарстві, кризові явища у валютно-фінансовій системі та ін.

Інфляція посилює диспропорції в економіці, дезорганізує господарські зв'язки, призводить до кризи державних фінансів, значно активізує спекуляцію та «тіньову» економіку, корупцію, посллює злочинність Одним із негативних наслідків інфляції є зниження життєвого рівня трудящих, знецінення трудових заощаджень